Нові футбольні надії чи розчарування?..

12:29
647
views

Зараз, коли стартовий відрізок чемпіонату УПЛ позаду, коли завершився відбір до основного раунду єврокубків, коли визначилися суперники наших команд у Лізі чемпіонів та Лізі Європи, здається, саме час поглянути на українські футбольні реалії.

Все нижче, нижче й нижче

Відбіркові етапи єврокубків були для українських команд більш провальними, ніж позитивними. У цьому плані виникає питання: навіщо наші клуби так намагаються потрапити до тих єврокубків, якщо потім вони в перших же раундах бездарно вилітають? А тут ще СК «Дніпро-1», який вже припинив своє існування, серйозно усім підгадив. Вже в кінцівці минулого сезону все з цим клубом було зрозуміло. Але там навіщось вирішили боротися до кінця, посісти єврокубкове четверте місце, а потім просто знятися з усіх турнірів. І ми вже на початку отримали нуль очок. А далі начебто амбіційні та цілеспрямовані «Полісся» з «Кривбасом» зганьбилися в своїх єврокубкових матчах. Житомирці під керівництвом нового головного тренера Імада Ашура та з суттєвими змінами в складі без шансів двічі програли словенській «Олімпії» – 0:2 та 1:2. А бронзовий призер УПЛ криворізький «Кривбас» спочатку в кваліфікації Ліги Європи програв 0:1 та 1:2, а потім – вже в Лізі Конференцій – нічого не зміг протиставити іспанському «Бетісу» – 0:2 та 0:3.

І як ви думаєте, що говорили тренери? Ну звісно, що для нас це був неоціненний досвід, якого нам не вистачило для того, щоб протистояти таким гарним суперникам. Але, шановні, ви ж не за досвідом туди йдете, і не для того, щоб ганьбити наш футбол, який вже й так в таблиці коефіцієнтів УЄФА опинився там, де ми були ще на початку незалежності. Вперше команди, які намагалися пробитися до основного раунду Ліги Європи та Ліги Конференцій, не набрали жодного очка. Це ще добре, що київські динамівці в цьому році гарно виступили в кваліфікації Ліги чемпіонів. У результаті Україна в таблиці коефіцієнтів УЄФА опустилася з 20-го на 21-ше місце, пропустивши вперед Сербію. Ключовою ж позицією в цій частині таблиці є 15-й рядок: країни, які посідають у таблиці позиції від 1-го до 15-го включно, делегують до Ліги чемпіонів двох представників, а не одного. Нагадаємо, що підсумкова таблиця коефіцієнтів УЄФА в нинішньому сезоні визначатиме представництво країн у єврокубках сезону-2026/27. При цьому в сезоні-2025/26 Україна вперше за багато років буде представлена в Лізі чемпіонів однією командою.

Крок уперед

Ви вже зрозуміли, що мова піде про київське «Динамо», яке під керівництвом Олександра Шовковського дійсно додало в плані гри та результатів. Гра стала швидкою, динамічною, зі зміною акцентів і з великою кількістю гольових нагод. При цьому ми побачили доволі якісний пресинг і швидкий перехід від оборони до атаки.

Нагадаємо, що в минулому році кияни, яких ще тоді тренував Мірча Луческу, взагалі залишилися без єврокубків, проваливши кваліфікацію. Цього разу динамівці були в кроці від основного раунду Ліги чемпіонів. Безумовно, цьому посприяли вдалі трансфери, завдяки яким до «Динамо» приєдналися Брагару, Рубчинський та Піхальонок. Для початку креативний хавбек відзначився голом у ворота «Карпат», а згодом фактично вивів своїм влучним ударом команду Шовковського до основного раунду Ліги Європи. Правда, після перемоги над «Глазго Рейнджерс» була ще надія на Лігу чемпіонів. Нагадаємо, що до цього в другому кваліфікаційному раунді динамівці в дуже принциповому двобої буквально познущалися над белградським «Партизаном» – 2:0, 6:2. А вже потім був дуже непростий двобій із шотландськими «рейнджерами». Тут кияни в номінально домашньому матчі на останніх секундах втратили перемогу – 1:1. А ось уже в Глазго за дуже надійної гри в захисті й після вдалих замін Шовковського в кінцівці був саме той надважливий влучний удар Піхальонка із-за меж штрафної. А вже потім господарів після швидкої контратаки добив Волошин – 0:2.

