Попри війну, аномальні погодні умови, під дронами й ракетами наші хлібороби роблять усе можливе і більше, щоб цей бій на жнивному полі був скрізь з нашою перемогою.
За детальною інформацією ми звернулися до очільниці департаменту агропромислового розвитку нашої ОВА Валерії Фурманової. Надана нею довідка свідчить про те, що ранніх зернових та зернобобових культур зібрано й намолочено на площі, яка становить майже 80 відсотків від прогнозу. Збирають озиму пшеницю і ячмінь, горох, ріпак. Темпи та урожайність нижчі у порівнянні з цим періодом минулого року. У нас виникло декілька запитань до директорки департаменту.
– Пані Валеріє, пересічному громадянину навряд що скажуть цифри, які ви наводите. Скажіть, голоду не буде?
– Кіровоградщина разом із південними областями найбільше постраждала серед усіх регіонів від весняних приморозків, нестачі вологи та спекотних температур. Як наслідок сьогодні спостерігаємо зниження урожайності зернових, а відповідно, і валу зерна на 15-20% до запланованого. А в південних громадах області – на 30-40%. Такі показники є негативними, однак з точки зору масштабності виробництва та доступності для внутрішнього споживача і продовольчої безпеки області причин для хвилювання немає – все в межах норми.
– Сусідні області потерпають від сарани. Чим можна запобігти нашестю цих комах?
– В України є популяції до 20 видів родини саранових. Проте цьогоріч спекотна погода, тривала посуха, бойові дії, а також занедбані території після підриву Каховської ГЕС сприяють активному поширенню сарани. Найбільш ураженими виявилися Херсонська, Запорізька та частково Одеська області. Основним джерелом живлення сарани є очерет і дикоросла рослинність, тож промислові посіви поки що не зазнали значних втрат. Фітосанітари, колеги з Держпродспоживслужби, наразі надають аграріям рекомендації щодо профілактичних заходів.
– А як щодо аномальної спеки?
– Агрометеорологічні умови цього літа були малосприятливими для сільськогосподарських культур і городини через жарку та суху спекотну погоду. Дощі були, але вони здебільш локального характеру. Також відомі випадки, коли сильні зливи спричинили пошкодження посівів сільськогосподарських культур. Бобринецька, Устинівська, Компаніївська громади, на жаль, вже констатують збитки через низьку врожайність ранніх зернових і готуються до аналогічних результатів по кукурудзі і технічним культурам.
– Чи звертаються до департаменту фермери з проханням про допомогу?
– Частіше звертаються за консультаціями та з відповідними зверненнями по робочих питаннях. По допомогу зверталися виробники з інших регіонів. Бджолярі з Донеччини переїхали до нас в область, цікавилися, як можна отримати допомогу для підтримки свого бізнесу. В нас є напрацювання з цього питання щодо співпраці із різними фондами. Допомагали релокованому із Краматорська підприємству, яке виробляє органічні добрива на основі вермикомпосту у пошуках постачальників сировини.
– Уряд ліквідував Міністерство аграрної політики та продовольства України, а також Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Як це вплине на роботу вашого департаменту та аграріїв області?
– Так, але правонаступником цих ліквідованих міністерств є об’єднане Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Поки що анонсується, що функції та основні бюджетні програми будуть збережені. Аналогічний досвід об’єднання міністерств вже був у 2019 році. Тільки без Міндовкілля. Побачимо в роботі.
Було гучно