Пошилися в дурні

«Захотіли на халяву». Так Григорій, який фермерує в Кропивницькому районі, прокоментував новину про те, що деякі аграрії Кіровоградщини постражали від аферистів.

Виявляється, фермери з мільйонними активами так само легко ковтають наживки від шахраїв, як і пенсіонери, які не тримали в руках більше трьох тисяч гривень. Різниця – в розмірі вигоди, якою спокушаються бідаки й мільйонери. Пенсіонер охоче ділиться з незнайомцем по телефону паролем до свого карткового рахунку, повіривши, що після цього отримає тисячу гривень доплати. В історії ж із фермерами з Кіровоградщини та Чернігівщини, яка стала надбанням гласності минулого тижня, ідеться про обіцяні їм мільйони гривень.

Аферисти пропонували сільгоспвиробникам взяти участь у конкурсі, за результатами якого обіцяли безповоротну грошову допомогу в розмірі 13 мільйонів гривень. Головне ж, пропонувалося передусім переказати на такий-то рахунок кількасот тисяч гривень – «на потреби оборони». Фермери й переказували, потім телефонували в «комісію», цікавилися результатами конкурсу. Коли телефони «комісії» перестали відповідати, звернулися в поліцію.

Цього разу кривдників фермерів викрито, затримано й взято під варту. Як повідомило МВС, аферисти – двоє жителів Київщини, у них вилучено підроблені печатки «одного з міністерств» (нескладно здогадатися, якого саме). Вони устигли «кинути» аграріїв на два з половиною мільйона гривень. Інформацію про затримання шахраїв проілюстровано знімками розкішного BMW, на якому пересувалися ті.

Ця шахрайська схема – не нова. У листопаді 2022 року Міністерство аграрної політики та продовольства України попереджало: «Суть схеми така. Аграріям пропонують заповнити заявку на отримання допомоги та покупку техніки. Проєкт позиціонується під патронатом Світового банку. Фермерам повідомляється, що за умовами програми вони повинні підрахувати орієнтовну вартість необхідної їм техніки, сплатити певний внесок, після якого їм на рахунок надійде повна оплата від Світового банку».

Мінагрополітики заявляло, що жодних листів із пропозицією взяти участь у тій чи іншій програмі не надсилає, як і нікому не телефонує. «Участь у всіх програмах державної та міжнародної підтримки для аграріїв на сьогодні можлива виключно через Державний аграрний реєстр (dar.gov.ua) або через “Дію” (diia.gov.ua) для грантових програм на розвиток садівництва і теплиць», – зазначалося. Нагадувалося, які саме програми діють.

Директорці департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА Валерії Фурмановій відомо, що аферисти мають інте­рес до фермерів. Їй доводиться консультувати аграріїв, які запідозрили, що їх намагаються ошукати. За словами Фурманової, розпізнати шахрайську пропозицію – легко, але дехто все ж спокушається обіцяними грішми.

Григорій, власник фермерського господарства у Кропивницькому районі, вважає, що в таких випадках люди страждають через власну жадібність:

– За три копійки вдавляться. Я не ганяюся за халявою. Мені не потрібна державна підтримка. Ні разу не скористався програмою відшкодування, через те й живий. Плачу податки, і хай держава мене не зачіпає. До речі, компаньйонів-постачальників не міняю, дизпаливо отримую протягом вісімнадцяти років від одного й того ж, хімію – теж. Це стосується і реалізації. Насторожує, якщо пропонують набагато дорожче, – щось тут не те. Краще продати дешевше, але перевіреним людям. Правда, раз мене взули на добривах. Це сталося три роки тому. Саме треба була аміачна селітра, а у свого, перевіреного, постачальника її не виявилося. А тут дзвонять і дзвонять якісь, я їх зазвичай у чорний список включаю, бо не дадуть спокою. Та нікуди діватися, і я вибрав незнайомого постачальника. І, дурень, переказав йому 400 тисяч гривень авансом, 86 процентів. Проходить день, немає селітри. Телефоную. Кажуть, машину шукають. Потім перестали відповідати. Я провів своє розслідування в соцмережах, на мене вийшли люди, які теж від цих аферистів постраждали. Виявилося, фірма на бомжів зареєстрована. Дільничний каже мені, щоб подавав заяву. Я й не хотів, та послухався. Поїхав у поліцію, а там – дівчина з отакими губами, слідча. Такі дурні запитання ставить! Тим часом я через своїх людей дізнався, що шахраї вже зняли гроші. Вони кілька рахунків відкрили, і на кожному – пусто. Я в Інтернеті познаходив інформацію про цих шахраїв, самі про себе викладають, ідіоти. Поліції розповідав про це. Слідча мене слухала й не слухала. Через півтора року мене допитувала вже інша, теж гарненька. Відправили матеріали у Київ. Потім з Києва телефонують: злочинців знайшли. Присилають мені обвинувальні акти, щоб підписав. Я відмовився від претензій. Не вірю, що мені повернуть гроші. Сказав, щоб не морочили мені голову. Там 300 потерпілих. Крупний розмах. Значить, мали «дах»…