«Плачу. Як не плакати? Дитина без обох ніг залишилася», – каже Олена Вольська, жителька села Соломії, яке підпорядковується Гайворонській міській раді. Її син, 19-річний Олександр Вольський, нещодавно повернувся з полону, де йому ампутували обморожені ноги.
За словами Олени, Сашко на війні – з листопада минулого року. Доброволець. Стрілець-снайпер у 46-й окремій аеромобільній бригаді. Старший син, Сергій, – теж у війську з вісімнадцяти, нині йому двадцять один рік. Захищає Україну й найстарший Вольський – батько хлопців, Оленин чоловік Сергій.
Вольська розповідає, що Сашко, воюючи на Донеччині, у лютому опинився під обстрілом. Побратими загинули, а Сашка, пораненого, присипало землею. Пролежав на холоді десять днів. Знайшли росіяни. Відвезли в Донецьк. Там у лікарні ампутовано обморожені ноги.
Втративши зв’язок із Сашком, Олена заходилася розшукувати його. Наприкінці лютого їй повідомили, що син – у полоні. Його визволення мати вважає великоднім дивом. Гірко, що син втратив ноги. «Та головне – живий», – каже.
Олена вже побувала в столичній лікарні, де перебуває син.
– Йому важко морально. До розмов про полон не готовий. Фантомні болі непокоять. Потрібна психологічна допомога. У четвер його прооперували. Пересаджували шкіру на ногах. Біля нього – Альона, його дівчина. Підтримує. Вона – з Чернігівщини.
Крім Олександра Вольського напередодні Великодня з полону повернулося десятеро військових з Кіровоградщини. Усього в ході цього обміну Україні передано 246 військових, ще 31 людину визволено поза ним.
Віктор Іваненко, «УЦ».
В Україні зареєстрували законопроєкт про наставництво: підтримку зможуть отримати діти з...