Кропивницькі зустрічі, або Чому приїздив президент

Кропивницький відвідав президент України Володимир Зеленський. Більшість містян про його візит дізналися постфактум, тому одне одного питали: чому він приїздив? З якою метою? І що тепер? Про все детально у цьому матеріалі.

У нашому місті відбулося розширене засідання Конгресу місцевих та регіональних рад при президентові України. Більше 1600 учасників (частково онлайн). Зокрема, на засіданні були присутні: керівництво держави, прем’єр-міністр, секретар РНБО, представники уряду, керівники центральних органів виконавчої влади, народні депутати, начальники ОВА, голови громад, керівники органів місцевого самоврядування, очільники асоціацій органів місцевого самоврядування.

Спочатку здавалося, що таке зібрання – це формальність, аж допоки учасники не заговорили, не пояснили мету, не поставили актуальні питання й не отримали на них відповіді, не підписали важливі документи.

Оскільки конгрес очолює президент, то він і розпочав засідання. Говорив, уникаючи загальних формулювань, не пафосно, «без бумажки», зрозуміло. Взагалі всі посадовці говорили конкретно, не вуалюючи проблеми за штампами. Охоче коментували, пояснювали, уточнювали.

Володимир Зеленський подякував Кропивницькому, області, людям за те, що «відкрили обійми» для тих, кого війна вигнала з домівок, що прийняли релоковані підприємства. Окреслив порядок денний, який обумовлений нагальним: «Зовсім скоро початок навчального року для українських дітей та студентів, зовсім скоро опалювальний сезон, до якого мають бути готовими всі українські громади, і зовсім скоро – новий політичний сезон у наших партнерів. А це – продовження перемовин з Євросоюзом щодо вступу України, бюджетні процеси у партнерів. Тобто у нас з вами є коло питань – і внутрішніх і зовнішніх, – які прямо впливають на життя наших людей, наших громад і всієї нашої держави».

Далі на засіданні Конгресу місцевих та регіональних рад обговорювали (і приймали рішення) щодо державних програм в енергетиці, щоб всі громади по максимуму створили альтернативні джерела енергопостачання; підготовки закладів освіти, щоб якомога більше з них могли працювати офлайн (укриття, шкільні автобуси); співпраці з партнерами ЄС (не лише центральна влада, а й громади).

«Треба скористатися всіма перевагами, які дає процес євроінтеграції, – наголосив президент. – Всім в Україні потрібна належна взаємодія з ЄС. Відповідно, маємо визначитися з такою роботою на рівні громад».

Щодо цього питання до журналістів вийшла віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, яка підтвердила рішучість намірів стосовно відносин «Євросюз – громади»: «Ми підготували низку рішень, які дозволяють проводити більш структуровану роботу з регіонами. Є рішення щодо запровадження посад заступників голів обласних військових адміністрацій з питань європейської інтеграції».

За словами віцепрем’єрки, вже визначені посадові обов’язки, показники ефективності їхньої роботи. Поки що очікуються пропозиції від голів обласних адміністрацій щодо таких кандидатур. Очікується, що до кінця цього року такі профільні заступники у очільників регіонів будуть. Претенденти на посаду мають знати, що в них повинен бути досвід роботи у спілкуванні з донором – іноземним партнером, в управлінні коштами, знання іноземної мови. «Ця посадова особа буде займатися лише питаннями євроінтеграції і міжнародної допомоги. Її функції не будуть пов’язані з іншою протокольною дипломатичною роботою», – наголосила пані Стефанішина.

Виступали багато людей і, велика вдячність, по суті й коротко. Голова ВР Руслан Стефанчук (онлайн) назвав це професійною дискусією. Так і було. Керівник ОПУ Андрій Єрмак влучно сказав, що наш ключ до перемоги у війні – це «здатність у кризі побачити можливості та вміння нею скористатися. Єдність мети та різноманіття засобів – іншого шляху подолати агресора в нас немає». У цьому вирішальну роль мають відіграти громади. Єрмак доповів про співпрацю регіонів та міст з міжнародними партнерами.

