На жаль, він не дуже балакучий. У відповідь на запитання віджартовувався. Не погодився на фото, хоча має колоритну зовнішність. Бажаного інтерв’ю не вийшло. Сказав: «Роздивляйтеся і пишіть, що хочете».
Олександр Домбровський – власник чи то магазину, чи то салону біля Європейського ринку, який раніше називався «СССР». Коли почалася декомунізація, йому наказали зняти вивіску. Поцікавився у наглядачів, чи знають вони, як розшифровується абревіатура. Сказали: «Союз советских…» А ні. Власник магазину тлумачив це по-своєму: «сносите сюда свои раритеты». Запропонували перекласти вивіску на українську мову, але сенс вже був не той.
Численні полички заставлені предметами, які колись прикрашали квартири, були гордістю, діставалися по блату. З часом люди почали цього позбавлятися: хтось викидав на смітник, хтось продавав за копійки. Пан Олександр виходив на базар і скуповував раритети. Каже, що багато чого йому приносили безхатченки. Риючись у сміттєвих баках, знаходили те, що може зацікавити колекціонера, і продавали йому.
Посуд, статуетки, підсвічники, іграшки, фотоапарати, шахи, самовари, платівки, касети і багато іншого. Власник скарбів як купує подібне, так і продає. Цікавиться історією предметів. Каже, що ціна деяких ялинкових іграшок радянського періоду може доходити до п’яти тисяч. Порийтеся на своїх горищах, може знайдете щось цінне.
Колекціонер розповів про іграшкових солдатиків: «Донецький завод іграшок свого часу випускав набори індійців, вікінгів, піратів. Такі були майже у кожного хлопця. Колись вони валялися у пісочницях, а сьогодні набір солдатиків у гарному стані коштує 500-600 гривень. Є ще цікавіші солдатики. Ціна одного – 6 тисяч гривень. Форми для лиття пластмасових солдатиків були куплені у американської фірми Marx. Спочатку виготовляли набори з восьми фігурок, і вони пішли у продаж. З часом дві форми припинили відливати, і набори складалися вже з шести фігурок. Ті перші два солдатики сьогодні представляють неабияку цінність, бо вони рідкісні».
Пан Олександр зазначив, що часто чує фразу: «І у мене таке було в дитинстві». Якщо народженим у шістдесятих роках минулого століття захочеться поностальгувати, не варто відмовляти собі в цьому. Варто повести туди сучасних дітей, показати, чим гралися їхні батьки, бабусі та дідусі. Знайдіть біля ринку чи то магазин, чи то офіс. Хоча власник називає це віддушиною.
Докурились до підпалів