Два матчі плей-офф за путівку до групи А Ліги Націй проти бельгійців продемонстрували, що іноді збірна України здатна творити дива, але стабільно конкурентно грати з елітними збірними «синьо-жовта» команда наразі не здатна.
Після доволі несподіваної перемоги над бельгійцями – 3:1 більшість вболівальників та колег були в захваті від успіху, адже ми давно не вигравали настільки упевнено, та ще й у такого конкурента.
Але тут потрібно зрозуміти, що керування «червоними дияволами» тренером-невдахою Домініко Тедеско суттєво сказалося. Новий коуч збірної Бельгії Енді Гарсія взагалі до цього не працював зі збірними, і перший млинець вийшов гливким. Хоча, чесно кажучи, приблизно з 10-ї до 66-ї хвилини нічого на поле в Мурсії не віщувало для гостей такого фіаско. Після нетривалого стартового натиску номінальних господарів наші суперники спокійно перехопили ініціативу й вели гру. Ми бачили на полі звичну команду Сергія Реброва, яка не знала, як здолати конкурентів. І тут потрібно відмітити те, що наш головний тренер вгадав із голкіпером. Адже саме надійна гра Андрія Луніна дозволила триматися в грі й вселяла впевненість в партнерів. Гол же гостей наприкінці першого тайму став наслідком майстерності бельгійських лідерів, коли геніальну передачу де Брейне зі штрафного вправно головою замкнув Лукаку. Думаю, що, навіть якби з Ромелу грав Забарний, а не Яремчук з Сичом, шансів виграти цю боротьбу в нашого «Лева матчу» було б небагато.
Ну а далі абсолютно не було помітно, за рахунок чого українці здатні переломити хід подій. І навіть не дуже швидкий де Брейне був вправнішим у середині поля в боротьбі з Калюжним і Шапаренком. І знову Лунін не похитнувся, врятувавши команду в декількох епізодах. А ось у Куртуа роботи майже не було. Судаков, який номінально грав лівим вінгером, не мав суттєвого впливу на гру. Зінченко на позиції десятки не виглядав продуктивним. Шапаренко знаходиться не в своїх найкращих кондиціях і не може зараз руйнувати й розганяти атаки, а Калюжний – це взагалі лише про боротьбу, але не про швидкість і креатив. Не часто підключався до атак зліва Миколенко. А на правому фланзі, який завдяки наполегливості Циганкова був більш активним, ми втратили відразу двох правих захисників. Були сумніви щодо готовності Коноплі, який в останній час майже не грав у «Шахтарі». Та Юхим показав, що він усе ще в порядку, але зіткнення з Троссаром призвело до травми. До речі, той-таки Троссар вивів із себе своїми фінтами Циганкова, що призвело до штрафного й голу Лукаку. А Коноплю замінив не дуже досвідчений Сич, який картини не зіпсував, але й не виблискував.
І тут не було б щастя, але друге нещастя допомогло. Ушкодження Сича призвело до того, що Сергій Ребров вимушений був у другому слоті зробити відразу три заміни. І саме вихід на поле дебютанта Ярмолюка замість Шапаренка в середину поля, Гуцуляка – на лівий фланг, Ваната – на вістря атаки й зміщення Зінченка на правий фланг захисту, а Судакова в центр поля призвели до того, що механізм запрацював на повних обертах. І гол Гуцуляка, який запресингував одного з найперспективніших захисників Європи де Вінтера та пробив Куртуа, став наслідком змін і остаточно змусив «синьо-жовтих» прокинутися. Після цього наша команда побігла й подавила суперників, які не очікували такого відродження конкурентів.