Географія та досягнення вразили. Але потрібно нарощувати зусилля щодо співпраці з тими, хто прагне і може допомогти. Єрмак порадив: «До кінця року було би дуже добре, щоб всі регіони нашої країни визначилися та провели переговори щодо конкретних угод з такими країнами, як США, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада, Японія, Скандинавські та інші європейські країни». Визначив топ-теми співпраці: енергетика, локалізація виробництва і все, що стосується покращення життя українців. Закликав планувати двосторонні телемости на популярних медіа-ресурсах, розповідати правду про нашу війну, про переваги майбутнього членства України в ЄС, розвінчувати російські пропагандистські міфи.

Ще з цікавого, сказав: «Як зазначив президент, ми запускаємо нову інституцію, яка не лише об’єднає українців за кордоном, а й захистить наш національний інтерес. Це буде міністерство української єдності та протидії російським впливам. Його завданням буде координація всіх державних органів у цьому напрямку. Разом ми зможемо забезпечити, щоб жоден українець за кордоном не залишився сам і отримав необхідну підтримку та захист».

Перебуваючи на кіровоградській землі, прем’єр-міністр Денис Шмигаль озвучив головне завдання Кабміну: «Не лише вирішувати загальні проблеми, а й надавати підтримку кожному регіону, кожній громаді».

Прем’єр нагадав про головні виклики: опалювальний сезон, стан енергетики, безпековий фактор, освіта, медицина, ветеранська підтримка, соціальний захист та локальна економіка. Означив напрямки, за якими в Кропивницькому працював конгрес.

Перебуваючи саме в Кропивницькому, президент доручив забезпечити громади необхідною кількістю шкільних автобусів. Терміново підключили до вирішення питання відповідні міністерства. Так би все вирішувати! Але поспостерігаємо, як воно надалі вирішиться.

Шмигаль, розповідаючи про проблеми, які ми всі (громадяни) маємо вирішити, назвав необхідність збільшення податкової бази місцевих бюджетів. Один з ключових кроків – інвентаризація сільськогосподарських земель. І Зеленський говорив про це: «Щодо фінансового забезпечення громад: багато робиться на рівні держави, але маємо використовувати ресурс, який є в громадах».

Громадяни платять необхідні внески, донатять, волонтерять і мають питання: а що з бюджетом країни? Чому його не вистачає? Не вистачає. І знайшли ресурси. 23 відсотки (майже чверть) земель країни не внесені до кадастру. Про це Шмигаль докладно сказав:

– Одним із ключових кроків збільшення податкової бази є інвентаризація сільськогосподарських земель. Всі землі мають бути внесені до кадастру, завдяки чому додаткові щорічні надходження до місцевих бюджетів складуть майже 28 мільярдів гривень.

Віцепрем’єрка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук була доступною і відкритою до журналістів. Вона визначила, задля чого було таке зібрання. Пряма мова пані Ірини: «Дякую всім, хто організовує такі зібрання, де є щира, предметна розмова про те, що найбільше болить нашим громадам». А про те, що найбільше болить (житло для ВПО), запитали кіровоградські журналісти і отримали відповідь:

– Це не буде правдою, якщо ми скажемо, що маємо достатньо механізмів для забезпечення житлом ВПО, – зізналася пані Верещук. – Ніхто не має ресурсів, щоб забезпечити житлом таку кількість внутрішньо переміщених осіб. Тому ми розпочали інвентаризацію.

Пані Верещук каже, що є багато майна, яке вважається безгосподарним. Є багато безгосподарного майна: оптимізовані школи, садочки, гуртожитки… Всі ці приміщення можна реконструювати, модернізувати, підлаштувати під житло родин ВПО. Є умови, які, за бажанням, можна виконати: такі споруди мають бути передані на баланс громади! Далі – і міжнародні партнери прийдуть на допомогу.

