Мінус Пушкін з Достоєвським, плюс «рашизм» та «руський мір»

Кардинальні зміни прийшли в освіту з 1 вересня цього року: по-іншому будуть викладати аж 9 предметів. В основи здоров’я додано питання, пов’язані з ризиками воєнного часу. На уроках географії учні вивчатимуть країни у світлі сучасної російсько-української війни…

Найбільш чутливими, звісно, для багатьох є історія та література. Що змінилося в методиках викладання цих надважливих для формування особистості дисциплін, «УЦ» розповіли фахівці Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Сухомлинського.

Про зміни у викладанні історії розповіла Інна Відіборенко, методист науково-методичної лабораторії суспільствознавчих дисциплін:

– Програми змінюються через те, що з’являються нові факти та йде переосмислення історії. Виник розрив між наукою та освітою. Сьогодні відбувається повномасштабний геноцид українського народу. Під час цієї війни особливе значення мають збереження та розвиток української історичної освіти.

Важливим є формування чіткої понятійної системи. В освітній процес включено нові поняття – такі, як «присвоєння суверенітету» (у значенні захоплення Москвою суверенітету УРСР). Замість вислову «політика русифікації» застосовано вислів «політика зросійщення», воно точніше відбиває сутність явища. Уточнено контекст застосування поняття «колабораціонізм», він тепер більш жорсткий, так би мовити.

Поки складними для пояснення й розуміння є поняття «русскій мір» і «рашизм», які поки не мають чітких визначень. Під час вивчення історії Середньовіччя більше уваги треба приділяти історії Речі Посполитої, Великого князівства Литовського, бо їхня історія є й історією України.

Замість назви «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького» пропонується «Козацька революція ХVII сторіччя», що краще відповідає українській та світовій історіографії.

Дуже важливо уточнювати, що у 1991 році ми не здобули незалежність України, а відновили незалежність, яка була здобута у 1917-1918 роках, коли постала Українська Народна Республіка.

Сконцентровано увагу на понятті «українська політична нація», на формуванні її контурів впродовж ХХ сторіччя. Включено сюжет про голодомори. У 1928-1929 роках більшовики, так би мовити, обкатали методи геноциду, які потім застосовували у 1931-1933 роках і застосовують у наші дні! Це абсолютно схожі тактика та схема дій.

Окремим блоком передбачено розгляд сучасної російсько-української війни, її історичного коріння. Переосмислено викладання Другої світової війни.

Що нового у програмі з викладання іноземної літератури, розповіла Олена Ренивцева, завідувачка науково-методичної лабораторії гуманітарно-естетичних дисциплін:

– У 2022 році програма викладання іноземної літератури зазнала незначних змін. До цього російської літератури в програмі було всього 12 відсотків. Тригером до змін у програму стала війна з росією, і, звісно, ми не можемо травмувати наших дітей, батьки яких загинули, або є біженцями, або втратили житло, літературою країни-агресора.

Спеціально створена група опрацювала пропозиції щодо змін стосовно російської літератури. У підсумку з програми було виключено всі, без виключення, твори російської літератури. МОН опрацювало пропозиції і видало наказ, де з програми вилучено не всі твори російської літератури. Це ініціатива не вчителів-зарубіжників, не батьків, не авторів підручників, а суто міністерства.

Яку картину ми тепер маємо? З програми 6-го класу вилучено байки Крилова. В українській літературі байка дуже широко представлена, і, я думаю, діти будуть мати уявлення, що таке байка. «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя запропоновано перенести до програми української літератури, але поки такі зміни не відбулися. Вилучено оповідання Чехова «Хамелеон» і «Товстий та тонкий» і запропоновано або залишити на вибір Короленка «Сліпий музикант», або «Хатинка дядечка Тома» Бічер-Стоу, або Ульф Старк «Чи вмієш ти свистати, Юганно?». Вчитель разом з дітьми обирає твори, зарубіжна література – одна з небагатьох, де у вчителя є можливість вибору.

У 7-му класі програма зазнала найбільших вилучень. Вилучено «Баладу про Іллю Муромця та Солов’я-розбійника», «Альпійську баладу» Василя Бикова, вірш Пушкіна «19 жовтня 1825 року», повість Гріна «Пурпурові вітрила», вірші Симонова «Жди меня» та Окуджави «До свидания, мальчики».

До програми пропонуються чудові твори сучасної іноземної літератури. Це Джон Бойн «Хлопчик у смугастій піжамі», Ерік-Емануель Шмітт «Діти Ноя», вірші Адама Міцкевича. Ще «Маленька книжка про любов» Улафа Старка – чудовий твір, до речі, про події війни СРСР проти Фінляндії 1939 року.

У 9-му класі запропоновано вилучити Пушкіна вірші та «Євгенія Онєгіна», а також Лермонтова «Герой нашого часу». Для учнів на вибір запропоновано або Джейн Остін «Гордість та упередження», або Віктор Гюго «Собор Паризької Богоматері», або Шарлотта Бронте «Джен Ейр», або Джозеф Конрад «Серце пітьми». Світова класика. Хоча, на мій погляд, варто було б більше включати сучасної літератури, аби наші діти були на одній хвилі з однолітками з інших країн.

У 10-му класі на вибір вчителя могли вивчати Достоєвського, але не обов’язково. В 11-му класі вилучено роман Булгакова «Майстер і Маргарита», замінено на роман Альбера Камю «Чума». Вилучена поезія Срібного століття й надано більше годин на поезію модернізму.

На жаль, підручники залишаються такі, які є, – часи складні, але, я переконана, наші вчителі впораються.