Театр корифеїв очолив учень Віктюка

11:28
741
views

З огляду на оприлюднені обставини, на час слідства Сергія Корнієнка відсторонено від посади директора – художнього керівника академічного обласного музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького. Днями обласна рада повідомила, що ці обов’язки тимчасово (по 14 травня ц. р.) виконуватиме відомий український режисер Євген Лавренчук.

 

Коротка довідка. Євген Лавренчук – театральний режисер і заслужений артист України. Раніше працював головним режисером Одеського національного театру опери та балету. Є старшим викладачем у Харківському національному університеті мистецтв. Автор методики викладання акторської майстерності та режисури, викладає й ставить вистави у країнах Європи. Лауреат Державної премії ім. Л. Курбаса, заслужений діяч культури Польщі (2013 р.).

– Ваша професійна біографія почалася з ГІТІСу. Чия школа?

– Романа Віктюка. Фактично це і не був ГІТІС. Я сьогодні кажу студентам, які поступають «в театральноє», знаєте, це небезпечне мислення, тому що варто поступати до когось. Важливо хто поступає і важливо до кого. А заклад… Зрештою, навіть такий не шанований до певного часу заклад Поплавського дав когорту хороших режисерів. Отже, це вже не був той ГІТІС методологічний, на який всі молилися. І я поступав не у ГІТІС, а до свого улюбленого режисера, до Романа Григоровича Віктюка.

– До цього ви були з ним особисто знайомі?

– Ні. Але я знав усю його творчість, усі його вистави. І це згодом відіграло неймовірну роль. Виявилося, що той хлопчик, а мені було тоді десь років чотирнадцять, записував на касету VHS трансляції усіх вистав Віктюка, які він привіз наживо до Києва і які організовував Сергій Проскурня на СТБ. І коли не стало Романа Григоровича, виявилося, це залишилось єдиним носієм окремих його вистав.

– Що вас пов’язує з Польщею? Маєте якісь корені?

– Маю. Але не вони мене пов’язують. Я все життя якимось чином пов’язаний з Польщею. Я керував польським театром і поставив понад 20 вистав польських авторів. Я провів у Польщі досить багато виїзних сезонних шкіл. Зрештою, Богдан Здроєвський, тодішній міністр культури і національної спадщини Республіки Польща надав мені звання «Заслужений діяч культури Польщі».

– Яким ви бачите розвиток нашого театру корифеїв? Як оцінюєте потенціал трупи?

– Я тут перебуваю з перервами приблизно три місяці. Я проводив майстер-клас для кожного артиста і не маю жодних претензій до кадрового складу. Я не буду робити ніяких кадрових реформ в складі трупи. Більше того, я натхненний технічним станом, захоплений психофізичним станом акторів. І захоплений станом цехів.

Повний виклад інтерв’ю читайте у наступному номері.