Кропивницький на старті будівельного сезону

Якщо все пішло за планом, масштабний ремонт однієї з головних магістралей Кропивницького, вулиці Вокзальної, мав уже розпочатися на момент, коли цей матеріал буде оприлюднений. Про те, що робить місто, щоб надалі дороги не «вбивали» зерновози, пов’язані з цим плани на балашівську промзону та реалізацію інших проєктів великого дорожнього будівництва – у розмові з очільником обласного центру Андрієм Райковичем.

– Виконання ремонтних робіт – це фінал довгої процедури проєктування та планування, технічної підготовки, експертиз, виділення коштів, конкурсу в системі ProZorro, закупка матеріалів, бо вони дорогі, – пояснює він. – Зараз ми на етапі, коли обласне КП «Дніпро-Кіровоград» – міський водоканал – мінятиме трубопровід і каналізацію під Вокзальною. У червні цю роботу виконають – такі мені дали обіцянки.

Екзамен на стійкість

Початок робіт водоканалу має дати старт і самому ремонту вулиці – фрезеруванню асфальту, підготовчим роботам, – наголошує Райкович.

– Проєкт є, експертиза є, гроші є, підрядник за результатами тендеру буде відомий найближчими днями. Зробимо асфальтобетонне покриття, бо нам треба посилити характеристики його стійкості, не міняючи «подушку», основу. Тротуари плануємо капітальним ремонтом пройти.

Вокзальна разом з інженерними комунікаціями – це порядка 70-75 мільйонів гривень, які область, місто та водоканал фінансують «в складчину». Паралельно місто вирішує питання убезпечення цих інвестицій.

– Ми не можемо викидати гроші громади на ремонт доріг, які потім будуть «вбиті» великоваговим транспортом. Це й питання безпеки руху, безпеки пішоходів, екологічної безпеки. Тому я дуже не задоволений діями патрульної поліції відносно контролю руху великовагового транспорту з боку Знам’янки, який потім їде саме Вокзальною. Нам треба це змінити. На виконком готується рішення про впорядкування дорожнього руху в Кропивницькому. Якщо коротко, там буде написано, якими вулицями ми забороняємо рух великовагового транспорту. Ми маємо таке право, як місцеве самоврядування, – дороги на території міста є власністю громади. В інший спосіб врегулювати це питання неможливо, і це якраз показовий приклад того, чому нам потрібна муніципальна поліція з відповідними повноваженнями, яка стовідсотково буде їх виконувати. Адже на в’їзді в місто стоять забороняючі знаки, і не просто так. Неправильно організовувати рух вантажних автоколон там, де скупчення людей, де є значний трафік громадського транспорту. Треба іншим шляхом доїжджати до переробних підприємств, які знаходяться в центральній частині міста. У разі невиконання рішення, яке прийме виконавчий комітет, у мене будуть чіткі підстави, щоб звернутися до керівництва МВС, інформувати його про незадовільну роботу певних підрозділів.

Альтернативний маршрут

Тим часом, зазначає міський голова, проєктним організаціям вже поставлені завдання щодо виготовлення документації на проспекти Інженерів та Промисловий у балашівській промзоні – якраз для того, щоб організувати рух вантажівок з об’їзної до олієжиркомбінату через вулицю Руслана Слободенюка, минаючи середмістя.

– Це оптимальний шлях. До цього проєкту в рамках соціального партнерства важливо долучити як державний ресурс, так і ресурси підприємств. Попередньо ми поставили їх до відома й чекаємо пропозицій. Так, зараз приватний бізнес не дуже готовий брати участь, але, впевнений, ми знайдемо шляхи їх додатково мотивувати. Бо, якщо ми говоримо про Промисловий, Руслана Слободенюка – це дороги не стільки для містян, скільки для промисловості, для бізнесу, який розташований майже на всій протяжності цих вулиць. «Креатив», колишній молокозавод, автопідприємства, оптовий ринок, «Ласка»…Так само проспект Інженерів не йде до масово заселених мікрорайонів, це пром­зона. Власники мають це розуміти – треба долучатися й спільно вирішувати це питання.

