Олексій Гончаренко: «Українцям бажаю перемоги»

Років двадцять тому наша газета провела невеликий тест серед жителів Кіровограда: ми питали, скількох народних депутатів знають наші виборці хоча б на прізвище. Результати були приголомшливими – із 450 народних обранців народ назвав лише два десятки. Здається, якби подібне опитування ми провели зараз, то результати були б ще нижчими. Але серед названих, безперечно, виявився б Олексій Гончаренко, народний депутат із фракції «Європейська солідарність». Незважаючи на зайнятість фактично 24/7, він знайшов можливість відповісти на запитання редактора «УЦ».

– Часто заглядаю на вашу сторінку у Фейсбуці й бачу численні звіти про поїздки по Україні та за кордон. Скільки кілометрів налітали-наїздили у 2022 році?

– Напевно не одну тисячу кілометрів. На початку вторгнення я перебував у Києві й не покидав його кілька тижнів, потім їздив у Чернігів, Миколаїв, Херсон, бував у багатьох містах на заході країни. Також були й закордонні поїздки: Велика Британія, США, Німеччина, Франція, Греція, Швеція, Литва, Польща. Це тільки те, що згадав одразу. Був на саміті НАТО в Іспанії. Взагалі там я був єдиним народним депутатом, хто приїхав. І це дуже здивувало. Головне, про що я завжди говорю, де б не був, – це зброя, зброя, зброя, санкції, санкції, санкції. Я готовий заради цього проїхати ще більше, якщо це допоможе нам швидше виграти війну.

– Коли за кордон їздять керівники країни – зрозуміло. А що дають контакти та зустрічі народного депутата?

– Ми всі зараз – це єдиний організм, який працює тільки на перемогу. Тому робота кожного утворює залізний щит захисту на дипломатичному фронті. Нашого ворога не можна недооцінювати. Якщо ви думаєте, що воювати потрібно тільки на землі, то, на жаль, ні. Кожного разу, коли я приїжджаю кудись і з ким би не зустрічався, – завжди починаю з того, що потрібно Україні саме зараз: танки, літаки, ППО, гуманітарна допомога або допомога біженцям.

Моя робота за кордоном має багато напрямків. Передусім, це зброя, санкції та визнання Росії державою-терористом. Почався цей шлях з Парламентської Асамблеї Ради Європи, де ми цього довго добивались, і, я впевнений, має закінчитись у США. Над цим ми продовжуємо працювати.

На Заході досі ведуть «обережну» політику по відношенню до Росії. Бояться путінського шантажу. Росія – країна-терорист, яка кожного дня вбиває українців. Прийшов час називати речі своїми іменами, а терористів – терористами.

Окрема робота ведеться й по санкціях. Я багато наголошував на тому, що всі «гаманці» путіна, або всі, хто підтримує цей режим, – мають бути під санкціями. І зараз у цьому напрямку триває колосальна робота. Після моєї останньої поїздки в США, яка була декілька тижнів тому, за моєї ініціативи було створено міжнародну коаліцію Гончаренко – Коен – Сілі. Хто в складі цієї коаліції: конгресмен, співголова Гельсінської комісії Конгресу США Стів Коен, конгресмен, член Гельсінської комісії Джо Вілсон, член парламенту Великої Британії Роберт Сілі, голова естонської делегації в ПАРЄ Ерік Крос, член Європарламенту від Литви Пятрас Ауштревічюс, голова польської делегації в Раді Європи Аркадіуш Мулярчик.

Що робитиме ця коаліція? Зараз є проблема, коли проти прихильників путіна вводить санкції ЄС, але не вводить Британія та США. Наша коаліція це вирішить. І, наприклад, гаманець путіна Володимир Лісін, сподіваюсь, вже скоро опиниться під санкціями США, тоді ми будемо працювати, щоб він опинився у санкційних списках Британії та ЄС. До речі, наша коаліція вже направила листи до Ентоні Блінкена та Жозепа Борреля щодо введення санкцій проти Романа Абрамовича, Ксенії Собчак, Володимира Потаніна, Володимира Лісіна, Філіпа Кіркорова та інших любителів путіна та його близьких друзів.

Як ви бачите, кожен на своєму фронті робить те, що працює на Україну та її перемогу. І ми продовжуємо.

– Яка зустріч стала для вас зустріччю року?

– Цього року всі мої міжнародні зустрічі були вражаючими. Стільки важливих людей, стільки слів підтримки України! Я бачився з Борисом Джонсоном та Беном Уолесом (на фото) на саміті НАТО, з Ліз Трасс. Можу сказати, що Британія – активний та надійний союзник України. Також зустрічався з Урсулою фон дер Ляєн.

Під час поїздок у США бачився з конгресменами та сенаторами. Знаково, що у День Збройних сил України мав зустріч з генералом Беном Ходжесом, який був командувачем військ США у Європі.

І цей перелік можна довго продовжувати. Але важливо, що кожна зустріч закінчувалась однією вбивчою для путіна фразою: ми впевнені, що Україна переможе, і готові їй допомогти.

– Стаття генерала Залужного отримала великий резонанс у суспільстві. Прокоментуйте вашу позицію.

– Для того, щоб оцінювати це інтерв’ю, треба розуміти одну річ. Адресатом її є не українці, а Захід. Головний посил генерала Залужного – Україні потрібно ще більше зброї. Ви знаєте, складається така ситуація, коли всі хочуть, щоб перемогла Україна, але, разом з тим, це треба зробити так, щоб не розпалась росія. І, відповідно, через страхи Заходу, з якими доводиться дуже часто працювати й, як я вже казав, переконувати в протилежному, нам не дають бойових літаків, танків не радянського зразку, новітніх систем ППО. До речі, щодо систем ППО є великий прогрес – Україні дають Patriot. Але ж ми їх просили ще в лютому, а нам їх не давали. Зараз енергетика переживає не найкращі часи через обстріли росіян. Українці сидять більше доби без світла. Це насправді велика гуманітарна катастрофа, і те, що нам нарешті дають ці системи ППО, є дуже потужним кроком з боку США.

Я вважаю, що Залужний міг би дати інтерв’ю й раніше, але вирішив це зробити саме зараз. І в цьому є сигнал для Заходу, що росія й путін не зупиняться. Поки є ця імперія, загроза війни буде постійно залишатись. Це війна демократії й тиранії, добра і зла, якщо хочете. І Україна тут бореться за весь цивілізований світ.

– Що ви бажаєте на Різдво та Новий рік західним партнерам та землякам-українцям?

– Українцям бажаю перемоги. Це те побажання, яке точно здійсниться. А західним партнерам – вірити в нас і не сумніватися в Україні.