390 українців повернулися минулого тижня з російського полону в ході обміну «1000 на 1000», який відбувся згідно з домовленостями у Стамбулі. Серед них – наш земляк 39-річний Анатолій Босько.
Розповідає його дружина Римма Босько, жителька села Панчевого (підпорядковується Новомиргородській міській раді):
– Того дня мені зателефонували з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими і повідомили, що Анатолія обміняли. Згодом, через кілька годин, я почула чоловіка. Він сказав: «Добрий день, це я, Толя. Я в Україні».
Свій тодішній стан Римма Босько описує так:
– Таке хвилювання… Це були сльози щастя, радості.
На запитання, чим займався Анатолій до мобілізації, дружина каже:
– Ніякого стосунку до військової служби не мав. Хлібороб. Закінчив технікум механізації сільського господарства. Працював на різноманітній техніці. На всьому розуміється, все вміє.
За словами Римми Босько, мобілізацію чоловік сприйняв як належне:
– Не задумуючись пішов. Сказав: «Мушу захищати вас, рідний край». Служив у 41-й бригаді.
У жовтні 2023 року обірвався її зв’язок з чоловіком. Через три місяці дізналася, що він – у полоні.
– Рік і сім місяців не мала з чоловіком ніякого зв’язку. Я йому й листи писала, паперові і електронні. Він жодного листа не бачив, йому їх не давали.
Тим часом Римма Босько брала участь в акціях на підтримку безвісти зниклих і полонених. Налагодила тісний зв’язок з Координаційним штабом з з питань поводження з військовополоненими, допомагала іншим людям, чиї близькі опинилися у полоні чи зникли безвісти.
І от рідні Анатолія Боська дочекалися його. Донечка радіє, що нинішнього року тато поведе її в перший клас.
Нині Анатолій – в реабілітаційному закладі.
– Я без дозволу чоловіка в подробиці стосовно його здоров’я не вдаюся. Скажу тільки, що з фото видно: суттєво тратив у вазі, – розповіла дружина.
Віктор Іваненко, «УЦ».
Про особливості виплати пенсій для окремих категорій громадян