Антимагнітотерапія

На перший погляд, намагатися зупинити магнітом водомір, оснащений антимагнітною пломбою, – це таке ж безумство, як вкрасти поліцейську патрульну машину з метою перефарбувати її в гаражі і потім спробувати зареєструвати на тещу. Але контролери ОКВП «Дніпро-Кіровоград» регулярно складають акти про порушення антимагнітного пломбування, на підставі яких нараховуються штрафи у тисячах гривень. Одні споживачі про підступні властивості таких пломб дізнаються під час складання актів (хоча працівники водоканалу нібито заздалегідь попереджають про це), інші до певної пори не вірили в закони фізики. Дехто ж клянеться, що в роботу лічильника не втручався, і винуватить контролерів водоканалу: мовляв, це вони порушили пломбування, щоб за рахунок невинного поліпшити скрутне фінансове становище підприємства.

От і кропивничанин Віктор Ж. незгодний з актом водоканалу, де йдеться про втручання в роботу лічильника, встановленого у домоволодінні, де він мешкає з дружиною.

– Ми не вчиняли ніяких незаконних дій з лічильником, – стверджує. Той факт, що антимагнітна стрічка змінила свій вигляд, Ж. пояснює так: можливо, вона відреагувала на електромагнітне поле від паяльника, яким монтувалися пластикові труби. Не виключає споживач і диверсії з боку контролерки водоканалу. Він звернувся в комісію з врегулювання дебіторської заборгованості, яка діє в ОКВП «Дніпро-Кіровоград».

– Я просив, щоб показали сертифікат про те, що антимагнітна пломба реагує тільки на магніт. Не показали, – каже Віктор Ж.

Комісія визнала його претензії необрунтованими.

Про позицію ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з цього питання, про проблеми в обліку води, а також про надії, які підприємство покладає на антимагнітні пломби, кореспондент «УЦ» дізнався у розмові із заступником генерального директора Олександром Омелькіним, начальницею служби збуту Людмилою Носковою та начальником юридичної служби Олександром Слюсарем.

– Коли наш слюсар встановлює антимагнітну пломбу, споживач підписується в документі, засвідчуючи, що пломба ціла. Потім деякі споживачі починають мудрувати з лічильниками. Зокрема, намагаються уповільнити роботу приладу з допомогою магніту, і антимагнітна пломба змінює свій вигляд, – розповідає Людмила Носкова. У неї немає ніяких сумнівів, що в домоволодінні, де проживає Ж., застосовувався магніт.

Також Людмила Носкова зауважила, що за тією адресою зареєстровано п’ятьох людей, а лічильник фіксував невеликі обсяги спожитої води – від одного до чотирьох кубічних метрів у місяць. Версію про пошкодження пломби контролеркою посадовці водоканалу відкидають. Кажуть, контролерам заборонено опускатися в колодязі, де встановлено лічильники, вони фотографують їх смартфонами на подовжувачах для селфі.

Але чи таким вже підозрілим є те, що Віктор Ж. з родиною споживає щомісяця до чотирьох кубометрів води? За словами Ж., фактично мешканців за цією адресою тільки двоє – він і дружина. Батько дружини користується водою лише у водоканалівській документації, бо помер. До того ж, у цьому помешканні немає ванни, Віктор з дружиною миються в іншому житлі.

На запитання, чи може антимагнітна пломба змінити вигляд під дією електромагнітного поля від домашнього електроінструменту, посадовці водоканалу відповідають категорично: ні.

– Не одна людина приходила в офіс ОКВП і розказувала, що «антимагнітка» відреагувала на увімкнений електропаяльник, або фен, або «болгарку», – розповідає начальник юридичної служби Олександр Слюсар. – Їм пропонувалося принести сюди ті прилади і взяти участь в експерименті з цілими «антимагнітками». Бувало, пломба аж розплавиться від фена, а реакції на електромагнітне поле не показує. На антимагнітні пломби діють тільки сильні магніти, спроможні сповільнити роботу лічильника. Дехто каже, що ненавмисне втрутився в роботу лічильника. Поширена така версія: магніт на мотузці опускався в колодязь, де встановлено лічильник, щоб дістати гайковий ключ.

Водоканал не тільки штрафує споживачів за порушення, а й приймає апеляції на свої акти. На що ж може розраховувати звинувачений у порушенні пломбування споживач, звертаючись у комісію з врегулювання дебіторської заборгованості?

За словами начальника юридичної служби, пом’якшити відповідальність за втручання в роботу лічильника може одна-єдина обставина: добровільне звернення до водопостачальної організації.

– Якщо споживач з власної волі повідомив нам про порушення пломби, ми, нараховуючи штрафні санкції, братимемо до уваги його інформацію про тривалість роботи лічильника з пошкодженою пломбою. Наприклад, людина звернулася 21 жовтня і каже, напередодні притулила магніт до лічильника, спрацював антимагнітний захист. У такому випадку штрафні санкції буде зменшено.