Плани та гроші

Вокзальна та об’їзні шляхи для зерновозів – лише один напрямок, за яким дорожня інфраструктура Кропивницького потребує розвитку, наголошує Райкович. Адже кількість транспорту в місті постійно збільшується, це незворотній процес.

– Ми зробили арку, біля неї машини вже не стоять, вони стоять далі – на виїзді на Чикаленка, Київську. Треба врегульовувати рух вже там, вулицю Ельворті до Чикаленка треба ремонтувати, розширити, ми цю роботу плануємо на наступний рік. Треба ремонтувати Василя Нікітіна, Севастопольську, Братиславську. Чим більше в нас буде якісно асфальтованих доріг, тим ближчою до оптимальної буде кількість транспорту, який ними рухається. Також на виході – проєкт ремонту вулиці Металургів, головної магістралі колишнього селища Нового. Ми з ним братимемо участь у всіх державних конкурсах, намагатимемось залучити під цей ремонт зовнішнє фінансування. Кабінет Міністрів розподілив гроші субвенції соціально-економічного розвитку – народним депутатам на соціально важливі інфраструктурні об’єкти. На жаль, наші нардепи не визнали ті об’єкти, про які ми говоримо, вартими першочергового будівництва. Гроші «соцеконому» на них не виділені…

Без залучення додаткового фінансування втілення перерахованого значно розтягнеться у часі – у міському бюджеті розвитку на поточні та капітальні ремонти доріг у 2021-му відведено 70 мільйонів гривень. На все не вистачить.

– Вулиця Металургів, попередньо – в межах 50-60 мільйонів, точно скаже проєктна організація. Це буде капітальний ремонт, там з далеких радянських часів нічого не робилося. Промисловий та Руслана Слободенюка – це велика довжина, але там нема під низом інженерних комунікацій, це буде лише заміна асфальтового покриття на асфальтобетонне, де провали – з укріпленням подушки, тротуари робитимемо лише в житловому секторі, від Райцентру до олієжиркомбінату. Це не менше 60-70 мільйонів. Проспект Інженерів відносно невеликої протяжності, але він повністю зруйнований – будемо чекати обґрунтування, але треба бути готовими до того, що вартість ремонту складе до 30 мільйонів… Окрім згаданих, ще одна дуже важлива дорога – до міської лікарні №2, колишньої «рудівської». З боку Кущівки там неширока проїжджа частина, але там буде асфальтове покриття, можна буде доїхати до самої лікарні. А нова дорога з боку Бобринецького шляху зараз проєктується, її треба будувати з нуля…

Окрім вже згаданої можливості переконати бізнес до участі у партнерському фінансуванні ремонтів у промзоні, у мерії Кропивницького розраховують також на кошти дорожнього фонду та інші державні програми.

– Проблема в тому, що в нас немає потужного лобі. Другий рік поспіль немає стабільного керівництва обласної адміністрації – півроку пройшло, змінили голову, одного, другого. А з офісом президента, Кабінетом Міністрів ми спілкуємось, по суті, саме через голову ОДА. Від народних депутатів чекаємо значно більшої уваги місту. Втім, іншого шляху немає, ми продовжимо робити пропозиції державі, наша дольова участь – пакет проєктно-кошторисної документації, це ми вже робимо. Знову звертатимемось до Кабміну, будемо переконувати голову обласної адміністрації, якщо з’явиться голова Кропивницької районної адміністрації (наразі його не призначено. – Авт.) – будемо й до нього звертатися, бо адміністративний центр району знаходиться на Балашівці. Звертатимемось до нардепів, щоб вони, нарешті, долучалися до розбудови обласного центру. Виділимо ще певну частину коштів з міського бюджету й таким чином зможемо реалізувати ці проєкти.Бо там, де є дороги, там життя.