«Санітари» лісу

13:21
657
views

Однією з найгостріших тем для ЗМІ залишаються катастрофічні повені в гірських районах заходу України. Їх пов’язують зі змінами, які настали внаслідок тотального вирубування карпатських лісів, та й взагалі, тема несанкціонованих чи браконьєрських рубок досить актуальна в лісових регіонах. Однак і в нашій лісостеповій зоні, яка поступово стає степовою, це явище теж має місце.

Здавалося, що на Кіровоградщині, де площа лісів займає лише 7% території, і вирубувати особливо нічого, тим не менше, у нас працюють 8 потужних лісових господарств, які перебувають під опікою Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства. Журналісти часто гостюють у лісівників області, зокрема, позаминулого року ми з начальником управління Наталією Ревенко знайомились зі станом справ в Оникієвському лісгоспі. Пані Наталія показувала нам молоді насадження, розповідала про зміни клімату, які призводять до всихання цілих масивів, розкрила причини низької залісненості – усього 340 гектарів на рік проти 2 тисяч гектарів у попередні роки. Тобто з одного боку лісівники змушені вирубувати дерева й рятувати ліс від остаточного всихання, а з іншого – громади не виділяють землю для заліснення.

Розмова торкнулася й браконьєрських порубок та можливих корупційних дій при заготівлі та вивезенні деревини, у тому числі й в області. Тоді склалося враження, що фахівці дуже сумніваються в достовірності заяв активістів і представників громадськості відносно складу злочину в вирубці лісів, особливо хвойних. Вони казали, що хвойні ліси уражені шкідником, тому суцільна вирубка окремих ділянок дозволяє врятувати від зараження весь лісовий масив, та й взагалі, тема заготівель перебуває під таким тотальним контролем, що й потрібно зрубати дерево – та складно, а не те що вивезти без документів.

По багатьох позиціях фахівцям видніше, тим більше, що й наша громадськість не завжди, м’яко кажучи, переймається достовірністю наведених звинувачень. Але ось дзвінок з Гайворонського району від Василя Колесника, який висловив сподівання, що через «Україну-Центр» його інформація дійде до президента України. І як ви вже здогадалися, справа йде не про що інше, як про незаконні вирубки та неналежне господарювання в державному підприємстві «Голованівський лісгосп», в який входить і Вільховатське лісництво.

Пан Василь є головою громадської організації «Свідомі громадяни» і проживає в «столиці» місцевого лісництва, селі Вільховецькому. У 1980 році він закінчив з відзнакою Лубенський лісовий технікум за спеціальністю «Лісове господарство», кілька років працював у Вільховатському лісництві помічником лісничого, але в 2002 році, через незгоду з політикою керівництва, яке почало якісь незрозумілі вирубки, звільнився й пішов працювати на Гайворонський тепловозоремонтний завод. Іншими словами, він хоча й представляє громадську організацію, але має фахову освіту та рівень, достатній, щоб дати оцінку тим чи іншим діям керівництва лісгоспу.

Саме Вільховатське лісництво доглядає ліс на території близько 10 тисяч гектарів, але це не суцільний масив. В основному дубовий ліс росте невеликими ділянками, які називають урочищами, з площею від 200 до 1400 гектарів, як, наприклад, Таранове урочище. Пан Василь стверджує, що ось уже майже два десятки років у лісництві замість планових (не більше 2 тисяч кубометрів), щороку заготовляють 5 і більше тисяч кубів. Але робиться це не просто так, а за допомогою призначення так званих санітарних рубок, дозвіл чи розпорядження на які надає головне управління. Начебто при цьому лісники обирають в масиві, назначеному для санітарних рубок, не хворі чи інші листяні дерева, а живі дуби. З його слів виходить, що живі дуби, які можна вирубувати лише в порядку суцільних рубок, вирубують на окремих ділянках в порядку санітарних. А ще призначають санітарні рубки на ділянках, де такі роботи проводилися лише кілька років тому, тобто добирають те, що трішки підросло після першої «санітарії». Таким чином наповнюваність лісу на багатьох ділянках становить менше коефіцієнта 0,5 при нормальному – 1. Василь Петрович каже, що є ділянки з коефіцієнтом 0,4, де взагалі в лісі видно небо, чого не має бути, і це тому, що в окремих випадках вирубано до 70% дубових насаджень. І взагалі, він ставить під сумнів офіційні цифри лісистості…

Розповів він і про засуху, причому висловив сумнів, що суховершинність, яка дає право на суцільну рубку, складає більше 2% від загальної кількості дерев в урочищі. Крім того, активіст сумнівається в достовірності даних про заліснення вирубаних ділянок – з 360 оглянутих гектарів на 56 гектарах не було виявлено саджанців дуба. Фахівець стверджує, що якщо вивільнену ділянку не засадити в перший рік, то вона назавжди втрачається, бо там встигають вирости тернівники.

Активісти скаржаться, що їм не дають копії лісорубних квитків, в яких повинні зазначати кількісні та якісні показники, чим, можливо, приховують масштаби зловживань. Але й це не все, бо голова ГО стверджує, що зрубаний ліс, який потім виставляють на аукціон, декларують не як ділову деревину, а як дров’яну чи технічну, тоді як ділова на порядок дорожча. Користуючись такою схемою, можна придбати ліс за ціною відходів, але потім обробити в якості ділової деревини. Технічна сировина коштує до 2 тисяч гривень за кубометр, а кругляк пиловочника – 6 чи 8 тисяч гривень за кубометр.

Василь Петрович каже, що цей незаконний бізнес з вирубки дубових насаджень починається ще на ділянках, де орудують ліві бригади, без дотримання правил рубки, прийому, обліку та зберігання, натомість спиляні дерева одразу ж вивозяться, що унеможливлює встановлення збитків.

До редакції надійшли копії кількох документів, зокрема й довідки №07-10/788 «Про результати розгляду звернення голови ГО „Свідомі громадяни”», складеної комісією 6 червня 2019 року, де частково підтверджені підозри про стан лісових насаджень. Між іншим, в акті сказано й те, що лише за наявністю залишених пеньків неможливо спростувати або підтвердити підозри заявника, бо продукція… вивезена. А може, просто не захотіли, адже є діаметр пенька, статистика, формули… Знайшла своє підтвердження й відсутність нових насаджень головної породи – дубу звичайного – у складі насаджень на площі в кілька гектарів, де, як зазначив заявник, виросли тернівники.

За результатами перевірки комісія рекомендувала вжити заходів для виправлення ситуації та навіть притягнути до дисциплінарної відповідальності винних. Потім вийшов наказ №54 від 10.06.2019 року по Голованівському лісництву, на дії керівництва якого й скаржився заявник. У наказі було визнано частину звинувачень і навіть було притягнуто до дисциплінарної відповідальності посадових осіб лісгоспу та Вільховатського лісниц­тва, а також передбачені заходи по усуненню недоліків.

Як би все добре, але й через рік ГО «Свідомі громадяни» продовжує стверджувати, що нічого не змінилося. Якщо це так, то приказка лісників про те, що вони рубають чуже, маючи на увазі, що рубають дерева, посаджені за кілька століть до них, набуває зовсім зловісного змісту. Виходить, що й за не посаджені ними дерева будуть відповідати не вони, а наші далекі нащадки.