Нас познайомив прес-клуб реформ Кропивницького. Світлана Сидоренко була учасницею програми «Нові можливості для українських жінок та молоді». В минулому – лікарка-вірусологиня. Зараз займається «організацією простору та проєктуванням зручних меблів, орієнтованих на реальні сценарії життя людей». Звучить по-новому, дивно і захопливо. В усьому розбиралися з нашою героїнею.
– Пані Світлано, почнемо з вірусології. Невже ви з дитинства мріяли стати вірусологом?
– Із задоволенням почнемо саме з цього. Я народилася і навчалася в Дніпрі. Під час навчання познайомилася з чоловіком (він також медик), одружилися. Він родом з Новгородки, тому я після закінчення навчання поїхала за ним сюди.
Мені подобалася вірусологія. Я за характером спокійна, врівноважена, лабораторія була саме для мене. Робота цікава. Це не передати словами, коли ти щось бачиш під мікроскопом, коли щось вирощуєш. Але я залишила лабораторію, перейшла до викладання. Це вже було у Кропивницькому. Я викладала в медичному коледжі і в медуніверситеті.
– Як після всього цього ви перейшли до організації простору?
– Під час декретної відпустки (у Світлани дві доньки – 9 і 15 років. – Авт.) я взяла участь у конкурсі, який організувала організаторка простору в Інстаграмі. Призом був курс навчання. Мене це затягнуло, почала цим цікавитися, займатися, розвиватися. Я пройшла навчання професійного організатора.
– Будь ласка, детальніше. Що таке ви зробили у своїй квартирі? Як змінили простір?
– Головне – залишила тільки те, чим користуєшся. З цього треба починати. І без цього етапу наступні будуть марними. І навіть вже це дасть великий ефект. Потім ти обираєш місця, де ти користуєшся певними речами. Наприклад, рушники зберігаються в шафі. Але кухонні рушники можна зберігати в кухні. Або нижню білизну у ванній кімнати ніхто не зберігає. А саме там їй місце. Це дуже зручно.
Це наче дрібниці, але з цих дрібниць складається наше життя і наш комфорт. Одна з таких начебто дрібниць – чайно-кавовий куточок. В нас, як правило, чашки в одному місці, ложки в другому, кава-чай в третьому, цукор в четвертому. І ми кожного разу все це збираємо по кухні. А можна поставити в одному куточку все необхідне. Це зручно і час економиться.
– Ви це зробили для себе, а тепер професійно цим займаєтеся?
– Одна справа – для себе, друга – для інших. Так, треба знати (і мене цьому навчили), які запитання ставити людині, яка хоче змінити свій простір. Взнати вподобання людини, звички, що за чим вона робить.
Наприклад, якщо організовуєш вітальню (прихожкою називаємо), треба знати: людина спочатку взувається чи одягається? Треба знати зріст кожного члена сім’ї, щоб розрахувати, на якому рівні розмістити той чи інший предмет.
Багато нюансів. Спочатку здається, що це про речі, але це все впливає на різні сфери нашого життя: стосунки, роботу.
– Вже змусили замислитися і якихось речей позбутися. А що таке проєктування зручних меблів, орієнтованих на реальні сценарії життя людей?
– Найчастіша причина безладу в помешканні – незручні меблі. В нас, як правило, полички, а на них все стопками лежить. Антресолі – взагалі окрема історія. Зручні меблі – це попередження безладу на початковому етапі.
В мене вдома меблі, які ми замовляли десять років тому. Зараз я би це зробила зовсім по-іншому. Перед замовленням меблів треба враховувати, які речі там будуть зберігатися, хто буде користуватися ними – дорослі чи діти, на якому рівні що розташувати.
– Зараз розумію. В мене шафа-купе, і вона дуже незручна.
– Шафи-купе – так, це незручно. Дехто й досі вважає, що це класно. Єдиний варіант, коли це виправдано, якщо планування квартири не дозволяє відкрити двері звичайної шафи. В інших випадках краще, щоб дверцяти шафи просто відкривалися, щоб шухлядки були не за фасадами.
– Ваша сфера діяльності, чи то захоплення, це ж не дизайн?
– В жодному разі. Дизайнери малюють гарну картинку, люди себе там уявляють. А коли починають жити в тій квартирі чи будинку, відчувають певні незручності. Бо вони картинку наповнили своїми речами. У дизайнерів своя задача, в організаторів простору своя. Треба об’єднуватися задля комфорту людей – зберегти красу, яку намалював дизайнер, і додати зручностей і функціональності.
– Ваша діяльність – відносно нова для України сфера, яка поєднує практичність, турботу і профілактичний підхід.
– Профілактичний підхід – це моє професійне, ще з вірусології: попередити те, що буде потім незручним або може нашкодити. Тобто від основної спеціальності, професії я не відійшла. До мене звертаються, я із задоволенням даю консультації.
– Як ви розвиваєтеся, просуваєте свої здібності?
– Ми з жінками, яких зібрав прес-клуб, з різних сфер діяльності поспілкувалися, подружилися, впізнали одна одну, розповіли свої історії, і створили громадську організацію, яка має допомагати жінкам. Вона називається «Незламні берегині». Ми нещодавно створилися, але вважаю, що певного результату досягнемо.
Зустрічаємося. В багатьох є своя справа. Я тільки починаю. Ми все обговорюємо, щось радимо, шукаємо шляхи вирішення проблем, які у когось виникають. І головне – ми готові підтримувати таких, як ми.
– Особисто ви чого прагнете?
– Я звикла допомагати іншим. А щодо себе. Можливо, агенція зі створення простору і проєктування зручних меблів. В Європі таке вже є. Цікаво передбачати, як, наприклад, на кухні, господарка буде готувати, і запропонувати їй найзручніші умови. Щоб мийка була поряд з посудомийкою. Ну і таке інше. Це, можливо, здається дрібницями, але це не дрібниці.
Коли мій чоловік пішов служити, я дуже переживала. Я й досі переживаю. Але якось почала складати речі і відчула, що це складання мене заспокоює. Це було як медитація. Зараз багато людей мають тривожність. Якщо на маленькому просторі – в шафі – можеш щось контролювати, скласти речі, то зможеш це масштабувати і владнати зі своїми емоціями. Щось від психології, але мені допомагає.
– Все, що ви розповіли, дійсно, нове для нас. Як до вас звернутися за порадою?
– Якщо ми ще раз зустрінемося, я вас навчу вертикальному складанню речей. Коли навіть із середини береш чи рушник, чи білизну, все інше залишається в своєму стані, в порядку.
А щодо порад – поки що в мене є сторінка в Інстаграм: svitporiadku Згодом стане активною наша громадська організація. Слідкуйте за нами! Підтримуйте нас! Приєднуйтесь!



















Перспектива розвитку чи чиясь заначка?