Працювали в бронежилетах і шоломах

11:41
1131
views

З жовтня минулого року працівники ПрАТ «Кіровоград­обленерго» беруть участь у відновленні електропостачання в містах, селищах і селах Херсонщини, постраждалих від російської агресії.

– Допомагаємо херсонським енергетикам. Тамтешня енергопостачальна компанія – в тяжкому стані. Частина персоналу евакуювалася, частина воює, є й жертви. Наші хлопці з розумінням сприймають завдання допомогти сусідам. Хто ж, як не ми? – каже Сергій Іноземцев, який у ПрАТ «Кіровоградобленерго» очолює службу ліній напругою 35 кВ і понад. Він, до речі, ще недавно боронив країну у лавах ЗСУ. Можливо, колись погодиться розповісти про свій бойовий досвід, але зараз мова – про допомогу Херсонщині.

– Щоразу відправляємо бригаду на трьох машинах, це – бригадний кунг-всюдихід ГАЗ-66, ЗіЛ-131 з вежею та вантажний КамАЗ для перевезення обладнання й матеріалів. Споряджаючи хлопців, видаємо їм на два тижні – така тривалість відряджень – калорійні харчі, які не псуються швидко, ще й газовий балон, щоб могли приготувати собі їжу. Наші монтери звичні до відряджень по Кіровоградщині. Буває, до об’єкта тільки їхати пів дня, а роботи – на кілька днів. Але на Херсонщині у нас – особливі завдання. Треба відновити мережі, які проходять через території, заміновані росіянами. Там повно і протитанкових мін, і протипіхотних, в тому числі пластикових, непомітних для міношукача. Сапери, військові і з ДСНС, розміновують ділянки під лініями та прилеглі до опор – роблять так звані розміновані коридори шириною до дванадцяти метрів, щоб наші працівники у їхній присутності заїхали туди технікою і виконали свою роботу. Ми забезпечили своїх хлопців бронежилетами й кевларовими шоломами. Важка у них робота, ще й пов’язана із стресами.

Днями бригада працівників «Кіровоградобленерго» повернулася із Посад-Покровського. Це село під Херсоном, через яке проходила лінія оборони, що стримувала росіян, не давала їм змоги наступати на Миколаїв. Упродовж восьми місяців, до кінця 2022 року, село перебувало під обстрілами. Росіяни перетворили багате і красиве Посад-Покровське на руїну. Це одне з найбільш постраждалих від них українських сіл.

– Там, кажуть, було пекло. З будинків уціліли одиниці. Люди повертаються, але не всі, бо немає куди, житла – зруйновані. Держава допомагає будматеріалами. Монтуються модульні будинки. Люди згуртовані, розбирають завали, – розповідає Станіслав Шовенко, майстер Добровеличківської дільниці ПрАТ «Кіровоградобленерго», який у складі ремонтної бригади недавно побував у відрядженні в Посад-Покровському.

За словами Станіслава Шовенка, їх, енергетиків з Кіровоградщини, прийняли там добре: місцева рада виділила будинок, забезпечила ліжками й матрацами, питною водою, подбала й про харчування. В «Херсонобленерго» їм видали матеріали – дроти, арматуру і таке інше, показали, на яких ділянках потребують допомоги.

 – У них там працівників майже немає. Деякі загинули: одні наїхали на міни, інших обстріляли.

З огляду на шалену спеку удень (сорок градусів і навіть вище) підіймалися о п’ятій ранку і працювали до чотирнадцятої.

– З нами постійно були працівники ДСНС, – продовжує Шовенко. – Спочатку вони розміновували ділянки, щоб ми на них могли працювати – з’єднувати і натягувати дроти, лагодити опори. Саперам доводилося нелегко, бо міношукачі заплутувалися у високій траві. Ми бачили виявлені ними протитанкові міни. Також сапери попереджали нас, що можуть залишитися протипіхотні міни, які реагують на рух і вражають все живе в тридцятиметровому радіусі. Розмінуванням займаються і військові. Нам довелося працювати й на території, розмінованій ними із застосуванням радіокерованого танка. У будь-якому разі ми не починали роботи без дозволу працівників ДСНС. І поки ми виконували свої завдання, вони залишалися поряд. Наказували нам не заходити за прапорці. Звичайно, спочатку страшнувато було, потім звикли.

Про обсяги роботи Станіслав Шовенко каже так:

– Усе залежало від ступеня пошкоджень. Але щодня по кілька прольотів між опорами відновлювали. Один проліт – від 150 до 170 метрів.

Він хвалить хлопців зі своєї бригади – Георгія Дубраву, Антона Нестеренка, Володимира Пулю, Олександра Однокола, Миколу Коровку, Сергія Корнієнка. Каже, всі молодці, всі роботящі.

Більше року в Посад-Покровському не було електрики.

– Настраждалися там люди. Ми відновили лінію до села, підключили підстанцію. А чернівецькі енергетики до будинків провели електрику.