Передусім зауважимо, що викладене далі – всього-на-всього суб’єктивні думки автора, а не реклама, оплачена персонажами публікації (як може здатися на перший погляд) чи урядом якого-небудь дружнього до України королівства. Просимо вибачення у тих, хто, всупереч сподіванням, не знайшов свого прізвища в цьому матеріалі.
Роботодавець року
Війна – війною, а в Україні продовжують визначати найкращих роботодавців. Дізнавшись про цьогорічних лідерів за версією Forbes (дві IT-компанії і одна тютюнова, яка не тільки печеться про наше здоров’я – переходить на випуск бездимних цигарок, а й турбується про персонал), ми в редакції аж руками розвели: а де ж наша обласна рада? Виявляється, вона навіть не висувалася. А шанси перемогти були, і немаленькі: мабуть, це єдина в країні рада, яка протягом кількох місяців мала двох голів одночасно. Один з них, Дрозд, посилався на рішення ради, яка обрала його головою. Інший, Шульга, – на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду, який поновив його на цій же посаді як незаконно звільненого і зобов’язав раду заплатити йому за вимушений прогул. Але не в грошах справа, в бюджеті їх багато. Головне, нарешті керівництво облради отримало можливість брати участь у різних акціях, які проводяться одночасно. Наприклад, у відзначенні Дня людей похилого віку і Дня працівників освіти – це поки що різні свята, хоча, буває, збігаються. Один голова виголошував би промову в театрі, інший – у філармонії. Усе зіпсував Третій апеляційний адміністративний суд у Дніпрі, який вирішив, що Шульга хоче повернутися на улюблену роботу безпідставно. Тепер облраду очолює пан Дрозд в одному екземплярі.
Відкритість до медіа
Відзнаки у цій номінації заслуговують, безперечно, президентські помічники, які 20 серпня, під час візиту Зеленського до Кропивницького, дали місцевим журналістам унікальну можливість побачити його по телевізору. Щоправда, пощастило не всім медійникам, нашого брата було ретельно відібрано. Найкращих і зачинили в кімнаті з гарним телевізором, щоб дивилися, як виступає Зеленський у сусідній залі. Про зустрічі Зеленського з кропивницькими підприємцями, про його екскурсію заводом «Ельворті» та участь у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад ми дізналися із президентського сайту, який оперативно, того ж дня, опублікував лаконічну, але виважену інформацію. Виявляється, Володимир Олександрович розповідав кропивницьким підприємцям про важливість збереження робочих місць, а чиновникам – про необхідність забезпечити школи укриттями. Усе прояснилося навіть тим занудам, які списали по пів блокнота, готуючи запитання до президента.
На вахті
Звання найпильніших вартових заслуговують конвоїри Кіровоградського райсуду. Цей суд на Балашівці здебільшого розбирається в матеріалах про крадіжки курей, які (матеріали, не кури) пудами надходять на розгляд, а в квітні опинився в полі зору всієї країни завдяки «справі Червінського». Червінського звинувачують у перевищенні повноважень. Мовляв, на початку великої війни він, тодішній виконувач обов’язків командира частини ССО, проводячи спецоперацію із заволодіння російським військовим літаком, знехтував зауваженнями ГУР і СБУ, внаслідок чого затія провалилася, ворогові стало відомо про розташування техніки й людей на аеродромі «Канатове». Слідчі пов’язали дії Червінського з ракетним обстрілом «Канатового», який стався удосвіта 23 липня 2022 року. Червінський не визнає обвинувачення. Кожне засідання супроводжується мітингами прихильників, які приїздять навіть з Києва, щоб гукнути «Ганьба!» нашим суддям. Якось у червні публіку не пустили на процес, оскільки конвойна служба, дбаючи про безпеку, вирішила проводити засідання в якійсь каптерці, а там нема де курці клюнути. Захисники Червінського обурювалися. Мовляв, де ж це бачено, щоб судом керували вахтери? А потім суд взагалі закрив процес для громадськості. Щоправда, Червінського випустили з-під варти.
