Обіцяти – не означає одружитися.
Традиції формуються століттями, а отже, і в ці передноворічні дні найпопулярнішою картинкою у світі знову стане Санта, який летить зоряним небом на санчатах, запряжених північними оленями. Ну хіба що з деякими доопрацюваннями. Можливо, новий Санта буде не сивий, а рудий, і не в червоному ковпаку, а у фірмовій бейсболці.
47-й президент США Дональд Трамп офіційно ще не обійняв нову посаду, а бурхливі перипетії американських виборів уже відійшли далеко на задній план. А пам’ятаєте, яким був один із найвагоміших аргументів прихильників Байдена-Харіс? Ні? Дарма, тепер доведеться не раз згадувати.
Так, весь світ матиме нагоду переконатися, що містер Трамп непередбачуваний, і куди завтра потрапить йому віжка – ще та загадка.
Майже три роки ми жили із запитанням «Коли закінчиться війна?», тепер воно трансформувалося у «Що зробить Трамп, щоб війна закінчилася?». На жаль, це лише підтверджує той факт, що український народ досі інфантильний і, як і раніше, більше вірить у казку про доброго Санту, ніж у себе. Європейці та американці теж вірять у чарівного діда, але у них це якось уживається із власною прагматичністю. І, треба сказати, непогано уживається.
Щоб позбутися нав’язливих ілюзій, маємо запитати в себе: а що реально може зробити для України Дональд Трамп? І перша думка – а повинен? Ні, звісно! Він винен лише своїм виборцям, та й то не всім і не все.
Інша думка: ви маєте план, містере Фікс? У сенсі – містер Трамп. Виявляється, плану немає. А те, що на виборах сто разів обіцяв? Ну, мало хто і що на виборах обіцяє. Проте сьогодні він завзято «працює над концепцією, як покласти край цьому безглуздому конфлікту».
Втім, навіть за всіх своїх можливостей Санта Дональд разом з оленем Маском не зможе відселити нас від сусідів, які злетіли з котушок. І наказати Зеленському та путіну «Не стріляти!» також не зможе.
Усе, на цьому надії на чаклунство закінчилися. Переходимо до прози нашого життя.
Уточню, далі йтиметься не про те, що хотіли б Зеленський, Порошенко, Дуда, Макрон чи ми з вами. Спробуймо зрозуміти, які червоні прапорці та психологічні блоки напевно (хоча і без гарантії!) є в рудій голові Дональда Трампа. Отже, вмикаю МРТ.
Зупинити війну. Не закінчити, а саме зупинити. Припинити стріляти одне в одного – це мир за Трампом. А справедливий мир чи несправедливий – це лірика, акулі капіталізму не властива.
Гарантії безпеки? Ну які в біса гарантії в наш час? Мені самому на виборах мало вухо не відстрілили, а ви кажете – безпека. Хочете гарантії – самі будуйте армію, розробляйте та купуйте озброєння нового рівня – лазерне, ядерне, свій «Залізний купол».
Території у вас путін вкрав? Де? У лупу покажіть! Менше, ніж Канада чи Техас? Пів світу живе із територіальними претензіями одне до одного. А ще через 50 років, може, і кордонів не буде – ви доживіть спочатку.
А от демілітаризовану зону визначити, кілометрів зі сто, щоб не доплюнути й не дострілити – це за Трампом. Типу паркан із Мексикою, теж країна не маленька.
Репарації від росії? А без цього ніяк не погодитеся зупинити війну? Та мені дешевше самому вам заплатити, ніж з путіна гроші видавити.
Все одно не згодні? А без зброї повоювати вже спробували? Без ракет до «Петріотів»? І як? А ви що думали, «примус силою до миру» – це лише для путіна?
Дивіться, не брати-сусіди, довго надуватимете щоки – то я й плюнути можу. Тут своїх справ море – Китай, шейхи, посади, квоти, Маск, гольф… А ви хоч повбивайте одне одного, нам дешевше обійдеться…
Як вам, шановні читачі, такий мішок із подарунками від Санти Дональда? Не подобається? Мені також. Але краще розраховувати найближче майбутнє за песимістичним сценарієм, ніж жити ілюзіями. Які можуть просто луснути в одну мить. Запитайте Асада, якщо не вірите. А щодо моральних категорій «добро, зло, справедливість», то не з нашим щастям. На жаль. І історію після нас перепишуть разів з десять, і все зроблять за класиком: «Добро завжди перемагає зло, значить, хто переміг, той і добрий». А іноді не просто добрий, а святий. Санта Дональд.
«Бо він поширював російську пропаганду»