Лагідний імператорський удав Йода

Новий рік за китайським календарем завжди випадає на період між 21 січня і 20 лютого. 2025-й, рік Зеленої Дерев’яної Змії, почався 29 січня. Отже, з Новим роком! За віруваннями жителів Піднебесної, на нас очікує період змін і нових можливостей, адже змія є символом гнучкості, мудрості, адаптації.

Яка вона насправді, змія? Про це ми поговорили з власницею імператорського удава на ім’я Йода Оксаною Стяжкіною. Оксана працює керівницею оркестру льотної академії. Нерідко бере з собою на роботу «вихованку», бо її всі люблять. А ще тварина реабілітує охочих – має такі властивості. Але про все по порядку.

– Оксано, як все почалося? Чому саме удав?

– Довгий час боялася змій. Але це через стереотипи: що незнайоме, те викликає острах. Ми з оркестром маємо традицію виїжджати в Чорний ліс на відпочинок. Якось гуляли біля озера, я побачила в траві невеличку мідянку і закохалася в неї. Пройшло небагато часу, моя подруга продавала шестимісячну «зміючку», дівчинку, довжиною сантиметрів п’ятдесят, і я її придбала.

Самиці імператорських удавів виростають до двох з половиною метрів. Моїй дівчинці, мабуть, зі мною дуже гарно, бо зараз вона у віці підлітка, а довжину має два метри сімдесят сантиметрів. Дітородний вік в неї почнеться через рік, але вже маємо замовлення на діточок.

– В яких умовах живе Йода?

– Має окрему «кімнату» – великий пластиковий бокс. Був вибір між тераріумом і боксом, і я обрала другий варіант, тому що бокс на колесах, і я можу Йоду брати з собою. Коли вона була маленька, я носила її в сумці, а зараз вага сім кілограмів, не поносиш.

Була така ситуація. Я два сезони працюю з військовим оркестром міста Самар (колишній Новомосковськ). Коли я виїжджала з оркестром за кордон, Йоду залишала подрузі, яка живе у Дніпрі. Викликаю машину, щоб вже їхати з Дніпра додому, попереджаю водія, що буду з тваринкою. Відповів, що жодних проблем. Сіла на переднє сидіння, Йода в сумці (тоді ще поміщалася). Водій питає, що за тваринка зі мною, мишка чи хом’ячок. Ні, кажу, зміючка, і відкриваю сумку. Як наслідок – з Дніпра до Кропивницького ми доїхали за дві години.

– Це ж треба знати особливості утримання, поводження з удавом.

– Обов’язково. По-перше, мене багато чому навчила подруга, в якої я її взяла. По-друге, література, сайти, спільноти в соцмережах. Звісно, потрібен індивідуальний підхід, як до будь-якої живої істоти. Я за Йодою спостерігаю і знаю, що, коли вона стає більш активною, значить, хоче або гуляти, або їсти, або мають місце інші природні процеси, як то вивільнення кишківника. Напевне знаю, що їжі вона потребує кожні 7-10 днів. Годую її замороженими щурами, спеціально вирощеними в одеському розпліднику.

– А як щодо прогулянок?

– Я живу в приватному будинку, влітку Йода гуляє в садку. В неї є своя траєкторія: яблуня, абрикоса, виноград. Обов’язково під моїм наглядом. На землю не злазить – їй це не цікаво. Коли втомлюється, вилазить на найвищу деревину, де багато сонця, скручується і вигрівається. Через три-чотири години забираю її додому. Це в нас як перетягування каната, бо гуляти вона дуже любить.

– Ви спілкуєтеся? Тобто поводите себе, як з домашньою твариною?

– Так, звичайно. Кажуть, що змії не мають мозку, нічого не розуміють. Моя Йода все розуміє, і я її розумію. Періодично вона скидає шкіру, і в цей час болісно сприймає, коли до неї торкаються. Перед линькою в неї мутніють очки, і я знаю, що процес починається. Якщо до неї доторкнутися, може зашипіти, нервується. Я її не чіпаю, навіть не годую. Потім наше спілкування поновлюється.

Зранку, коли я починаю ходити по кімнаті, прокидається і Йода. Вона відчуває вібрації, мої кроки, і виповзає з-під своєї ковдри, щоб мене побачити. Так ми вітаємося.

– Йода є учасницею пет-терапії, яку ви проводите. Як це відбувається?

– За рахунок того, що вона повільно пересувається, до неї хочеться доторкнутися. Спочатку людям здається, що вона холодна, слизька, але це не так. Людина лягає на масажний стіл, я кладу на неї Йоду, вона повзає, і навіть через одежу можна відчути рух її м’язів. Звісно, я керую цим процесом. Людина розслаблюється, вмикається відчуття новизни, стає цікаво, потім просто релакс. Зрештою людина починає відчувати своє тіло.

Дехто боїться, що змія може нашкодити. Може, якщо людина агресивно налаштована, робить різкі рухи. Але в принципі це миролюбна, лагідна тварина. За чотири з половиною роки, поки Йода в мене, в нас не було жодних ексцесів. З нею із задоволенням фотографуються. Особливо діти люблять такі фотосесії.

– Вона розуміє, що ви її власниця?

– Згідно з дослідженнями – ні. Їй просто комфортно. Часто запитують, чи може вона накинутися на людину. Моя не може, бо змії кидаються, коли голодні або коли відчувають небезпеку. Взагалі людину вона сприймає, як великий обігрівач. Питання: навіщо кидатися на те, що додає комфорту? Вона мене обвиває і отримує задоволення. Інше питання, наскільки комфортно мені носити на собі сім кілограмів. Але у нас теплі відносини.

– У кого запитувати про рік Змії, як не у вас? Що він нам принесе?

– Перше, що спало на думку, – це мудрість. Перед тим, як щось зробити, ми маємо зупинитися, подумати про наслідки, тому що часто діємо на емоціях. Вважаю, що цей рік для нас буде кращим, ніж попередній. Маю надію, що мудрість від змій передасться нам. Принаймні мені цього дуже хочеться.