На жаль, у двох матчах із австрійським «Зальцбургом» за дуже привабливої гри «Динамо» не вистачило реалізації створених гольових нагод. Цей «Зальцбург» був нинішньому «Динамо» цілком по силах.

Початок обох матчів із «червоними биками» був наче під копірку. Кияни потужно починали, пресингували, створювали небезпечні моменти, але не забивали. А суперники забивали при першій же нагоді, скориставшись позиційними промахами конкурентів у захисті. Та в Любліні номінальні господарі так і не забили, а ще й пропустили вдруге після необов’язкового пенальті від Караваєва – 0:2. А ось в Австрії вдалося доволі швидко відійти від нокдауну, хоча й не без нервів, та відігратися після блискучого пасу молодого захисника Михавка та влучного удару Ваната. А далі киянам, хоч і мали декілька нагод, більше відзначитися не вдалося. На такому рівні, де на кону не тільки основний етап головного європейського турніру, але й солідні призові, все вирішують деталі, якість та ефективність. І в цьому плані команда Лендерса, попри серйозні втрати в складі та дуже молодий підбір виконавців, була кращою. Ми постійно «вибачали» своїх конкурентів, а вони нас при першій нагоді безжалісно карали. Тому саме австрійська команда зіграє далі в оновленій Лізі чемпіонів, а «Динамо» – в Лізі Європи.

Безумовно, в другій грі не вистачило травмованого Буяльського, який, як ніхто інший, вміє працювати на обмеженому просторі й віднаходити класні рішення. Але над одночасним використанням на полі Буяльського, Піхальонка та Шапаренка Олександру Шовковському ще прийдеться поламати голову. Є ще й проблема другого класного форварда, адже одного Ваната явно недостатньо. Але від Герреро, якого начебто «Зоря» готова була продати, вирішили відмовитися, сподіваючись, що нарешті заграє Супряга та розкриє свій потенціал молодий Пономаренко. Та все одно наші фахівці футболу сходяться на думці, що саме «Динамо» зараз демонструє найбільш якісний та видовищний футбол в Україні. Хоча третя поспіль перемога в останньому турі над ЛНЗ, який також дуже непогано стартував в УПЛ, далася непросто. І хоча кияни домінували й майже нічого не дозволили створити суперникам, але відзначилися лише с пенальті – 1:0. Проблеми з реалізацією гольових нагод нікуди не поділися. Тим не менш, саме «Динамо» разом із олександрійцями залишаються єдиними командами, які не втрачали очок в цьому чемпіонаті УПЛ.

Та все одно відповіді на питання про конкурентоспроможність киян ми отримаємо лише після серйозних випробувань в Лізі Європи. А там, як і в Лізі чемпіонів, нас очікує новий, як на мене, дуже цікавий формат.

Будемо розбиратися

У цьому сезоні нас очікують неймовірні зміни. Отже, більше не буде звичного групового турніру, натомість вестиметься єдина таблиця на 36 команд. Топ-8 команд вийдуть у 1/8 фіналу, а клуби, які посядуть з 9-го до 24-го місця, зіграють у 1/16 фіналу. Замість шести матчів команди зіграють по 8 поєдинків: по 4 вдома та на виїзді.

Суперники київського «Динамо», як, звісно, і «Шахтаря» в Лізі чемпіонів, визначилися спеціальною комп’ютерною програмою. Отже, кияни зіграють номінально вдома (скоріш за все, у Гамбургу) проти римського «Лаціо» (25.09.24, 22:00), угорського «Ференцвароша» (07.11.24, 22:00), чеської «Вікторії» (28.11.24, 19:45) та латвійського клубу РФШ (30.01.25, 22:00), який, до речі, очолює Маріс Верпаковскіс. А на виїзді підопічні Олександра Шовковського поміряються силами з німецьким «Хоффенхаймом» (3.10.24, 19:45), римською «Ромою» (24.10.24, 19:45), іспанським «Реалом Сосьедад» (12.12.24, 22:00) та турецьким «Галатасараєм» (21.01.25, 17:30).