Фокус року
У перший день весни Інтернет заряснів повідомленнями про зникнення підприємця Тарасова. Його знімком поповнилася багатотисячна галерея фізіономій у розділі «Розшук» на сайті МВС України. Виявляється, його підозрюють у шахрайському заволодінні землями. І ми почали придивлятися у маршрутках, на ринках і в секонд-хендах, чи не стоїть поруч засновник агрохолдингу I&U Group, почесний консул Литовської Республіки у Кропивницькому, регіональний координатор громадської організації «Сила права», кандидат економічних наук, філантроп і меценат Сергій Дмитрович Тарасов, у далекому минулому – ресторанний музикант, а в недалекому – спонсор партії «Слуга народу», від якої і пройшов до парламенту його син Олег Тарасов. Ні, у цих місцях Сергія Дмитровича не бачили. Зник, як статуя Свободи в фокусі Копперфільда, як незнайомець з Чапекового оповідання «Сліди» (пам’ятаєте, як пан Рибка виявив на снігу сліди, що обривалися посеред вулиці, – ніби той, хто їх залишив, вознісся на небо?). Нещодавно з’ясувалося, що Тарасов уже рік – за кордоном, виїхав ще до оголошення про розшук, нібито лікуватися. Цю інформацію ЗМІ почерпнули із реєстру судових рішень. Де саме лікується Тарасов, невідомо.
Шоу року
Його подарував нам театр корифеїв. Точніше, це зробило театральне начальство, до якого можна віднести й керівництво облради – саме завдяки його мудрим рішенням колиску українського театру постійно гойдає, і тхне з неї не по-дитячому.
Заколотилося ще у вересні 2023-го, коли облрада на чолі із Дроздом організувала конкурс на посаду директора. Проти цього виступив зі своєю командою Шульга, попередник Дрозда. Адже, на думку Шульги, потреби в конкурсі – ніякої, оскільки в театрі є керівник – херсонець Вандрашек, призначений ним, Шульгою. Згодом переможцем конкурсу оголосили киянина Корнієнка. Вандрашек заходився судитися за втрачену посаду. У березні його прихильники щиро зраділи затриманню Корнієнка. Керівник театру опинився в буцегарні як підозрюваний у хабарництві. Згодом Корнієнко вийшов на волю, а в. о. директора театру став знаменитий режисер Лавренчук. Невдовзі він зустрівся із Вандрашеком, який прийшов у колиску, щоб знову стати до роботи на директорській посаді, і показав судове рішення про поновлення. На той час театр мав трьох керівників – Вандрашека, Лавренчука і Корнієнка (Дрозд звільнив його аж у вересні). Тим часом Вандрашек з однодумцями-артистами організував альтернативний театр, назвали його «Кропивою», виступають в бомбосховищі. Шоу триває.
Із практики самоврядування
У Мар’янівській територіальній громаді Новоукраїнського району нинішнього року нарешті довели, що можна обійтися без бюджету, а без депутатів – і поготів.
Паралізувало Мар’янівську сільську раду ще наприкінці 2023-го. Тринадцятеро із двадцяти двох депутатів, ставши в опозицію до сільського голови Флорі, вирішили ігнорувати повідомлення про скликання сесій. І це їм вдалося. Через відсутність кворуму пленарні засідання не відбувалися, громада кілька місяців обходилася без бюджету. Власне, нічого страшного не сталося. Крім того, що комунальні заклади не отримували належного фінансування. Цим і дорікав опонентам пан Флоря. Мовляв, спочатку ухвалимо бюджет, а потім розбиратимемося з іншим.
Опоненти закидали Флорі, начебто він не має стратегії розвитку території, використовує посаду для зміцнення свого ФГ. Нагадували, що сільрада – не фермерське господарство, яким можна керувати одноосібно. Флоря відповідав майже тим же. Мовляв, опоненти – це фермери, які борються за те, щоб і надалі за безцінь користуватися комунальними землями. Бюджет ухвалили наприкінці березня, потім його багато разів коригували, протистояння триває. Його учасників ми відзначили б у номінації «Найстійкіший».