Далі – про вимоги до приміщень, в яких встановлюються прилади обліку води. Правилами, затвердженими профільним міністерством, передбачено, що таке приміщення має освітлюватися, бути захищеним від підтоплень і несанкціонованого доступу і відповідати санітарним нормам (не допускається наявність комах, каналізаційних стоків, сміття). Є думка, що цих правил дотриматися неможливо, а тому багато актів про прийняття вузлів обліку води в експлуатацію – нікчемні.

– Дійсно, вимоги до приміщень, в яких встановлюються вузли обліку води, – суворі, майже як до палати інтенсивної терапії в лікарні, – каже Олександр Слюсар. – Але якщо ми знайдемо там комаху чи павука, негативних наслідків для споживача не настане. Для нас важливий стан вузла обліку: запірної арматури, лічильника, пломби. У приватному секторі зовсім необов’язково проводити електрику в колодязь на подвір’ї, де встановлюється прилад обліку води, можна обійтися ліхтариком на батарейках. У підвальних приміщеннях багатоквартирних будинків є електричне освітлення. Там прилади обліку встановлюємо в антивандальних шафах, які захищають від зовнішніх втручань і впливів.

Також Олександр Слюсар розповів, що процес встановлення лічильників триває і під час війни.

– Довоєнною редакцією закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачалося завершити цей процес улітку 2022 року. Торік до закону внесено зміни. Тепер законом передбачено, що оператор зовнішніх інженерних мереж зобов’язаний здійснити оснащення будинків вузлами комерційного обліку протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Проте це не означає, що під час війни зупинено процес оснащення приладами обліку води. Активно встановлюємо лічильники.

І наостанок – про ініціативу депутатів облради допомогти людям, яких закон зобов’язує платити за неспожиту воду. Законом «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено обов’язкове встановлення загальнобудинкових лічильників, навіть якщо всі квартири будинку – з окремими лічильниками. Нерідко обсяги води, зафіксовані загальнобудинковим лічильником, відрізняються від суми обсягів, про які повідомляють власники квартир на підставі показників своїх лічильників.

Що характерно, загальнобудинковий лічильник часто показує більше, ніж квартирні в сумі. Навпаки не буває ніколи, це такий же незаперечний закон, як Ома чи Бойля-Маріотта. Водопостачальники пояснюють причини цього явища крадіжками води та невчасним передаванням мешканцями показників своїх лічильників у водоканал. Якщо у кожному помешканні є водомір, різниця розподіляється між усіма квартирами порівну. А якщо в якійсь квартирі немає лічильника, то різницю має оплатити її власник. Це передбачено все тим же законом про комерційний облік води. Найчастіше від нього страждають літні люди, які не встановили квартирних водомірів. Водоканали нараховують їм борги по декілька тисяч гривень. Для пенсіонера, який отримує мінімалку, це – катастрофа. Недавно стало відомо, що за бідолашних хочуть заступитися депутати облради. Її профільна комісія погодила проєкт звернення до парламенту й уряду, в якому висловлюється глибоке занепокоєння тим, що «закон фактично перекладає відповідальність незаконного використання води іншими абонентами та за об’єми втрати води підприємствами-надавачами відповідних комунальних послуг на добропорядних споживачів, що є неприпустимим і порушує конституційні права людини». У документі викладено й спосіб усунути цю несправедливість: встановити у кожній квартирі лічильник з антимагнітним захистом.

– Дійсно, проблема є, – каже заступник генерального директора ОКВП Олександр Омелькін. – Різницю між обсягами, зафіксованими загальнобудинковими та квартирними приладами обліку, часто змушені оплачувати старенькі люди, які не мають окремих лічильників. А тим часом їхні сусіди крадуть воду. І крадії зацікавлені, щоб хоча б один мешканець у будинку не мав лічильника. Цей порядок треба змінити. Споживачі, лічильники яких – з антимагнітним захистом, не мають платити за інших. Якщо споживач відмовлятиметься від антимагнітної пломби, він має оплачувати різницю. Встановлення квартирних приладів обліку води з антимагнітним захистом для соціально вразливих верств населення має фінансуватися з місцевих бюджетів. Це – пропозиції ОКВП «Дніпро-Кіровоград», вони й лягли в основу проєкту звернення обласної ради до парламенту й уряду.

Можна жартувати, що антимагнітні стрічки для водоканалів стали якимось фетишем. А якщо серйозно, то навіщо при тотальному антимагнітному пломбуванні квартирних водомірів ще й загальнобудинкові лічильники? Дивно, що держава не зобов’язала нас встановлювати ще й загальновуличні, загальноміські лічильники. А краще – ще й по одному на кожну область.