Багаті та здорові

13:56
0
425
views

Усі знають приказку, що краще бути багатим і здоровим, ніж бідним і хворим, але не всі знають, що саме це бажання лягло в основу ідеї проведення адміністративно-територіальної реформи за рахунок утворення з кількох населених пунктів об’єднань територіальних громад – ОТГ. Зрозуміло, що на реалізацію задуму докорінної модернізації українського села потрібен час, але й зараз є ОТГ, де вже реалізовано те, про що в інших селах лише мріють…

 

У селі не як у селі…

У цій об’єднаній територіальній громаді все незвично не лише для переважної більшості сіл області, але й для деяких міських мікрорайонів, де переважає двоповерхова забудова. Тут широкі, до того ж прибрані й освітлені асфальтовані вулиці, заквітчані та впорядковані подвір’я, пофарбовані і відремонтовані двоповерхові будинки з металопластиковими вікнами, а всі автобусні зупинки обладнані електронними інформаційними табло та безплатним Wi-Fі, про що лише мріють в обласному центрі. Не можу не навести приклад іншого двоповерхово-радгоспного села області, де ще в середині 90-х років деякі вулиці були просто перегороджені горами відходів сільської життєдіяльності…

Можна сказати, що Катеринівці, яка розташована всього за 18 кілометрів від обласного центру, поталанило як у географічному, так і в економічному плані. Мало того, що близькість великого міста відкриває для населення більші можливості, так тут ледь не сторіччя (з 1935 року) діє кар’єр по видобутку вогнетривких глин, який на разі трансформувався в публічне акціонерне товариство «Кіровоградське рудоуправління». Але й це не головне, бо прибуткові підприємства є в багатьох населених пунктах, але не всі керівники таких підприємств мають можливості чи бажання вкладати значні кошти в розвиток інфраструктури. Все, що зроблено в Катеринівці, пов’язують з іменем генерального директора підприємства Володимира Кухти. Здається, що його амбіції обмежу­ються лише Катеринівкою, а в політиці – рівнем Кіровоградської районної ради, хоча якщо дивитися на здобутки в справі розвитку рідного села, то такий господар повинен мати мандат рівня депутата Верхов­ної Ради України.

Якщо коротко, то це село, як центр об’єднаної громади, більше нагадує упорядковане містечко. Тут все на найвищому рівні, про що нам не без гордості під час екскурсії розповідала голова сільської ОТГ Тетяна Терещенко. Село має прекрасну амбулаторію загальної сімейної практики, яку наразі напов­нюють сучасним обладнанням. До речі, лікар Ігор Туровський отримав від сільської ради не лише роботу та пристойну заробітну плату, але й житло, тому й переїхав у село з обласного центру разом з родиною. Лікар вважає, що перехід на договірні стосунки з пацієнтами лише розширить можливості медичного обслуговування мешканців ОТГ і покращить фінансовий стан працівників місцевої медицини. Особливо пишаються катеринівчани своїм стоматологічним кабінетом, з його найсучаснішим обладнанням, якому можуть позаздрити даже в місті. Дитячий садок і школа, хоча самі приміщення і збудовані в радянсько-колгоспному стилі, теж забезпечені всім необхідним. Якщо в області ще тільки збираються відмовитися від «добровільних» батьківських внесків на утримання дитсадків і шкіл, то тут це вже стало нормою. Більше того, відмінники навчання отримують у кінці року від рудоуправління «преміальні» в розмірі 300 гривень, а сама сільська рада в цьому році змогла оплатити для відмінників навчання та кращих спортсменів відвідування одеського дельфінарію.

По іншому тут підходять і до організації системи освіти. В ОТГ працюють три школи, і щоб не знижувати їхній статус переведенням у стан філій, усі школи об’єднують в один навчальний заклад на чолі з одним керівником. Це дозволяє регулювати наповнюваність класів на території ОТГ, до того ж така реорганізація дає економію коштів, яка практично повністю перекриває дефіцит освітньої субвенції.

