Ніякий митець не міг би передбачити тієї драматургії, яка в реальному житті виникла наприкінці першого кола та на початку другої частини чемпіонату Української Прем’єр-ліги. Сенсаційним вже було те, що на чолі турнірної таблиці опинився ФК «Олександрія», який поступався київському «Динамо» лише за додатковими показниками. І всі згадали казку «Лестера» та злет «Жирони». Але так сталося, що відразу два поєдинки олександрійці проводили саме проти киян. І саме ці два матчі повинні були відповісти на питання: чи втримається команда Руслана Ротаня на серйозній відстані від третього претендента на чемпіонство – донецького «Шахтаря», чи дозволить киянам піти у відрив?
Замість передмови
Тут потрібно зазначити, що свій перший матч проти динамівців наші земляки повинні були зіграти ще в першому турі влітку. Але через участь футболістів обох клубів у Олімпійських іграх це протистояння відбулося лише зараз. І це перенесення більше було на користь саме номінальним андердогам. Якби матч відбувся в запланований час, то команді Руслана Ротаня, яка тоді лише формувала своє нове обличчя, було б надзвичайно важко. Адже саме в той період кияни демонстрували свою чи не найкращу гру, що дозволило пробитися до групового етапу Ліги Європи. Усі лідери віце-чемпіонів України були в строю, і тягатися комусь з тим складом було надзвичайно важко. А потім пішли травми, постійні переїзди, відсутність повноцінного тренувального процесу, і, як наслідок, накопичилася втома. Глибина складу ще дозволяла Олександру Шовковському триматися на рівні в чемпіонаті та регулярно набирати очки. Але в Лізі Європи провал слідував за провалом. І це не могло не позначитися на моральному стані виконавців. Отже, перед грою в Олександрії кияни втратили надважливі два очки в Ковалівці з «Колосом», зігравши внічию – 1:1. І таким чином поразка на КСК «Ніка» взагалі виглядала б як катастрофа.
Олександрійці натомість до цього двобою підійшли у відмінному настрої. Склад стабілізувався, гра сформувалася, результати радували. Про це свідчили відсутність поразок у «містян», лише три нічиї та 11 перемог. Так, «Олександрія» майже повністю змінила свій стиль, стала більш прагматичною, але й більш ефективнішою та організованішою. Усі досвідчені новачки відразу заграли, що свідчить про якість трансферної кампанії. Гравці запрошувалися на конкретні позиції з розумінням того, як вони можуть вплинути на гру. Це додало не лише впевненості, але й характеру. До того ж стали прогресувати інші виконавці, на яких зробили ставку. Недарма ж за бразильця Безерру вже пропонують серйозні гроші, Калюжний чудово проявив себе в збірній України, Єрмаков став чи не найнадійнішим воротарем елітного дивізіону, а Микита Кравченко, який не знадобився «Поліссю», є одним із найкращих асистентів УПЛ. Та й інші оборонці разом із півзахисниками зробили «Олександрію» однією з найнадійніших команд за грою в захисті. А в нападі хлопці Ротаня витискали максимум із мінімуму. Найяскравішою перемогою цього етапу став вольовий успіх над донецьким «Шахтарем» з рахунком 4:3. І саме ця вікторія, на мою думку, додала такої впевненості, яка дозволила далі здивувати всіх шанувальників футболу.
За такого настрою тренерський штаб міг навіть собі дозволити в деяких матчах залишати на лаві запасних свого капітана та беззаперечного лідера півзахисту Кирила Ковальця, якого кваліфіковано підміняв Артем Козак. А в матчі з «Чорноморцем», який передував перший битві з динамівцями, дискваліфікованого Калюжного замінив юний Ващенко та відразу забив. Ця скандальна гра стала більш тренувальною для підопічних Руслана Ротаня, адже з 30-ї хвилини одесити залишилися вдев’ятьох.
