На вихід – без речей

Добра звістка надійшла з Міністерства оборони. Прибрано хоча б одну з численних дурниць солдатського повсякдення. Відтепер військовий при звільненні чи переводі в іншу частину не зобов’язаний здавати всі свої численні лахи. Міноборони вже не будуть потрібні ваші пошарпані наколінники, порепаний каремат та чохол від фляги з сидінням польовим ізоляційним (піджопник по-солдатськи, вибачте).

Усього бійцю видається (чи має видаватися) десь під три десятки різноманітних речей. Від трусів до гумових чобіт та чохла на шолом. Раніше все це потрібно було здавати (окрім білизни та одягу)! За десяток найменувань. Якщо щось втрачене, то маєш компенсувати вартість речі у десятикратному розмірі! Чесно, ми за все це розписувались.

Нововведення трохи життя полегшує, хоча я не чув, щоб у когось були з таким проблеми. По-перше, будь-який предмет можна купити вживаний в Інтернеті, без усяких переплат в десять разів, і здати. По-друге, хоча це стосується, певно, лише фронтовиків, які проблеми можуть бути з цим? У мене як головного сержанта взводу завжди був запас речей. Коли боєць йде в СЗЧ, то робить це він у цивільному одязі. Все лишається по хатах. Періодично я здавав всі ці каремати, бушлати, наколінники та інше в роту. Чи йшли речі в діло? Часто поповнення приходить, а багато їхніх речей ще в дорозі, а мені сьогодні в ніч їх відправляти на пост. Звісно, екіпіруєш з того, що залишилося.

Так що на фронті речі можна знайти. Плюс самі собі щось модне купують, волонтерське, трофейне нове. Хоча речі зношуються, горять часто в прямому сенсі слова. Багато чого просто губиться при переїздах. Що казати – моя бригада за півтора з гаком роки, що я служу, перебувала у чотирьох областях України і ще двох інших країнах – у Німеччині на навчанні та у росії… у відрядженні, скажімо так. Скільки локацій, хат, бліндажів, посадок позаду… Не губити речі неможливо. А вже на роботі, по посадках Донбасу лишились мільйони речей.

Багато що списується, був дотичним і до цієї сфери. У першу чергу зброя, Старлінки й особисті речі також. Але. Щоб списати, наприклад, втрачені троси з БМП (порвалися при спробі витягнути з поля бою іншу беху) чи дві фляги й дві РПСки, треба підготувати теку з 14 документами! Це не жарт, можете перевірити. Там мають бути, серед інших, виписки з наказів, коли боєць прибув в зону бойових дій, виписки з книг обліку майна, з журналу бойових дій – що боєць дійсно того дня був на СП у Кліщіївці й о такій-то годині там був обстріл, довідка про поранення і пояснення двох свідків, чому вони зняли з бійця, пораненого в живіт, ту РПСку та пояс з флягою. Так працює УПА – непереможна Українська Паперова Армія, на жаль. Це, до речі, одна з причин, чому не всі усе поспішають отримувати. Втратиш – буде головний біль, як списати. Невже це позаду?

Інша справа – волонтерка. Мені особисто волонтери для мого взводу дуже багато речей передавали. Шоломи, штани теплі. Особливо «зайшла» термобілизна від нашої ОВА та в’язані шкарпетки ручної роботи з Кропивницького та з Хмельницької області. Це розхапували миттєво та з інших підрозділів просили.

При всьому цьому чесно, м’яко кажучі, дивує, коли іноді бачиш десь в Фейсбуці, як збирають на наплічник бійцю чи ще щось. Це явно тиловий розклад, бо на фронті все можна знайти – це раз, по-друге, не мати гроші на наплічник… Навіть не отримуючи бойові, менше 20 тисяч ніхто в армії не заробляє, навіть на модний брендовий вистачить….

Інше питання, що в багатьох частинах з екіпіруванням справа не дуже добра. Моєї це не стосується, нас вдягли та спорядили по повній, здається, так було у всіх бригадах, які з самого початку планувалися на Донбас чи Херсон. Не володію ситуацією в тилових частинах.

Чи все з мого військового майна отримане? Ні. Зручну недешеву плитоноску мені подарували, бо видана ЗСУ не дуже зручна, хоча й з додатковими кевларовими вставками, казали, що це бронежилети для канадських інкасаторів, не знаю, чи правда. До них ще треба РПС, розвантажка з підсумками для магазинів та гранат, їх видали, непогані, але плитоноска, де все є одразу без додатків, просто краща, до того ж у неї ще й захист пахової зони. А, ще протигази нам не давали, хоча вже влітку минулого року на нашому напрямку ворог почав використовувати химічну зброю, є отруєний товариш…

Так чи інакше, спасибі за зміни до 232-го наказу, що стосуються інвентарного речового майна. Інвентарним лишається по нормі 1 – броня й каска і по нормі 2 (ДШВ, ССО) – броня, каска, навушники. Лише це, коли прийде дємбєль, треба буде здати. Ми проста піхота, навушники нам не дають, хто хоче, сам купує.

Насправді в армії не помічаєш, як обростаєш величезною кількістю майна. Щось втрачаєш при раптових переїздах, щось на літо відправляєш додому й восени дружина шле, зазвичай геть на іншу адресу.

Мабуть, простішим стане й життя відповідальних за матеріальне забезпечення підрозділів. Я в минулому житті, ще до фронту, якось ледь не тиждень складав до купи в таблицю Ексель усе речове майно батальйону на прохання нашого відповідального офіцера. Ще та робота. Тепер її поменшає.