Що стосується єдиного нашого представника в Лізі чемпіонів, то завдяки Кріштіану Роналду, який натискав кнопку, запускаючи програму, та Джиджи Буффону, який витягнув кульку з назвою українського клубу останньою в другому кошику, команда Маріно Пушича в домашніх матчах отримала наступних конкурентів: італійська «Аталанта» (18.09.24, 19.45), швейцарський «Янг Бойз» (06.10.24, 19.45), німецька «Баварія» (10.12.24, 22.00) та французький «Брест» (22.01.25, 19.45). А на виїзді «гірники» зіграють проти італійської «Болоньї» (18.09.24, 19.45), англійського «Арсеналу» (22.10.24, 22.00), нідерландського ПСВ (27.11.24, 22.00), дортмундської «Боруссії» (29.01.25, 22.00).

Після того, як змагання за новим форматом були просимульовані 10 тисяч разів, стало зрозуміло, що в більшості випадків (56%) для виходу у додатковий етап достатньо лише 9 балів. А ось щоб напряму пройти в 1/8 фіналу, треба щонайменше 15 очок (42%). Отже, як бачимо, шанси на вихід до наступного раунду є в обох наших представників у єврокубках. Але, враховуючи нинішній стан «Шахтаря» та «Динамо», саме в киян вони виглядають більш вагомими.

Злети та падіння УПЛ

Безумовно, головною позитивною сенсацією, особливо для шанувальників футболу Кіровоградщини, став неймовірний початок турніру від ФК «Олександрія». Олександрійці здобули чотири перемоги поспіль, перегравши, окрім інших, донецький «Шахтар» – 4:3.

Саме підопічні Руслана Ротаня пішли на першу перерву, пов’язану з матчами збірних, в якості одноосібних лідерів турнірної таблиці УПЛ. Чим можна пояснити таке чудове перевтілення команди, яка в минулому сезоні боролася за виживання? Перш за все – це вдала трансферна політика. У міжсезоння олександрійський клуб підписав досвідчених захисників Микиту Кравченка та Артема Шабанова, які не знадобилися «Поліссю», а також півзахисників Дмитра Мишньова та Артема Козака (вони, правда, не стали основними) й колишнього нападника «Дніпра-1» Олександра Філіпова. Таким чином вдалося збалансувати склад і позбавитися властивої молоді нестабільності, яка створювала проблеми минулого сезону. Ну й нарешті адаптувався Беззера, який демонструє чудову гру в стартових турах. А в четвертому матчі у ворота «Колоса» (2:1) забив ще й Джевані. У середині поля чудово виглядають Ковалець та Калюжний, а попереду напружує захист суперників і забиває Філіпов.

Але головне не в цьому, а в тому, що кардинально змінилася гра команди. Від так званого ротаньстайлу, коли було багато контролю м’яча без особливого зиску, не залишилося й сліда. Олександрійці стали діяти раціонально, часто від суперника, як в матчах з «Шахтарем» – 4:3 та ЛНЗ – 0:2 чи «Зорею» – 1:2. Більше працюють фланги, з’явився класний пресинг, і часто-густо ми бачимо вривання у вільні зони. Ну й захист, якщо не брати початок гри з «гірниками» та два ляпи Шабанова, став дійсно надійним.

Хоча вже в матчі з «Колосом» було помітно, що, коли олександрійці вимушені переходити до позиційного нападу й діють першим номером, з’являються проблеми не тільки в нападі, але й у захисті, коли конкуренти стрімко відповідають. І далі багато що буде залежати від стану лідерів, втрата яких може суттєво позначитися на грі.