Це були найкращі 13 хвилин збірної України під керівництвом Сергія Реброва. Наші гравці грали швидко, різноманітно, агресивно та наполегливо. Пішли небезпечні моменти, і Гуцуляк мав забивати вдруге. Але цього разу схибив із більш вигідної позиції, ніж у першому випадку. А згодом головні творці команди Зінченко, який наче завжди діяв на правому фланзі захисту, Судаков і Циганков організували другий гол для Ваната, який продемонстрував своє вміння відкриватися й відчуття позиції, уникнувши офсайду. Незадовго до цього Гарсія зняв з гри де Брейне, і контратакувальна гра гостей взагалі зникла. І якщо заміни Реброва абсолютно спрацювали, то заміни його візаві виявилися невдалими. Третій гол Забарного після кутового з націленої передачі Зінченка став підтвердженням абсолютного стану гроггі бельгійців і розгубленості нового головного тренера. Адже до цього той-таки Зінченко пробивав злету майже з тієї ж позиції, звідки згодом зробив гольовий пас, після подачі кутового Судакова. Так що могли ми забити й більше.
Але бельгійцям наприкінці зустрічі вдалося прийти в себе й створити небезпеку біля воріт Луніна. А це свідчило про те, що все найголовніше в цьому двобої ми побачимо в Генку.
У Бельгії в складі збірної України на поле вийшли герої попередньої зустрічі без Циганкова плюс Сваток, який діяв по Лукаку. Гра в п’ять захисників із насиченою середньою лінією дозволила на Євро-2024 зіграти з бельгійцями в нульову нічию. І цього разу Сергій Ребров зробив ставку на надійний захист. До середини другого тайму така стратегія тотальної оборони практично без контратакувальної гри працювала. До перерви гості не дали суперникам створити майже нічого.
У підсумку завдання-мінімум на перший тайм українці виконали. Підопічні Реброва захищалися компактно та злагоджено, витримували інтенсивність і не припускалися помилок. Нульова нічия за такого розвитку подій «синьо-жовтих» цілком влаштовувала.
Але по перерві постійний різноплановий тиск команди Руді Гарсії дався взнаки. І в другому матчі спрацювали вже заміни наставника бельгійців. Адже визначальний перший гол у ворота Андрія Луніна (до голкіпера немає претензій, і визнання саме його найкращим гравцем матчу в нашій команді тому свідчення) де Кейпер з-під трьох наших оборонців, після помилки Циганкова, який замінив невиразного Судакова, забив майже відразу після виходу на поле. А потім за справу взялися де Брейне та Ванакен, які організували два голи для Лукаку. Втримати бельгійського голеадора, який забив ударом напівножицями та реалізував вихід сам на сам, ні в Сватка, ні в Забарного з Матвієнком вже не було ні сил, ні можливостей. Ну й в центрі поля Ярмолюк із Калюжним в цей час вже влаштували «прохідний двір». Тож рахунок міг бути значно більшим, ніж підсумкові 3:0. У нас був шанс лише в Довбика, який замінив Ваната й змусив ударом головою рятувати свою команду резервного голкіпера Сейлса. Адже Куртуа перед грою отримав травму. І це був єдиний реальний шанс у команди Сергія Реброва. За таких обставин розраховувати на підсумковий позитивний результат було дуже важко.
Потрібно визнати, що свою другу дуель Руді Гарсії Сергій Ребров програв за усіма статтями. Не відчув цього разу наш головний тренер ритм гри й не запропонував суперникам сюрпризів. Той спалах у першому поєдинку показав перспективу, але цього з такими майстерними та вмотивованими суперниками виявилося замало. Та й будемо об’єктивними: не готова українська збірна постійно грати проти найсильніших суперників. Тож продовжимо набиратися досвіду в дивізіоні В Ліги Націй.
Ну й наостанок розчарували в чвертьфіналі Ліги Націй ще й хорвати, які після домашньої перемоги над французами – 2:0 дозволили суперникам вдома відігратися й поступилися в серії пенальті. Тепер у відборі до чемпіонату світу суперниками збірної України будуть саме французи. Це був явно не наш вечір.
Як вибрати стильні жіночі кеди для міських прогулянок в Одесі?