На мою думку, вилучення досвідчених Петряка та Бутка, які, безумовно, не мали права так себе поводити, спровокували рішення арбітра Омельченка. Але суддівська солідарність не дозволила ВАР визнати похибку арбітра в гольовому епізоді, адже це могло привести до ще більшої негативної реакції «моряків». І цим я пояснюю коментар куратора суддівського корпусу УАФ Ніколи Ріццолі, який також не помітив фолу на Бутку. А в другому епізоді італійський фахівець все ж пожурив арбітра Омельченка, який не зафіксував очевидний фол Беляєва на тому ж Бутку, що призвело до надмірно емоційної реакції капітана одеситів. Хоча у нас, як правило, тих, хто помиляється, «відправляють у заслання» на ВАР, де вони помиляються знову. І хоча кажуть, що якість суддівства покращилася, але ВАР у нас, скоріше, засіб для знищення, а не для допомоги.
Ну а якщо повернутися до ФК «Олександрія», то господарі поля легко скористалися чисельною перевагою, переграли «Чорноморець» – 3:0 і знову, як це вже траплялося по ходу сезону, наздогнали киян у турнірній таблиці. А тут ще «Шахтар», у якого логістика трохи продуманіше, ніж у киян, але є проблеми тренерського плану, зіграв внічию з «Рухом» – 1:1. І таким чином кияни та олександрійці перед першою очною зустріччю випереджали діючих чемпіонів України на шість очок.
Невиправдані очікування
У перенесеному матчі олександрійців та київського «Динамо» ми побачили гру, де суперники, перш за все, намагалися не пропустити. І не пропустили. Але шанувальників господарів поля не може не радувати те, що команда Ротаня абсолютно не боялася киян і намагалася діяти з позиції сили. Та Шовковського також можна зрозуміти, адже це був уже третій поєдинок за вісім днів, і ротація складу тут не допомогла. Отже, наставник гостей, за відсутності Шапаренка, який захворів, вирішив зіграти в два опорних хавбеки, випустивши в пару до Бражка ще й Михайленка, який розкрив свої найкращі якості саме в «Олександрії». І такий насичений центр поля, за гарної підстраховки на флангах, позбавив «містян» простору.
У першому таймі трохи активнішими в нападі були підопічні Руслана Ротаня, та без особливого зиску. Кияни лише раз взламали насичену оборону суперників. Та Ванат пробив у ближній кут, влучивши в сітку з зовнішнього боку, хоча міг зробити передачу на вільного Буяльського. А так у цілому абсолютно рівна та обережна боротьба з великою кількістю єдиноборств та помилок при передачах. І ще цікаво, що Вівчаренко при гарній підстраховці партнерів нівелював головну ударну силу конкурентів – Безерру.
Нічого не змінилося й по перерві. Така ж насичена єдиноборствами гра з гарною компактністю і майже без помилок у захисті. Хоча одного разу під тиском Ваната ледь не «привіз» собі гол Єрмаков. Та він же виправився, парирувавши удар у дальній кут від Буяльського, який до цього був абсолютно непомітним. Ще в одному епізоді голкіпер господарів відбив удар у дальній кут від Волошина. У «містян» лише одного разу вийшов на ударну позицію Безерра. Але це відбулося тоді, коли кияни захопилися атакою і бразилець залишився без опіки, але не влучив у дальній кут. Ще були невпевнені дії на виході Бущана, який ледь не закинув м’яч у власні ворота. Добре, що захисники киян, які зіграли чи не найкращий матч цього сезону, підстрахували. В атаці «Динамо» відчувалася відсутність Шапаренка, адже розганяти контрвипади й контролювати дії в середині поля не вдавалося. Ну й стан газону на КСК «Ніка» не дозволяв командам діяти швидко та комбінаційно.
У підсумку була зафіксована абсолютно закономірна нульова нічия, яка виявилася на користь донецького «Шахтаря». Команда Маріно Пушича в стартовому матчі другого кола доволі легко розібралася з полтавською «Ворсклою» – 3:1 і скоротила відставання від лідерів до 4 очок.
