На жаль, він не дуже балакучий. У відповідь на запитання віджартовувався. Не погодився на фото, хоча має колоритну зовнішність. Бажаного інтерв’ю не вийшло. Сказав: «Роздивляйтеся і пишіть, що хочете».
Олександр Домбровський – власник чи то магазину, чи то салону біля Європейського ринку, який раніше називався «СССР». Коли почалася декомунізація, йому наказали зняти вивіску. Поцікавився у наглядачів, чи знають вони, як розшифровується абревіатура. Сказали: «Союз советских…» А ні. Власник магазину тлумачив це по-своєму: «сносите сюда свои раритеты». Запропонували перекласти вивіску на українську мову, але сенс вже був не той.
Численні полички заставлені предметами, які колись прикрашали квартири, були гордістю, діставалися по блату. З часом люди почали цього позбавлятися: хтось викидав на смітник, хтось продавав за копійки. Пан Олександр виходив на базар і скуповував раритети. Каже, що багато чого йому приносили безхатченки. Риючись у сміттєвих баках, знаходили те, що може зацікавити колекціонера, і продавали йому.
Посуд, статуетки, підсвічники, іграшки, фотоапарати, шахи, самовари, платівки, касети і багато іншого. Власник скарбів як купує подібне, так і продає. Цікавиться історією предметів. Каже, що ціна деяких ялинкових іграшок радянського періоду може доходити до п’яти тисяч. Порийтеся на своїх горищах, може знайдете щось цінне.
Колекціонер розповів про іграшкових солдатиків: «Донецький завод іграшок свого часу випускав набори індійців, вікінгів, піратів. Такі були майже у кожного хлопця. Колись вони валялися у пісочницях, а сьогодні набір солдатиків у гарному стані коштує 500-600 гривень. Є ще цікавіші солдатики. Ціна одного – 6 тисяч гривень. Форми для лиття пластмасових солдатиків були куплені у американської фірми Marx. Спочатку виготовляли набори з восьми фігурок, і вони пішли у продаж. З часом дві форми припинили відливати, і набори складалися вже з шести фігурок. Ті перші два солдатики сьогодні представляють неабияку цінність, бо вони рідкісні».
Пан Олександр зазначив, що часто чує фразу: «І у мене таке було в дитинстві». Якщо народженим у шістдесятих роках минулого століття захочеться поностальгувати, не варто відмовляти собі в цьому. Варто повести туди сучасних дітей, показати, чим гралися їхні батьки, бабусі та дідусі. Знайдіть біля ринку чи то магазин, чи то офіс. Хоча власник називає це віддушиною.
Як зараховується до страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення...