Повернув матері героя мільйон

2 вересня у Знам’янському міськрайсуді має продовжитися розгляд справи стосовно Олександра К., якому інкримінують шахрайство. Згідно з обвинуваченням, він ошукав жительку селища Знам’янки Другої Наталію Ковтун – виманив частину компенсації, яку вона отримала від держави як мати загиблого військового. Йдеться про понад мільйон гривень.

Кореспондент «УЦ» зателефонував потерплій і дізнався, що обвинувачений уже повернув їй гроші.

– Віддав мені 24 800 доларів, це – понад мільйон гривень. Злякався, щоб його не посадили. Віддав у суді ще в червні, я розписалася. Суд продовжується.

«УЦ» уже розповідала і про Андрія Ковтуна, посмертно нагородженого орденом «За мужність» третього ступеня, і про те, як його мати віддала частину державної компенсації Олександрові К.

Нагадаємо, Андрій Ковтун народився 6 листопада 1996 року у селищі Знам’янці Другій тодішнього Знам’янського району. Наталія ростила його сама. Вивчившись у Кропивницькому на банківського службовця, працював у Києві, в Одесі. Останніх п’ять років перед великою війною трудився у Польщі. На початку російського повномасштабного вторгнення Андрій звернувся у військкомат. Улітку його призвали. Після місяця підготовки відправили на Донеччину. Воював стрільцем-санітаром у складі десантно-штурмового батальйону. Востаннє Андрій телефонував матері зранку 27 грудня 2022 року. Через кілька годин він загинув. Це сталося поблизу Красногорівки Донецької області.

За словами Наталії, два тижні вона не ходила на роботу, жити не хотілося. Трохи прийшовши до тями, заходилася збирати документи, необхідні для отримання державної компенсації. Кума порадила їй Олександра К., який начебто знає, як пришвидшити процес.

Ось як в обвинувальному висновку описано дії Олександра К. Розповівши про свій великий досвід у вирішенні таких справ, К. запевнив Наталію, що без його участі вона не отримає нічого, тому в її інтересах – заплатити йому 20 тисяч доларів за клопоти. Та й повірила. У січні 2024 року на банківський рахунок Наталії почали надходити кошти від держави. Частину їх жінка обміняла на долари і вручила Олександрові К. Потім було ще кілька переказів, і щоразу частину грошей Наталія віддавала Олександрові К.

– Він розповідав, що гроші, які йому даю, ідуть на підтримку ЗСУ, – пам’ятає Наталія. – Казав: якщо не даватиму грошей, закінчаться державні виплати. Казав, через мене загинули люди, бо не дала гроші на бронежилети. Погрожував, що приїдуть до мене військові й розберуться. А ще казав, що прослуховує мій телефон і що може визначати, де перебуваю.

Наталія каже, що довго вірила Олександрові, хоча один знайомий уже прямо говорив їй, що зв’язалася із шахраєм. Нарешті зрозуміла: гроші отримує без стороннього сприяння. Поїхала в Кропивницький, звернулася до правоохоронців. Ті вислухали і почали негласну операцію. Наталія допомагала збирати докази.

– У вересні 2024 року він приїхав до мене по гроші, я винесла й віддала йому 300 тисяч гривень. Звідкись узялися правоохоронці, затримали його і повезли. Згодом забрали його машину. В ізоляторі він недовго пробув, відпустили.

Під час визначення судом запобіжного заходу Олександр К. заявив, що Наталія добровільно передала йому гроші на зберігання. Запевняв, що в буцегарню йому не можна, оскільки утримує двох неповнолітніх синів, страждає високим тиском, постійно приймає ліки, має інвалідність.
19 вересня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду Кропивницького постановив тримати К. під вартою, але дав можливість вийти на волю за умови внесення застави в розмірі два мільйони гривень. Того ж дня підозрюваний вийшов на волю – знайшлися добрі люди, які внесли за нього заставу.

Віктор Іваненко, «УЦ».