Протягом дня лунали запитання з міст та регіонів, і вони не вирішувалися миттєво, (як було у минулому – завдяки телефонному дзвінку), а піднімався пласт проблеми. Що далі – на совісті, вибачте, президента та його офісу.

Під камери та диктофони місцевих та центральних ЗМІ було підписано меморандуми про «інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення як інструмент додаткового наповнення дохідної частини місцевих бюджетів» та про «взаєморозуміння щодо співпраці з питань відновлення та розбудови інфраструктури та забезпечення енергетичної безпеки». Так, дещо «канцелярно» звучить, але задумано круто. Дуже сподіваємося на позитивний для громад результат.

До речі, голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов заявив, що ціна на газ на період опалювального сезону підвищуватися не буде. І що нам для внутрішніх потреб вистачає українського газу. Якщо що – маємо диктофонний запис його обіцянок.

Зібрання, конгрес, зустрічі, пересування містом… Не може перша особа країни під час війни просто так приїхати в якийсь населений пункт. Так, все заплановано, вивірено, перевірено, крім одного – людей.

Вже всі знають, що президент був на заводі «Ельворті». Про це на його сторінці і на всіх інетернет-платформах написано. Найяскравіше фото – з робітником заводу. Це Олександр Армаш , електромонтер, на підприємстві з 1986 року. Сказав, що саме була зміна, працював, як завжди. Якась делегація. Побачив Зеленського, захотів сфотографувати всю делегацію, а президент помітив, підійшов. Потиснув руку, запитав, як працюється. Олександр каже, що потім була якась офіційна зустріч, але цех не зупинявся, і він повернувся до роботи.

Під час зустрічі з підприємцями обговорили програму часткової компенсації вартості вітчизняної сільгосптехніки й обладнання та розвиток локалізації виробництва інженерно-будівельної техніки. А також можливість залучення українських виробників до добудови Хмельницької АЕС. Це питання підняла генеральний директор НВП «Радій» Аліна Бегун. Вона зазначила, що багато потужних вітчизняних підприємств можуть і хочуть взяти участь у добудові атомної електростанції. Зокрема, «Радій», який є стратегічним партнером «Енергоатому», знане у світі підприємство, яке займається розробкою, виробництвом і впровадженням систем управління безпеки атомних електростанцій.

Президент відповів, що добудові АЕС бути, що цей процес ніхто не зупинить, бо це єдиний варіант збільшити обсяг електроенергії в країні. Зеленський завірив, що уряд та депутати докладуть всіх зусиль, щоб залучити українських виробників до такої важливої справи.

Відвідав президент і школу Кропивницького. Ну, вже не школу, а заклад освіти зі своїми новими ознаками. Лариса Костенко, очільниця міського управління освіти, розповіла, що президент подякував за те, що освітяни в такі важкі часи залишаються поряд з дітьми. Що навчають їх і офлайн, і онлайн. Йому ставили запитання, і він одразу давав доручення. Це стосувалося облаштування укриттів, шкільних автобусів, підвищення зарплати працівникам харчоблоків. Це були «живі» питання, на які мав відповісти (вирішити) міністр освіти, який був присутній, та інші посадовці.

Президент відвідав лікарню, де, зокрема, надають медичну, психологічну та реабілітаційну допомогу військовим, членам їхніх родин та внутрішньо переміщеним особам. Глава держави оглянув оновлений операційний блок, там минулого місяця завершили реконструкцію та додали девʼять операційних, оснащених сучасним обладнанням.

Володимир Зеленський поспілкувався з воїнами, які зазнали поранень у боях на Донеччині й Запоріжжі, відзначив їх державними нагородами. Запитав, чи потребують чогось додатково. Всі відповіли, що лікування, догляд на належному рівні.

Це вже стало традицією: Зеленський де б не був, завжди відвідує захисників у лікарнях. Від нього – доступність і увага, від них – вдячність. А що ще? Питає хлопців, що треба, кажуть, що нічого, все норм. Ну й добре. Побажав всім одужання і поїхав.