Кучерявий, ти де?

І знову колонка не про Трампа, хоча й про президента. І не про Зеленського, хоча й про Україну. Давно хотів написати про Хав’єра Міллея, президента Аргентини. Він переміг на виборах 2023 року, нашій країні в цей час було зовсім не до далекої Латинської Америки.

Нині Аргентина стараннями Міллея стала ближчою до України – він різко засудив агресію росії, що в наш час уже немало. Не буду переказувати все, що прочитав про Хав’єра, про нього написано і знято багато, спробую подати діяльність Міллея в проекції на Україну.

Отже, Хав’єр Міллей, 55 років, син скромних емігрантів зі східної Європи, професійний економіст, переконаний лібертаріанець (свобода – головний догмат існування людини і держави), захоплювався на аматорському рівні футболом і рок-музикою. Неодружений. Любитель великих собак, має чотирьох мастифів. Відомий за прізвиськами Безумець і Перука. Другим прізвиськом завдячує своїй буйній зачісці, запозиченій у короля рок-н-ролу Елвіса Преслі.

Перше прізвисько Міллея пов’язане не тільки з його нетиповими поглядами на світову економіку, а й з екстравагантною манерою поведінки. На численних знімках з мітингів Хав’єр тримає бензопилу як символ боротьби з бюрократією, роздутими державними витратами і, звісно, корупцією – як без неї в Латинській Америці.

Два невеликих відступи. Перше: а ви помітили, що для світових лідерів екстравагантність, яка переходить у неадекватність, – не унікальна риса, а радше типова? Практично кожен, починаючи з Дональда Фредовича, за винятком десятка нудних європейців, – зі своїми тарганами в голові.

І друге. Що об’єднує українців і аргентинців? Крім іншого, щира нелюбов до власної держави. Ми всім серцем любимо Батьківщину – велику і малу. Обожнюємо свій народ, його традиції, достоїнства і навіть недоліки. Але терпіти не можемо всю цю бюрократичну машину, яка присвоїла право вирішувати за нас, витрачати наші гроші, жиріти на наших злиднях. Так от, Хав’єр Міллей називає себе президентом із «нескінченною ненавистю до держави». Тобто наша людина.

А тепер про те, що вже змінив в Аргентині її кучерявий президент.

Скоротив витрати держави на 30%, кількість міністерств зменшилася з 18 до 8. Хто заважав українській владі вчинити так само? Та це перше, що потрібно було зробити на початку війни!

Протягом першого року владарювання Міллея дерегуляція охопила всі галузі аргентинської економіки. Так, скасування держрегулювання орендних відносин знизило вартість оренди житла на 30 %. А у скільки разів у нас зросла вартість житла для тих, хто втік від війни? Ціни на орендоване житло стали абсолютно дикими, неспівставними ні з зарплатами, ні з пенсіями. Ба більше, частина власників виїхала за кордон як біженці, отримують там допомогу, а тут здають свої квартири харків’янам і херсонцям за шалені гроші.

В Аргентині безрецептурні ліки дозволено продавати не тільки аптекам, а й маркетам. І, не повірите, ціни на них різко впали. А у нас Юлія Володимирівна досі безрезультатно закликає до совісті фармацевтичних монополістів. І це під час війни, коли ми з вами тоннами пересилаємо ліки на фронт!

Сотні ідіотських регуляторних актів і популістських дотаційних програм, зокрема й «Купуй аргентинське», скасовано одним помахом бензопили Хав’єра Міллея!

Мій життєвий досвід обережно підказує: радикальні реформи Хав’єра Міллея рано чи пізно вилізуть йому боком. Таке багато разів траплялося в історії людства. І від того, що його внесок оцінять тільки нащадки, кучерявому Безумцю легше не буде.

Багато чого з впровадженого Міллеєм можна було давно реалізувати і в нас. Тим більше під час війни. За роки незалежності ми наростили величезний бюрократичний апарат, який повністю замінив партійно-радянський. Чиновники перетворили свої можливості на бізнес, а ми за інерцією досі дивуємося, що в їхніх податкових деклараціях – мільйони готівки й гектари землі.

А ще на грантах і псевдосоціальних програмах у нашій країні виросло ціле покоління неокомсомольців, які роками не створюють нічого матеріального, а поступово переповзають із трибун різних форумів у крісла чиновників.

Україні вже зараз конче потрібен свій Хав’єр Міллей. Бюрократичне болото з неефективних витрат на бездарне керівництво заважає країні вижити і вистояти у війні. Після війни легше не буде, країна просто збанкрутує з таким управлінням. Ще складніше Україні доведеться в період, який колись назвали «ні війни, ні миру». Без радикальних реформ, на які здатні тільки економічно підготовлені безумці, нам не обійтися.

Кучерявий, ти де?