Диво фронтового автопрому

Серед необхідного для захисників на фронті – автомобілі. Українці активно донатять на придбання авто. Хтось дарує від себе. Нерідко хлопці купують транспортний засіб в складчину. Деколи майструють самі. Про те, як зі старого «жигуля» бойові умільці зробили багі, нам розповів молодший сержант десантно-штурмової бригади Олександр Новохатський.

Коли бригада була сформована, її відправили під Бахмут. Олександр потрапив у взвод технічного забезпечення. В обов’язках було не тільки забезпечення, а й підвіз до позицій ПММ, снарядів, БК, а також евакуація. Було створене евакуаційне відділення, яке мало забирати, за словами бійця, «воїнів, які не змогли повернутися», і саме для нього був потрібний автомобіль.

– Мали потребу саме в багі, – розповідає Олександр. – Ціна його була приблизно 170 тисяч. Але нам подарували старенького «жигуля», і ми вирішили самостійно його перетворити на багі.

Довідка «УЦ»:

Багі – невеликий легкий автомобіль високої прохідності з відкритими колесами для їзди по бездоріжжю. Для виготовлення перших багі зазвичай використовувалися вживані автомобілі Фольксваген «жук». Від зменшувальної форми американської назви «жука» і пішла назва buggy, тобто «жучок».

До справи взялися троє: два Олександри і Андрій. Спочатку ВАЗ розібрали. Без допомоги волонтерів не обійшлося, адже потрібний був метал, гума, сайлентблоки, амортизатори і таке інше. Дещо купили за свої – у взводі є традиція скидатися. Цей військовий «общак» допомагає придбавати запчастини для авто, паливо, коли треба когось відвезти, наприклад, у госпіталь або підвезти до вокзалу, коли пощастило з відпусткою.

Всі роботи здійснювали самі: і різали, і клепали, і варили, і фарбували. Побратими з інших підрозділів допомагали дротами, датчиками. Хтось кермо прислав, хтось реле. Назвали це диво фронтового автопрому «Мазераті».

– Була думка поставити «виробництво» на потік, – каже Олександр. – Але якось це заглухло. Старі «жигулі» знайти простіше, ніж купити позашляховик, такий необхідний на фронті. Умільці є, тому в будь-який час ці роботи можна поновити.

Олександр Новохатський розповів, наскільки важлива роль авто на фронті. Це мобільність, зручність. За допомогою авто рятують життя. Колеса допомагають оперативно виконувати завдання. Начебто переваги очевидні, але відсотків 80 авто, які на фронті, придбані завдяки донатам.

Багі, який зробили хлопці, шустрий, але він відкритий, тому це легка мішень для ворога. Була у хлопців думка зробити щось потужніше, на базі УАЗика, куди поставити мотор від «Мерседеса». Тобто задумки є.

Самі хлопці можуть це робити, вже досвід мають, але боєць каже, що виробництво машин для евакуації має бути в промислових масштабах. І дійсно, ну не гоже самим конструювати транспортний засіб, який здатний забирати з поля бою полеглих бійців.

В той же час Олександр має пропозицію, як вирішити проблему. Можна робити заготовки деталей, а хлопці на місці збирали б їх, як конструктор. Але війна перейшла в повітря, потрібні добротні, броньовані авто.

Тим часом в інтернеті продовжують з’являтися оголошення: «приймемо в дар будь-яке авто для ЗСУ», «шукаю автомобіль для групи саперів», «військові потребують авто», «збираємо кошти на автомобіль для забезпечення медичної евакуації з передової»…

Молодший сержант Новохатський попросив подякувати волонтерам, які за два роки війни не опустили руки, продовжують допомагати. Окрема подяка від захисника 31-й школі Кропивницького, колектив якої хоч на відстані, але завжди поруч.