Функціонування торговельної мережі здійснюється за рахунок діяльності ДП «Мінерал» «Кіровоградського рудоуправління», яке забезпечує торгівлю не лише у великих селах громади, але й у віддалених, таких, як хутір Обознівський чи селище Аварійне. При цьому торгівля ведеться з мінімальною «накруткою». Цікаво, що в центральному, так би мовити, торговому залі ніщо не нагадує сільський магазин – це абсолютно сучасне торговельне підприємство, а наявність відеоконтролю з одночасною демонстрацією «картинки» на екран і взагалі ставить його попереду багатьох міських супермаркетів. Між іншим, екран використовується з виховною метою, бо на території ОТГ встановлено 80 камер відеоспостереження, а особливо «цікаві» картинки поведінки окремих мешканців, як і роботу кар’єру в режимі онлайн, демонструють на великому екрані.

Пишаються в селі й дитячим кафе, де мешканці відзначають не лише дитячі свята, але й проводить дозвілля місцева молодь. До послуг усього населення Катеринівки завжди готовий активно діючий Будинок культури рудоуправління, де працює майже півтора десятки гуртків і студій для дітей і дорослих. Апофеозом діяльності БК є День незалежності та День металурга, до яких місцеві артисти готують святкові програми.

 

Нам у громаді добре жить…

Назву підзаголовку перелицьовано з приказки про безтурботне колгоспне життя: «Нам в колгоспі добре жить; один робить – сім лежить». Приблизно така алегорична логіка присутня й в сумнівах щодо об’єднання в рамках однієї ОТГ багатих або спроможних сіл, таких, як Катеринівка, з бідними. Мовляв, бідні будуть робити багатих лише біднішими, бо самі нічого запропонувати не можуть. Голова ОТГ Тетяна Терещенко каже, що подібні настрої були і в них, коли обговорювалася ідея приєднання сільських рад до Кіровограда. Вони вважали, що приєднання села до міста поставить хрест на бажанні селян жити по-міському, бо місто забере землю, а натомість нічого не дасть. Зате по відношенню до інших сіл катеринівці вели себе чесно. Були складні переговори з мешканцями Володимирівки, яку запрошували у свою громаду могутненці, але аргументи Катеринівки у вигляді бюджету та зроблених за останні роки доріг, освітлення та водогону в Обознівці, де його раніше не було, виявилися вагомішими.

Зазначимо, що офіс громади знаходиться в Катеринівці, де сільська рада орендує приміщення в рудоуправління, а до складу Катеринівської сільської ОТГ входять Обознівська, Володимирівська та Олексіївська сільські ради – всього більше десятка населених пунктів. Тетяна Терещенко каже, що від об’єднання більше виграли малі населені пункти, у яких не було шансів самотужки реалізувати будь-який інфраструктурний проект.

Очевидно, що Катеринівка, яка раніше входила до складу Обознівської сільської ради, не бідувала б і без об’єднання, але й об’єднання додало їй ваги, що стане відчутнішим, коли з’явиться можливість напряму отримувати кошти на реалізацію місцевих програм з державних фондів, спрямованих на розвиток ОТГ. Зараз громада виділила майже 200 тисяч гривень на проектно-кошторисну документацію для зведення очисних споруд, і цей проект має, якщо хочете, світоглядне значення, оскільки наше село й досі позбавлене такої цивілізаційної складової, як очисні споруди. За наявності більшої кількості населення можна буде вести мову й про розвиток і рентабельність комунального підприємства, яке повинне надавати місцевим мешканцям такий же перелік послуг, як і мешканцям обласного центру. Тепер, коли населення об’єднаної громади, такої, як Катеринівська, складає майже чотири тисячі осіб, а територія налічує майже 90 квадратних кілометрів, а це більше, ніж території деяких обласних центрів, не звертати на це увагу якось не серйозно.

У цілому Катеринівська ОТГ якнайкраще підходить для демонстрації переваг адміністративно-територіальної реформи. У всякому разі для тих ОТГ, які наразі не мають таких соціально відповідальних і потужних підприємств, як рудоуправління, це гарний приклад, і навіть маяк, в напрямку якого й потрібно рухатися.

Сергій Полулях

Сергій Полулях

Журналіст «УЦ».