Встигнути б до закінчення війни
Здається, Кіровський райсуд Кропивницького бере участь у конкурсі на найтриваліший процес. Мова – про провадження стосовно колишнього начальника льотної академії Чумака та Карауша, який при ньому очолював підрозділ ЛА. Їм інкримінують вимагання відкатів від фірми, яка надавала академії послуги з підготовки курсантів. Це провадження розпочалося восени 2021-го. Чумака й Карауша навіть брали під варту, але знайшлися добрі люди, які внесли заставу за їх перебування на волі. За Чумака – 568 тисяч гривень, за Карауша – 227 тисяч. За кілька днів перед війною обвинувальний акт опинився у Кіровському райсуді. 4 травня 2022 року відбулося підготовче засідання, на якому захисниця Чумака поклопотала про зміну запобіжного заходу стосовно клієнта на особисте зобов’язання та запропонувала переказати гроші, внесені за нього як застава, на потреби ЗСУ. Заставодавці цю пропозицію схвалили, і суд задовольнив клопотання адвокатеси. Процес триває. Найближче засідання відбудеться 16 січня 2025 року.
Феміда ля комедія
Нинішнього року на Кіровоградщині достроково завершило кар’єру кілька суддів. Здається, це – місцевий рекорд. Тільки один з відставників, Валерій Драний, залишив посаду (голови Кропивницького апеляційного суду) добровільно.
Олексій Галаган з Кіровського райсуду теж хотів вийти у відставку добровільно. Але Вища рада правосуддя звільнила його через профнепридатність, це сталося в жовтні 2024-го. Цьому передувало рішення дисциплінарної палати ВРП про аморальну поведінку Галагана, мається на увазі нічна пригода, яка сталася з ним ще влітку 2016-го (патрульні запідозрили в їзді напідпитку, він відмовився від медогляду, ті його наздогнали, схопили, повезли до нарколога).
У листопаді 2024-го завершилася кар’єра Володимира Гончара, ВРП звільнила його з посади судді Кропивницького апеляційного суду, і теж через аморалку: «допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки». Тим часом Вищий антикорупційний суд розглядає матеріали, де Гончар значиться обвинуваченим. Йдеться про гроші, які він начебто просив за «потрібне» рішення. Гончар вважає обвинувачення безпідставним, а себе – жертвою провокації з боку правоохоронців. Галаган і Гончар заслуговують відзнаки в номінації «Відставники року».
Проповідник року
Якби проводився такий конкурс, ми висунули б місцевого підприємця й благодійника У., який дуже хоче спілкуватися на релігійні теми з пацієнтами Кропивницької райлікарні, допомагати закладу матеріально, але не може цим займатися через перешкоди з боку слідчого.
Улітку його затримала СБУ, запідозривши в продажу землякам псевдопосвідок, з допомогою яких ті начебто могли ухилитися від мобілізації. Обшукавши помешкання У., правоохоронці знайшли купу дивовижних речей: посвідчення радника президентської адміністрації, кліше гербової печатки з написом «Адміністрація Президента», кліше печатки із зображенням підпису, схожого на президентський, кліше гербової печатки з написом «Новгородківська селищна рада Новгородківського району Кіровоградської області, 04367111», тексти урядових розпоряджень, довіреність про уповноваження на «вирішення питань, що стосуються призову на військову службу».
У. не вбачає в цьому нічого незаконного, винним себе не визнає. Носить електронний браслет. Скаржиться на слідчого. Зокрема й через те, що слідчий не дозволив привезти гуманітарку в райлікарню, поговорити з пацієнтами про вічне.
На міжнародний рівень
Ще одна знакова подія року: про нас нарешті дізналися в Adidas’і. І замість того, щоб порадуватися популярністю своєї товарної марки, занепокоїлися: чому ці товари в Кропивницькому такі дешеві?
Приїхали сюди, відвідали два магазини, скупилися. Виявилося, що придбані штани й футболки з трьома смужками ніякого стосунку до Adidas’у не мають. Заявили в поліцію, розпочалося слідство. Поліція влаштувала обшук в магазині, де продавався сумнівний Adidas, і вилучила 94 одиниці товару – кросівки, шорти, футболки, панами. Експерт підтвердив: підробка. У листопаді у Ленінському райсуді завершився розгляд кримінальної справи стосовно підприємця Шепілова, який торгував цим добром. Врахувавши, що сторони примирилися, суд постановив обмежитися штрафом в розмірі 17 тисяч гривень. Згідно з вироком, вилучений у Шепілова контрафакт має бути знищеним.
Ось так наш звичайний підприємець став найкращим у номінації «Популяризація світових брендів».
Віктор Іваненко, «УЦ».
Навіщо і як встановлюється факт проживання однією сім’єю