Попри всі аргументи, або Рівняння на прапор!

13:09
2819
views

Попри, м’яко кажучи, всю неоднозначність і непродуманість проєкту «Великий прапор», у Кропивницькому продовжуються підготовчі роботи для встановлення прапора на території Меморіального комплексу «Фортечні Вали».

Нагадаємо, що до 30-ї річниці Незалежності країни президент Володимир Зеленський висунув ще одну ініціативу з розряду «великих» – поставити в обласних центрах прапори висотою 30 метрів. Ніякого обгрунтування ідеї при цьому не було, очевидно, все відповідало ключовим положенням президентської парадигми – «велике» і «30». Можна було подискутувати, але начальство сказало – слуги кинулися втілювати, тобто знайшли гроші, а фахівці в галузі містобудування визначили кілька локацій, з яких обрали найкращу. І все б нічого, але в Кропивницькому спокійно не вийшло. За активного наполягання невеликої частини членів громадських організацій патріотичного спрямування і депутатів обласної ради О. Горбунова та О. Чорноіваненка, сесія Кіровоградської обласної ради (?!) погодила встановлення прапора не в Ковалівському парку, а на Фортечних Валах. Чому сесія обласної ради? Мабуть, тому, що вона знайшла в своєму переповненому бюджеті зайвих 5 мільйонів гривень на фінансування проєкту. До того ж і колишній губернатор вирішив перевершити президентську ініціативу і оголосив про намір встановити вже 50-метровий прапор!

У матеріалі «Флаг в руки» («УЦ» № 16 від 22 квітня цього року) ми спробували звернути увагу на сумнівні, або й спірні моменти такого рішення, у тому числі технічного, естетичного, практичного та безпекового характеру, але куди там… Цікаво, що на виправдання встановлення прапора на Валах з’явилася аргументація геополітичного рівня й такої ж безглуздості – «найвищий в області український прапор на території колишньої імперської фортеці символізує перемогу незалежної України над Російською імперією». Кого може цікавити думка фахівців, коли в дію вступає такий аргумент, але ми все-таки звернулися до доцента Центральноукраїнського національного технічного університету, кандидата історичних наук Миколи Тупчієнка, тим більше, що саме він керував розкопками на місці встановлення майбутнього прапора. Він сказав, що науковці були проти встановлення найвищого прапора як елементу нового дизайну фортечного комплексу, і висловився в тому сенсі, що фортеця будувалася силами українських козаків, до того ж фортеця була форпостом розширення української території, вона стала плацдармом наступу на Польщу та Крим, що врешті-решт і призвело до централізації наших земель: «Сучасна цілісність України формувалася не без участі Російської імперії, і це факт».

Отже, імперія імперією, але без неї сучасної України в існуючих межах, мабуть, не було би, як і без захоплення Радянським Союзом Західної України, Буковини чи частини Придністров’я – тепер це наша територія, а могло бути інакше. До речі, Микола Тупчієнко дещо спростував легенду про те, що саме з цієї фортеці вийшли царські війська, які зруйнували Запорізьку Січ. Це завжди слугувало підсиленню тези про колоніальний характер фортеці, через що вона не заслуговує на збереження. Науковець каже, що стотисячна армія генерала Текелія просто верталася з чергової війни і йшла повз Єлисаветград, та й не вмістилася б вона в фортеці…

Виходячи з усього, можна стверджувати, що фортеця має зберігатися як історична пам’ятка, але з урахуванням реалій, оскільки так сталося, що зараз це Меморіальний комплекс, місце вшанування пам’яті полеглих у війнах, а не для проведення урочистостей, для чого й має слугувати найвищий прапор. Тим не менше, прапор готуються встановити саме тут, причому не в центрі Меморіального комплексу, а десь збоку, зліва, аж під валами. З одного боку, він якби пануватиме на усім комплексом, а з іншого – розриватиме цілісний задум траурної композиції своєю недосяжною висотою і зміщуватиме акценти. Це наша думка, хоча хтось вважає інакше.

Щодо розкопок, то їх таки погодило Міністерство культури, а проводили місцеві фахівці, причому спочатку планувалося дослідити територію 10 x 10 метрів, але через скадність і терміни проведення тендерних процедур площу під фундамент зменшили до ділянки 7 x 7 метрів. На ній і пробили 13 шурфів з метою дослідження культурного шару в зоні майбутнього руйнування, інакше кажучи, археологи подивилися, шо знаходилося в землі в місцях буріння свердловин під бетонні палі для фундаменту. По хорошому, кожен шурф має бути розміром метр на метр, але й при проведеному шурфуванні було виявлено наявність культурного шару XVIII сторіччя в вигляді залишків кераміки та цегли. А ще – знайдено давню людську кістку, що може мати свою історію. Після того, як на місці шурфів забетонують чи заб’ють палі на глибину півтора метри, археологи дослідять простір між ними, тобто виймуть грунт, і аж тоді стане зрозуміло, можна чи ні продовжувати будівництво, хоча логіка підказує, що краще було б і не починати…