Війна надовго

– Що наше життя: не звикнеш – здохнеш, не здохнеш – звикнеш.

М.М.Жванецький

На запитання, яке сьогодні звучить майже в кожній нашій розмові: «Коли це все закінчиться?», нарешті знайшлася відповідь. І ця відповідь невтішна: нескоро. Про два – три тижні або два – три місяці вже не каже навіть сам автор мема – Арестович.

Війна буде довгою, і навіть можливе припинення вогню чи перемир’я не означатимуть її закінчення. Прикладів затяжних воєн в історії людства десятки, їх набагато більше, ніж бліцкригів. Не наводитиму як приклади 335-річну чи 100-річну війни, цілком достатньо згадати про перший воєнний конфлікт загальноєвропейського характеру – 30-літню війну (з 1618 по 1648 рр.). У підсумку населення Німеччини скоротилося на третину, великих втрат зазнали армії Франції, Австрії та Іспанії.

Далі з новітньої історії – Друга В’єтнамська війна. Вона тривала 18 років (з 1957 по 1975 рр.) і забрала понад 3 млн життів.

Безумовно, відтоді змінилися час і зброя. І більшість експертів сходиться на тому, що ядерна фаза потенційно можливого конфлікту триватиме лише кілька годин, але поки її немає (сподіваюся, вона так і залишиться в запаленому мозку дімона медведєва), російсько-українська війна може затягнутися на роки. Про це просто в один голос говорять найбільш поінформовані політики і військові.

«Україні буде важко витіснити всі російські війська зі своєї території 2023 року», – вважає голова комітету начальників штабів Пентагону генерал Марк Міллі. «Потрібно налаштовуватись на те, що війна в Україні може ще тривати довго», – це думка канцлера ФРН Олафа Шольца. Солідарний з ними і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг: «Заходу необхідно підготуватися до постачання зброї Києву протягом тривалого часу». Не має жодних ілюзій і заступник начальника ГУР (Головне управління розвідки) Міноборони України Вадим Скибицький: «Росія може вести війну і в 2023-му, і в 2024-му роках».

Війна, яка розтягнулася на роки, вже сьогодні вимагає докорінних змін нашого суспільства буквально у всіх аспектах – економіці, законодавстві, укладі життя, масовій свідомості. Вони стосуються практично всього населення країни, але в першу чергу тих, хто воює, та тих, хто виїхав з України рік тому.

Проблем сотні, відокремлю буквально декілька.

Оскільки кінця війні не видно, тисячі мобілізованих українців заслуговують на право через півтора року демобілізуватися. Такий законопроєкт уже внесено до Верховної Ради, але чи ухвалять його – велике запитання. Одна річ, якщо воїн вважає за необхідне продовжити захист Батьківщини, – честь йому і хвала, але, якщо впевнений, що своє відвоював, виконав обов’язок перед Батьківщиною, йому треба дати право повернутися з війни. Півтора року пролетять дуже скоро, і влада до цього терміну має бути готовою та переконливою.

Настав час серйозно переглянути й мобілізаційну політику. Такими темпами країна незабаром залишиться без робочих рук, особливо на селі. Фразу «У мене в роті одні сільські дядьки у віці за 50, вироблені, мають вигляд на всі 60», доводилося чути не раз. Треба терміново навчати нових трактористів, комбайнерів, водіїв.

Більшості з тих, хто виїхав за кордон, потрібно терміново ухвалювати найважливіші рішення – залишатися чи повертатися? Рік – критичний термін, вже цілком очевидно, що просто пересидіти в безпеці не вдасться.

Боїтеся повертатися? Беріть себе «за шкірку», вчіть капітально мову, шукайте пристойну роботу та дешеву квартиру. Відправляйте дітей до місцевої школи, вони адаптуються швидше, ніж ви. А вважати, що їх можна вивчити дистанційно з України, через три кордони, – це позбавляти своїх дітей майбутнього. І пам’ятайте: своїми там ніколи не станете.

Два слова щодо безпеки та тихого життя в Європі. Подивіться, що відбувається у Франції та Ізраїлі. Згадайте про землетрус у Туреччині, загинуло понад 50 тис. людей, у тому числі й біженці з України. Безпечних куточків на планеті дедалі менше.

А ось типова сьогодні картина: чоловік в Україні, дружина з дитиною в Європі. Бажаєте зберегти сім’ю – повертайтеся, сім’я на дві країни довго не живе, хіба мама вам не казала?

І через брак місця – останнє. Державі треба негайно полегшити виїзд за кордон чоловікам – побачитися із сім’єю та студентам для очного навчання у європейських вишах. Ми ж демократична європейська країна, чи як?