Олександра Біловола на Кіровоградщині знають добре. Двічі, у 2000-му та 2006-му роках, він обирався народним депутатом від Бобринецького округу. Працював першим заступником міністра охорони здоров’я України. Потім обирався депутатом від Харківської області. Доктор медичних наук, професор, академік Академії медичних наук НАН України. Не дивлячись на те, що сам родом з Харківщини та вже багато років прямого стосунку до Кіровоградської області не має, зате Біловол має добру пам’ять. Днями Олександр Біловол привіз на Кіровоградщину гуманітарну допомогу від благодійного фонду «З добром до людей».
З-поміж отриманого – 120 тисяч медичних масок, 10 тисяч рукавичок, 120 захисних окулярів. Свою частку отримали Кіровоградська обласна, Кропивницька центральна районна лікарні, Олександрійська центральна міська, а також центральні районні лікарні Бобринецького, Компаніївського, Добровеличківського, Вільшанського, Новоукраїнського, Устинівського районів, а також лікарні міста Помічна й селища Смоліне. Усі головні лікарі з’їхалися не тільки отримати допомогу, а й поспілкуватися зі старим знайомим.
– Дякую колегам-медикам Кіровоградщини за титанічну працю на передовій проти пандемії коронавірусу. Коли ми об’єднаємо наші зусилля, ми подолаємо цю проблему. Коли люди працюють спільно, тоді можна впоратись із будь-якою бідою, – сказав під час зустрічі Олександр Біловол. – Зараз ми повинні не політиканством займатися, а вирішенням тієї проблеми, яка захопила Європу та світ, а тепер підступила й до нашої країни. Сьогодні святий обов’язок влади, політиків і бізнесу – забезпечити наших медпрацівників усіма необхідними засобами індивідуального захисту. У першу чергу, такі заходи – це підтримка медичних працівників. А злагоджена робота медиків, департаментів охорони здоров’я Кропивницького та Кіровоградської області – це запорука успіху й перемоги над такою серйозною проблемою, як коронавірус.
ондент «УЦ» нагадав пану Біловолу, що він був головним санітарним лікарем країни в той час, коли на Україну нападав інший вірус – свинячого грипу. Також була епідемія.
– Олександре Миколайовичу, чим ситуація десятирічної давності відрізняється від нинішньої? Чи діюча влада спрацьовує на рівні?
– Тоді, у 2009-му році, держава спрацювала на пристойному рівні. Вже буквально за тижні після того, як епідемія спалахнула у США та Мексиці, ми заборонили ввіз в Україну живої худоби та м’яса.
Також ми своєчасно закупили препарат «Озельтамівір», у народі більш відомий як «Таміфлю». При Міністерстві охорони здоров’я був створений штаб з протидії епідемії.
Тоді ж ми закупили для України референс-лабораторії для виявлення H1N1. Завдячуючи цьому ми сьогодні маємо можливість виявляти коронавірус.
Задіяли режим карантину в дев’яти областях (тоді це вирішувало міністерство, а не цілий Кабінет Міністрів. – Авт.)
На сьогоднішній день ситуація набагато більш важка. По-перше, тому, що цей вірус дуже резистентний. Дуже важко виокремити штамм COVID-19 для проведення необхідних досліджень. Та, не дивлячись на це, українські медики здійснюють подвиг, лікуючи людей. Влада, на мій погляд, працює на всіх рівнях. Я найбільше володію ситуацією по Харківській та Кіровоградській областях і можу відповідально говорити: влада Кропивницького та Кіровоградської області працює гідно, робить все можливе для подолання пандемії. Дякую всім за це.
Лариса Андрєєва, головний лікар Кіровоградської обласної лікарні, розповіла про те, скільки потрібно закладу масок та іншого захисного спорядження, а також про допомогу від Олександра Біловола.
– Скільки масок, бахіл, захисних костюмів лікарні потрібно на день?
– Важко сказати, бо ситуація динамічно змінюється. А так кожній бригаді з чотирьох медиків-інфекціоністів потрібно кожні чотири години виходити з палати з хворим, зняти з себе весь захист, це дві пари рукавичок, бахіли, комбінезон, окуляри, а також дві пари респіраторів FFP2 або FF1. Потім провести повну гігієнічну обробку всього тіла, відпочити й потім знову вдягатися, щоб заступити на чергову зміну.
Медичний персонал, який працює у відділеннях, де не лікують хворих на коронавірус, носить маску, рукавички та халат, звісно.
Хочу сказати кілька слів про Олександра Миколайовича. Ми всі, медики, знаємо його багато років. Він у 2009-2010 роках не побоявся взяти на себе політичну та медичну відповідальність і ввести в країні карантин у зв’язку зі спалахом епідемії H1N1.
І саме завдячуючи йому в Україні вперше з’явилися ПЛР-лабораторії, за допомогою яких ми сьогодні маємо можливість діагностувати коронавірус. Це його заслуга. Саме за його наполяганням така лабораторія в нас є, а тоді їх було поставлено в Україну всього сім, якщо я не помиляюся, у багатьох більших за нашу областях їх не було й немає. Тоді це дало нам змогу оперативно виявляти H1N1, а тепер COVID-19. Можливо, тому в нас виявляється хворих більше та вчасно, ніж в деяких регіонах, бо в них досі немає своєї лабораторії! А в нас є!
№17 (1586)