До першого голу
Початок другого матчу лідерів нагадав попередній поєдинок. Суперники знову діяли гранично обережно, більше концентруючись на захисті. Шовковський вирішив нічого не змінювати, поставив такий же склад, максимально наситивши середню лінію за рахунок двох опорних півзахисників – Бражка та Михайленка. Також переважна увага в захисті була на лівий фланг, де Вівчаренко знову діяв по Безеррі, а за необхідності його підстраховував Кабаєв. Хоча газон був значно кращої якості, і це дозволило бразильцю декілька разів створити гостроту. В одному з епізодів, після помилки Кабаєва в центрі поля, Безерра отримав бажаний простір. Але, як і в першому поєдинку, не виконав влучний удар. М’яч пройшов поруч із правою від Бущана стійкою. Кияни в атаці виглядали значно впевненішими та швидшими, ніж в Олександрії. Підопічні Шовковського шукали вільні зони через фланги, де більш активно підключалися Тимчик і Вівчаренко. Грамотно діяв Кабаєв, який зміщувався в центр, відкриваючи фланг для партнерів. А ось інший вінгер, Волошин, забагато помилявся й приймав поспішні рішення. Тим не менш, боротьбу за центральний плацдарм вигравали господарі поля, за якими була більшість єдиноборств. Калюжний не завжди встигав за розвитком подій, а особливої допомоги від партнерів Іван не отримував. Якось загубився Ковалець, не дуже активним здавався Беляєв, а Філіпов не отримував необхідних передач. Хоча одного разу Олександр намагався пробити, але не дуже небезпечно. Усе виглядало так, що конкуренти вичікують похибки. Гра знову здавалася закритою, коли гравці більше зберігали м’яч, ніж намагалися загострювати. Розуміючи загрозу зі стандартів від «містян», кияни не порушували правила перед власною штрафною й не дозволяли своїм опонентам заробляти кутові.
А ось гості не передбачили цієї небезпеки й таки помилилися першими саме після корнера. Буяльський чудово подав від прапорця, Єрмаков помилився на виході, а Попов виграв боротьбу й головою спрямував м’яч у сітку – 1:0. Значення цього голу було величезне. Адже це змусило підопічних Ротаня діяти активніше й відкриватися. І тут ми побачили, що в фізичному плані кияни були кращими. Саме швидкість та розуміння ситуації стали запорукою другого голу. Тут олександрійці побігли відіграватися й оголили власні тили. Хоча, якби передача Безерри на Філіпова пройшла, нападник мав би шанс вийти один на один із Бущаном. Але вже другий матч поспіль динамівський захист був монолітним. Після перехоплення біля власної штрафної динамівці миттєво вибігли в контрвипад. М’яч на лівому фланзі отримав Волошин і зробив передачу на Ваната. Владислав легко на замаху прибрав Беляєва й виконав те, чого не вдалося Безеррі – обвідний удар із лівої із-за меж штрафної не залишив шансу на порятунок Єрмакову – 2:0.
Далі гості перебували в стані гроггі, а динамівці заграли ще швидше та різноманітніше. Були у господарів ще пару небезпечних моментів, але «Олександрія» відбилася.
Отже, за такої в цілому рівної гри ця перевага в два м’ячі після першого тайму виглядала вже величезною. Хоча були побоювання, що хлопці Олександра Шовковського вважатимуть справу зробленою і вийдуть на другу половину розслабленими.
Та цього не сталося. І хоча Руслан Ротань зняв з гри Беляєва, який зіграв відверто невдало, і випустив в середину поля Козака, ініціативу відразу захопили кияни. І знову мусимо визнати, що повністю відновитися після надважкого першого бою нашим землякам не вдалося. Олександрійці просто не встигали за швидкісними та різноплановими атаками конкурентів. Це ще добре, що арбітр Афанасьєв вибрав лояльну манеру суддівства. В іншому випадку попереджень у гостей було б значно більше, ніж єдиний «гірчичник» Кампуша в середині поля. А так і Калюжний порушував правила, і Кравченко «грав у волейбол», і Беззера хапав Вівчаренка руками, коли не міг його обіграти. Та й гол Михайленка, який відмінили через невеличкий офсайд у Ваната на початку атаки, був наслідком того, що оборонці залишали своїх гравців без опіки і давали багато простору. Зникли в олександрійців звичні злагодженість та компактність.
