Спорт і мистецтво в режимі онлайн

Ну, із загальноосвітніми школами все зрозуміло: Viber, Zoom, Classroom, послухали вчителя, отримали завдання, виконали, відправили. А як дистанційно навчаються вихованці спортивних і мистецьких шкіл? З цим питанням ми звернулися до фахівців.

Займатися спортом, тренуватися через монітор здається нелогічним та неефективним. Це підтвердив і начальник управління молоді та спорту Кропивницької міської ради В’ячеслав Гурський. «У зв’язку з тим, що наші діти вимушені сидіти вдома, вони мають малу рухому активність, і це дуже погано й шкідливо для здоров’я, – каже начальник управління. – Тому ми разом з батьками вихованців вирішили продовжити заняття у звичайному режимі. Зауважу, що безпекова складова в спорт­школах значно відрізняється від загальноосвітніх закладів – не 500 учнів одночасно треба повести в укриття, а максимум 15-20. Укриття є, вони відповідно обладнані. А проведення спортивно-масових заходів, звичайно, відмінено».

Якщо мова йде про спортсменів високого рівня, які готуються до змагань, – довгі перерви можуть коштувати майбутньої нагороди. Під час повітряної тривоги жодних занять не проводиться.

Про онлайн-заняття мистецтвом нам розповіла Євгенія Малявкіна, директор музичної школи №1 імені Нейгауза Кропивницького, голова ради директорів мистецьких шкіл області. «Практика дистанційного навчання у нас почалася з початком пандемії, пов’язаної з коронавірусом, – розповіла Євгенія Вікторівна. – Ми маємо навич­ки, проводимо як індивідуальні, так і колективні заняття в режимі онлайн. Вчитель в класі, спілкується з учнями, які вдома. У всіх є інструменти, ноти й бажання займатися».

Безумовно, діти втрачають найголовніше – живе творче спілкування. Але деякі школи мистецтв навіть хореографію викладають дистанційно. За словами Євгенії Вікторівни, в області багато дітей – вимушених переселенців – хочуть продовжувати навчання в мистецьких школах, і всім цю можливість надають. Ті, хто з батьками поїхав за кордон, також продовжують дистанційно навчатися. Батьки знаходять інструменти – скрипки й навіть бандури, щоб діти не полишали мистецтво та свої рідні музичні школи.