Золотий хрест від Залужного

Сотні гайворонців відреагували на повідомлення, опубліковане у Facebook міською радою, про те, що їхнього земляка Євгена, військовослужбовця штурмової бригади «Лють», удостоєно відзнаки головнокомандувача ЗСУ – нагрудного знака «Золотий хрест». Прізвище відзначеного не оприлюднене.

Мабуть, військові статути не велять називати його з огляду на специфіку служби Євгена. Але з коментарів гайворонців видно: їм добре відомо, про кого йдеться. Усі висловлюють Євгенові повагу і вдячність. Тим паче, що відзнака – висока. Генерал Залужний нагороджує Золотим хрестом за особливі успіхи у бойових операціях.

Не називатимемо прізвища героя й ми, хоча з’ясувати його було нескладно. Кореспондент «УЦ» навіть поспілкувався телефоном з батьком Євгена, Федором. Той саме перебував у Німеччині у волонтерських справах – поїхав з товаришем туди по автомобілі для військових.

Ось що автор цих рядків дізнався від Федора. Євгенові – під сорок, має вищу освіту, до війни працював у Гайвороні торговельним представником дніпровського м’ясокомбінату. Одружений, троє дітей. Синам – сімнадцять і п’ятнадцять років, донечці – чотири. Строкової військової служби Євген не проходив. І не цікавився військовою справою – на відміну від своєї сестри, яка завиграшки розбирає й збирає автомат, подавала документи у військовий виш, але її не взяли через малу вагу і низький зріст. 2021 року в їхній родині сталося горе – померла Федорова дружина. А наступного року – війна.

– Я в перші дні пішов добровольцем, – розповів Федір. – Воював у 61-й бригаді. Батальйон матеріального забезпечення, рота підвезення боєприпасів. Миколаївщина, Херсонщина, Донеччина, Чернігівщина. Рік і три місяці воював. Демобілізувався у травні нинішнього року – виповнилося 60 років. Син в армії – з початку березня цього року, коли я ще служив. Він сам прийняв таке рішення. Я йому сказав: «Синок, якщо відчуваєш таку потребу…» Його тренували, навчали. Потім у складі штурмової бригади «Лють» – на війну. У Кліщіївці сина тяжко поранило. Це сталося 11 вересня. Осколком понівечило руку, сім сантиметрів кістки вирвало. Днями його оперували, вже вдруге. Пересадили частину кістки з ноги. Між операціями він і вдома побув. Недавно переслав фото відзнаки, яку від Залужного отримав.

Розповів Федір і про своє з товаришами волонтерство. Їхня команда на пожертви гайворонців вже купила в Німечччині й перегнала в Україну дев’ять автомобілів. Їх відправлено на фронт. Одну з машин отримав підрозділ, де служить син Федора.