Але свій момент підопічні Ротаня віднайшли. І, забий Ковалець після класного пасу за спину захисникам від Калюжного, інтрига би повернулася. Але Бущан ногою відбив удар капітана «Олександрії». І чи не в наступній атаці господарі поля довели свою перевагу до трьох м’ячів і фактично закрили гру. І тут невдало зіграв Кампуш, який програв силову боротьбу Михайленку в штрафному майданчику. Микола від лінії воріт зробив пас на Ваната, який опинився без опіки, та оформив дубль – 3:0. А далі пролунав сигнал повітряної тривоги, і матч був перерваний майже на тайм.
У час, що залишився після поновлення гри, скоріше кияни могли збільшити свою перевагу, ніж олександрійці забити гол престижу. У підсумку кияни впевнено перемогли на класі за рахунок вищої індивідуальної майстерності своїх гравців.
Попередні підсумки
Тепер попереду в «Динамо» заключний у цьому році матч в Лізі Європи проти іспанського «Реалу Сосьєдад», де буде намагання взяти свої перші очки в євротурнірі. А потім 16 грудня саме команда Шовковського закриє першу частину чемпіонату УПЛ грою проти «Вереса», який після тривалої переможної серії доволі несподівано був розгромлений «Карпатами» – 5:0. І вже там динамівцям знову потрібно буде вигравати для того, щоб піти на зимову перерву одноосібним лідером УПЛ.
А олександрійцям просто необхідно подякувати за сміливість та інтригу. І хоча помилки в другій грі з «Динамо» Руслан Ротань назвав «синдромом маленької команди», та впевнений, що ніхто трагедії з цієї поразки не робить. Наразі перевага над «Шахтарем» складає 4 пункти. Тож, потрібно переграти в наступному турі кризовий «ЛНЗ» і піти на відпочинок на другому місці, що вже само по собі стане найкращим досягненням у клубній історії. Звісно, що далі буде надзвичайно важко. Та, якщо зберегти таку впевненість, то вдруге в історії здобути бронзу чемпіонату України цілком реально. На більше, як показала гра з киянами, не вистачить сил і глибини складу. Ну, звісно, якщо якісного підсилення знову не буде. І тут вже тренерам вирішувати: чи важливо зберегти Калюжного, в якого закінчується контракт, а новий підписувати він не поспішає? І чи варто продавати Безерру, за якого болгарський «Лудогорець» вже зараз пропонує 2 млн доларів? Тут потрібно знову ж прискіпливо подивитися другу гру з киянами, щоб зробити висновки.
Кажуть, що Іваном цікавиться сам «Шахтар», і прикро буде, якщо олександрійський клуб втратить свого опорника безкоштовно. Хоча вважаю, що до рівня «гірників», особливо в плані конструктиву, Іван недотягує. Але то справи «Шахтаря».
Стосовно турнірних розкладів, «гірники» разом із «Кривбасом» єдиними не дограли один тайм у першому колі. Перший тайм у Кривому Розі завершився з рахунком 0:1 на користь «Шахтаря». І від цього догравання наприкінці чемпіонату багато що може залежати в остаточному розподілі місць в турнірній таблиці. Зараз команда Пушича поступається олександрійцям 4-ма очками, а «Кривбас» відстає на 9 пунктів.
І поки що складається так, що саме криворізька команда є найбільш реальним конкурентом ФК «Олександрія» у боротьбі за бронзу. «Полісся», від якого так багато очікувалося, попри чималі гроші, які вкладає в свій клуб Геннадій Буткевич, «заблукало» в схемах може й перспективного, але поки що безрезультатного молодого наставника Імада Ашура. Наразі ми чуємо багато розмов про плани, але гра цілком залежить від того, що вигадають Назаренко та Гуцуляк. Інших засобів впливу на гру Ашур поки віднайти не може. Так що житомирці зараз скоріше тверді середняки, ніж претенденти на медалі. Хоча з їх грошима багато що може змінитися.
