У вулиць будуть нові імена

На Кропивницький чекає нова хвиля перейменування вулиць та провулків. Вже 15 листопада сесія міської ради може розглянути зміну аж п’ятдесяти назв у обласному центрі. Ми проаналізували деякі нові потенційні назви, для багатьох не дуже зрозумілі спочатку.

Замість провулка Ватутіна, можливо, буде провулок Гурбенський. Але чи багато мешканців міста, та й самих жителів будинків на Никанорівці знають, яка битва біля села Гурби на Рівненщині відбулася у 1944 році? Тоді близько 30 тисяч солдатів НКВС воювали проти приблизно 5 тисяч вояків УПА. Чи розповість хтось громаді, що таке Гурби й чому Гурбенський?

Вулиця Володі Дубініна на Завадівці може отримати ім’я Володимира Караташа. Це один з найвідоміших наших земляків – політв’язнів СРСР, учасник найгучнішого Кенгірського повстання політв’язнів, письменник. Він сам з Голованівського району, у Побузькому ліцей носить його ім’я, але вулиці немає. Хай у нас буде. Може, хтось з дітей з вулиці його імені прочитає «На барикадах Кенгіра».

Вулиця генерала Шумілова може стати вулицею імені Лишневського. Дивно. Вулиця Шумілова – паралельна Садовій, що веде до телецентру. Околиця. Хоча школа №7 дійсно побудована за проєктом Лишневського, є багато більш відомих будівель його авторства. Він спроєктував будинок Барського (зараз краєзнавчий музей), синагогу, будівлі банків на площі Героїв Майдану, земське реальне училище (зараз Інженерний коледж) і багато чого іншого. Чому б не дати його ім’я вулиці чи провулку ближче хоч якогось з цих творінь?

Провулок Достоєвського стане провулком Гарета Джонса (на фото вгорі). Ви знаєте, хто це? Це журналіст з Британії, який першим написав про Голодомор в Україні. Так, непогано. Але чому б не перейменувати провулок Федора Достоєвського на провулок… Андрія Достоєвського, який був головним архітектором міста біля десяти років? Завдяки йому вулиці тодішнього Єлисаветграда почали мостити бруківкою, проведено водогін, збудовано Покровську церкву на Ковалівці та багато іншого. Він завинив тим, що його старший брат написав «Ідіота» та «Прєступлєніє і наказаніє»?

Просто кумедно виглядає перейменування провулка Крилова на провулок Глібова. Російського автора «басень» перейменували на українського автора байок. Це вам не вулицю імені генерала на архітектора. Але, на жаль, поки що «Лебедя, Рака і Щуку» чи «а вы, друзья, как ни садитесь» процитує більше людей, ніж згадають щось із Глібова. Ну це справа часу.

Так само з перейменуванням вулиці Лізи Чайкіної на вулицю Дніпровської Чайки. Просто через співзвучність? Увесь подвиг тієї Лізи був у тому, що вона відмовилася виказати німецьким окупантам розташування партизанського загону. Кажуть, вона й не знала. Чайка Дніпровська… Тисячі містян дізнаються про існування такої письменниці лише через перейменування вулиць. Хто з вас читав її твори?

Вулицю Нахімова перейменують на Перегонівську. Ну нам той імперський адмірал ні до чого. Хай буде Перегонівська, до речі, у цьому селі Голованівського району 120 років тому було побудовано найпотужнішу на наших теренах цукроварню, і ще там народився Володимир Мостовий, засновник найкрутішої газети України «Дзеркало тижня».

Незрозуміло, чому ледь не найменшу вулицю міста, імені Тюленіна на Катранівці, перейменували на вулицю Михайла Кандидова. Це почесний громадянин міста, герой, дуже класна людина. Автор цих рядків бував дома в нього. Це район між готелем «Турист» та друкарнею. Там провулків вистачає. Чому б не дати ім’я героя місцині поблизу території, де він жив, а не за десять кілометрів?

Вітаємо потенційну появу на мапі міста вулиць імені Софії Русової та Наталії Бракер. За ідеями першої, Софії, головної української феміністки, Наталія Бракер заснувала в Єлисаветграді перший дитячий садок, один з перших в Україні після Києва.

Як розповів «УЦ» Сергій Запорожан, багаторічний член топонімічної комісії міської ради Кропивницького, більшість жіночих прізвищ для нових назв вулиць запропонувала громадська жіноча організація «Дія», чимало пропозицій нових назв надійшло від педагогічного університету, зокрема від філолога Світлани Ковтюх (членкиня топонімічної комісії ), від Подільської районної у місті ради. «Ми розглядали пропозиції щодо зміни назв ще з липня, було багато обговорень, консенсус шукали. Головне було позбавитись від радянських та пов’язаних з державою-агресором назв. Комусь можуть здатися екзотичними назви типу Гарета Джонса чи Джона Венгера, але вони були запропоновані, і за них голосувала комісія».

Хто не знає, хто ці іноземці, – шукайте інформацію. Уродженець Єлисаветграда Джон Венгер був художником-постановником кількох театрів на Бродвеї в Нью-Йорку, найвідомішим у першій половині двадцятого сторіччя, його картини коштують сьогодні мільйони доларів. Поштова служба США за всю історію випустила лише шість марок з картинами художників, Венгер потрапив у цю шістку (насправді там пов’язано багато з авторськими правами, і чимало нащадків великих митців відмовили).

Ще один провулок у місті, на Балці, може отримати назву Родини Смирнових. Ця родина має статус Праведників народів світу – почесне звання, яке присвоюється Ізраїльським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Голокосту. У часи німецької окупації Смирнови врятували життя кількох євреїв. Можна було б і вулицю їхнім ім’ям назвати…