А ось чого зараз потребує донецький «Шахтар», важко сказати. Після стартового розгрому полтавської «Ворскли» – 5:0, «гірники» з кожним матчем діяли все гірше. Команда Пушича програла «Поліссю» – 0:1, потім із величезними складнощами переграла «Лівий Берег» – 1:0, а в наступній грі ганебно поступилася «Олександрії» – 3:4. При цьому не можна сказати, що ця поразка виглядала випадковою чи незаслуженою для донецької команди. Чемпіони України поступилися конкурентам у швидкості атакувальних та захисних дій, в реалізації гольових нагод (чого вартує хет-трик Філіпова), у більшості єдиноборств, а головне – у бажанні досягти перемоги. Склалося враження, що коштовні бразильці та українські збірники вирішили, що можуть перемагати без надзусиль, що їхніх класу та майстерності вистачить для легких перемог і що конкуренти програють їм ще до матчу. На ділі ж з’ясувалося, що майже нічого в механізмі Пушича не працює: гравці не готові до серйозних поєдинків ні фізично, ні морально. Переоцінка власних можливостей майже всіма виконавцями вражаюче помітна. І це дуже сумно, якщо дивитися на те, які випробування очікують на «Шахтар» в Лізі чемпіонів.

Після одного з найгірших стартів в історії клубу в чемпіонаті України, коли в чотирьох матчах вдалося набрати лише 6 очок при двох поразках, пішли навіть розмови про відставку Маріно Пушича (мені він із початку здавався фігурою неоднозначною та переоціненою) та заміну його на хорвата Ігора Тудора. Були сподівання, що гравці «Шахтаря» зможуть продемонструвати свої найкращі якості в протистоянні з втомленим переїздами «Кривбасом» в п’ятому турі чемпіонату. Пушич навіть повернув до основи Степаненка, який не грав у перших матчах сезону. І Тарас проявив свої лідерські якості й навіть забив після передачі Судакова, який останнім часом отримав чи не найбільшу порцію критики за те, що абсолютно не виділяється на загальному сірому фоні. І в грі з «Кривбасом», попри перемогу донеччан в першому таймі – 1:0, їхня гра не особливо змінилася. Команда Юрія Вернидуба діяла з більшим бажанням, створила більше моментів, які, на жаль для вболівальників криворожан, не реалізувала. Хоча ще не відомо, чим би закінчилося це протиборство, якби гру вдалося завершити. А так через тривалу повітряну тривогу матч не дограли. Тепер другий тайм суперники дограють в один із резервних днів. Можливо, тоді вже «Шахтар» буде іншим. А ось «Кривбас» точно відпочине й відновить свої фізичні кондиції.

Наразі ж на вершині турнірної таблиці після чотирьох зіграних поєдинків, разом із «Олександрією» (12 очок), «Полісся» (10 очок), яке поступово розуміє вимоги свого нового молодого тренера Імада Ашура, а Олександр Назаренко із п’ятьма голами очолює бомбардирську гонку, а також молодий та завзятий «Рух» (9 очок), який вразив усіх ще минулого сезону і якому не пощастило на фініші в боротьбі за вихід у єврокубки.

Стосовно інших наших земляків – «Інгульця», то команда Василя Кобіна спочатку на виїзді поступилася «Зорі» –2:1. Але потім, здавалося б, петрівці отримали впевненість, коли відібрали очки в «Колоса» (0:0), «Полісся» (1:1) та «Кривбаса» (1:1). Та жахливий провал в останньому турі, коли «рухівці» просто познущалися з «Інгульця» на власному полі – 5:0, свідчить про те, що далі Кобіну та його команді буде дуже непросто. А взагалі фахівці прогнозують не менш цікавий чемпіонат, ніж минулий, коли багато що вирішувалося в останньому турі. Ну й враховуючи, що путівка в Лігу чемпіонів у нас тепер лише одна, а кількість єврокубкових місць зменшилася, то рівень боротьби та конкуренції дійсно повинен бути цікавим. Продовження побачимо вже після перерви.

А зараз вся наша увага перемикається на національну збірну, яка через Лігу Націй поєдинками проти Албанії (7 вересня, 21.45) та Чехії (10 вересня, 21.45) розпочинає свій шлях на чемпіонат світу 2028 року. Особливих змін у складі у порівнянні з Євро Сергій Ребров не зробив. До перевірених досвідчених бійців додалися київські динамівці Олександр Піхальонок, Денис Попов та дебютант Владислав Кабаєв, які чудово проявили себе в матчах відбору до Ліги чемпіонів. Побачимо, чи ризикне Сергій Ребров відразу робити зміни й задіювати тих, хто в найкращій формі, а не тих, кого звик? На всі питання дасть відповідь гра…