Подбати про переселенців з Херсонщини

З жовтня минулого року у Кропивницькому діє Центр допомоги херсонцям «Вільні разом». Днями тут побував один з його керівників – начальник Рубанівської сільської військової адміністрації Каховського району Дмитро Безрідний. З ним поспілкувався кореспондент «УЦ».

– Центр створено з ініціативи начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна для підтримки внутрішньо переміщених осіб, які евакуювалися з Херсонської області в Кіровоградську, – розповів Дмитро Безрідний. – Ми – один з дев’яти таких центрів в Україні. Засновники нашого центру – три громади Каховського району: Асканія-Нова, Рубанівська, Любимівська, їхні території нині окуповано.

За словами Дмитра Безрідного, понад три тисячі переселенців з Херсонщини зареєструвалися у центрі «Вільні разом» як отримувачі допомоги.

– Ми – для того, щоб допомогти їм у вирішенні найболючіших питань. Перш за все – гуманітарна допомога. Щомісяця люди отримують у нас продовольчі набори. Видаємо і ліки, окуляри, одяг. Роздаємо гуманітарні набори не тільки тут, у кропивницькому офісі на Гоголя, 44, а розвозимо по 19 містах, селищах і селах Кіровоградщини, де осіли херсонці. Сповіщаємо про це через групи в Telegram. Завдяки співпраці з громадськими організаціями і благодійними фондами надаємо ще й юридичну, психологічну допомогу. Наприклад, люди просять допомогти у встановленні в судовому порядку смерті родичів, померлих на окупованій території. Багато просять допомоги в оформленні спадщини. Просять скласти звернення про розшук зниклих родичів. Перелік питань юридичного характеру, з якими звертаються до нас, – широкий. Допомагаємо безплатно. Вирішуючи ці питання, комунікуємо з різними державними органами, зокрема й з владою територій, на яких тривають активні бойові дії. Співпрацюємо із Державною службою зайнятості, її спеціалісти пропонують роботу, навчання. Щотижня в нашому офісі спеціалісти Кіровоградського обласного центру зайнятості проводять прийом внутрішньо переміщених осіб. З Держмолодьжитло теж співпрацюємо. Недавно була зустріч зі спеціалістами цього відомства, вони пояснювали, як придбати житло в кредит на пільгових умовах. Багато сімей військових уже отримало житло в такий спосіб. Проводимо спортивні змагання та інші заходи, які зближують херсонців. Людям, які через війну залишили свої домівки і опинилися в іншій області, це важливо – спілкуватися між собою. Допомагаємо їм об’єднатися. Нещодавно херсонці побували у кінно-спортивному комплексі «Княжий двір» у Кропивницькому. Дякуємо керівництву комплексу, яке влаштувало чудове дозвілля, ще й безплатно. Запроваджуємо «Картку Херсонщини», яка дає право на знижки за послуги і товари. Уже укладено меморандуми про співпрацю з багатьма кропивницькими суб’єктами господарювання. Допомагаємо Збройним силам і окремим військовим. До речі, у нас працює Євгенія Поливяна, чоловік якої – військово­службовець.

Запитав кореспондент і про окуповану територію, очільником якої де-юре є Дмитро Безрідний: чи має він зв’язок із земляками, які не евакуювалися?

– Зв’язок з ними дедалі складніший. Окупаційна влада постійно перевіряє телефони місцевих жителів, і вони бояться спілкуватися з тими, хто виїхав на територію, підконтрольну Україні. Люди, які евакуювалися сюди, кажуть, що там зовсім не так добре, як розповідає російська пропаганда. Зарплати там знизилися, ще й затримуються. А ті, хто не виїхав, просто бояться за своє житло. Там, якщо житло пустує, його одразу заселяють. Побоюючись за житло, дехто з евакуйованих повернувся в окупацію.

На запитання, чи багато його земляків влаштувалося в окупації чиновниками та вчителями, Дмитро Безрідний відповів:

– Лише кілька вчителів-пенсіонерів влаштувалися в школах. І три чи чотири сільські чиновники пішли на співпрацю з окупантами. Решта – ні. Наш край – не проросійський. Українськомовний. Росіян чекали одиниці. А російські паспорти масово отримали з безвиході. Без паспорта не отримаєш медичних послуг, не виїдеш за межі населеного пункту.

На стінах у приміщенні Центру «Вільні разом» – стенди із символікою Херсонщини, знімками тамтешніх краєвидів. І Каховська ГЕС, і заповідники – Чорноморський біосферний та «Асканія-Нова», і ще багато чого, ще не сплюндрованого росіянами.