А ось по-хорошому здивували в першій половині сезону «Верес» Олега Шандрука та «Карпати» Владислава Лупашка, якому продуктивно допомагає Сергій Лавриненко. Ці команди намагаються грати в сучасний футбол, ризикуючи заради видовищності. І цей тренерський ризик не відразу, але приніс результати. В усякому разі про збереження прописки в еліті ніхто вже там не думає. Львів’яни, які тільки-но повернулися до УПЛ, в останньому турі розгромили як раз «Верес» – 5:0 (це був скоріше нещасний випадок для рівненців, ніж така надзвичайна констатація сили «левів»), взагалі наздогнали за очками «Полісся», яке перед стартом збиралося чи не золото вигравати. Правда, команда Ашура має матч у запасі з «Рухом», який вже не так дивує, як минулого сезону. Хоча, якщо цей матч виграють «рухівці», то вони будуть на відстані 1 пункту від того ж «Полісся»
Луганська «Зоря» знаходиться в якійсь перехідній фазі між середняками та аутсайдерами. І Младену Бартуловичу доведеться добре попрацювати в міжсезоння для того, щоб команда отримала впевненість. Ну не годиться луганчанам програвати «Інгульцю» – 0:1, хоча й після першого тайму.
А ось далі йде група команд «зони ризику». Полтавська «Ворскла» повернула Юрія Максимова на тренерській місток, але гру це не покращило, про що свідчить розгром 0:3 від, здавалося б, безнадійного «Інгульця». Черкаський «ЛНЗ» – проєкт, здається, амбіційний. Але з запрошенням іспанця Карраско замість стабільного Дулуба, здається, помилочка вийшла. Є такі відчуття, що з нового року в черкащан з’явиться новий головний тренер. Кажуть, що це може бути Роман Григорчук.
Ковалівський «Колос» суттєво змінився в кращій бік за якістю гри після запрошення Олександра Поздєєва. Але ковалівцям, які мають серйозні фінансові тили, поки не вистачає фарту та стабільності. Одеський «Чорноморець» після двох поразок поспіль знову опустився в небезпечну зону. Але думаю, що в Олександра Бабича вистачить досвіду та вміння для того, щоб зберегти Одесі команду в УПЛ. Натомість, абсолютний дебютант «Лівий Берег», президентом якого є засновник професійного футболу в Олександрії Микола Лавренко, а тренерами – добре знайомі шанувальникам футболу Кіровоградщини фахівці, врятувавши нічию на останніх секундах із «Оболонню» та сенсаційно здолавши «ЛНЗ» – 3:1, трохи поправив своє турнірне становище. Хочеться побажати команді Віталія Первака, яка нарешті перервала свої тривалі безгольові та безпереможні серії, успіху та уникнути прямого вильоту. А в те, що може статися в перехідних матчах, у ФК «Лівий Берег» вже добре знають.
До когорти відвертих аутсайдерів відносяться «Оболонь», яка постійно баражує на межі вильоту, та «Інгулець», який наче «прокинувся» в кінцівці року, коли познущався на виїзді над «Ворсклою» (0:3) та виграв перший тайм у «Зорі» – 1:0. Але тут нас очікує догравання вже в 2025 році, і не факт, що це на користь петрівцям, які начебто віднайшли свою гру саме зараз. І попри те, що всі свої наступні матчі підопічні Василя Кобіна зіграють вдома (може, і на багатостраждальному стадіоні Поворознюка), але шансів у них зберегти прописку в УПЛ менше, ніж у всіх.
Зараз відстань між «Інгульцем», який посідає останнє 16 місце, та «Колосом», який йде 12-м, складає усього 6 очок. Так що й тут, як і серед лідерів, нас очікує ще багато цікавого. Та головне, що попри всі складнощі та проблеми, в Україні проводиться свій футбольний чемпіонат, який хоча б трохи піднімає настрій людям та відволікає їх від усіх жахів сьогодення.
Перше СЗЧ: як військовим повернутися до служби без кримінальної відповідальності? Пояснюють...