У Кропивницькому створено робочу групу з питання облаштування місця пам’яті загиблих військовослужбовців у російсько-українській війні. Розпорядження про це видав 21 липня заступник міського голови Олександр Мосін.
Нагадаємо, це питання обговорювалося на громадських слуханнях, які відбулися 4 липня у приміщенні міської ради. Захід ініційовано благодійним фондом «Полк Святослава Хороброго». Профільний департамент міської ради запропонував облаштувати Алею пам’яті у Ковалівському парку вздовж вулиць Театральної та Кавалерійської. З цього випливає, що стенди з портретами героїв, встановлені під час великої війни на площі Героїв Майдану, підлягають демонтажу. Родичі загиблих захисників розцінили цю пропозицію як намагання сховати від громадськості інформацію про героїв і про війну. Серед альтернативних пропозицій висловлено таку: облаштувати Алею слави на вулиці Великій Перспективній, від пам’ятника Ангелу-охоронцю України до Фортечних валів. Лунала й думка про те, що центр міста – гамірний, а вшановувати героїв слід у тиші. А у відповідь: тихо має бути на кладовищі, портрети ж героїв мають бути на виду. До голосування четвертого липня не дійшло. Учасники слухань домовилися, що повернуться до обговорення після створення робочої групи, яка має попередньо розглянути варіанти облаштування місця пам’яті загиблих військовослужбовців у російсько-українській війні.
Протягом тижня міськрада приймала пропозиції стосовно участі в робочій групі. І от оприлюднено її склад: Олена Бойко – членкиня громадської організації «Єдина родина Кропивниччини», Василь Бондар – письменник, Катерина Бузько – членкиня громадської організації «Єдина родина Кропивниччини», Юлія Варава – членкиня сім’ї загиблого захисника України, Юлія Вовк – директорка департаменту соціальної політики міської ради, Олег Волохов – член правління громадської організації «Об’єднані Героями», Оксана Горбенко – начальниця відділу комунікацій з громадськістю міської ради, Інга Дуднік – виконавча директорка громадської організації «Територія успіху», Інна Зозуля – членкиня ініціативної групи родин загиблих (померлих) захисників і захисниць України, Лариса Іванова – членкиня сім’ї загиблого захисника України, Ольга Ковальова-Алокілі – депутатка міської ради, Сергій Колодяжний – заступник міського голови, Роман Лунгол – директор департаменту містобудування та земельних ресурсів міської ради – головний архітектор міста, Вікторія Микитенко – членкиня громадської організації «Єдина родина Кропивниччини», Павло Олійник – архітектор, Яна Пшеніцина – виконавча директорка благодійної організації «Благодійний фонд “Полк Святослава Хороброго”», Володимир Рак – архітектор, Алла Русаченко – членкиня сім’ї загиблого захисника України, Григорій Савченко – архітектор, Михайло Саленко – волонтер, Олена Тінькова – начальниця відділу по роботі з ветеранами війни, учасниками АТО та членами їх сімей департаменту соціальної політики міської ради, Олександра Ткаченко – депутатка міської ради, Андрій Хворост – художник, Сергій Якунін – начальник відділу по роботі із засобами масової інформації, Юлія Яндович – заступниця начальника головного управління житлово-комунального господарства міської ради.
Напевне, у громадськості виникнуть претензії й до цього солідного списку. Але наявність у ньому незалежних спеціалістів з архітектури дає надію, що слухання завершаться конструктивом. Тим часом «УЦ» взяла невеликі інтерв’ю в кількох людей із цього списку.
Письменник Василь Бондар:
– Мене включили до робочої групи за пропозицією архітектора Григорія Савченка, погодився. До речі, беру участь у роботі ще однієї робочої групи, яка має визначити, де хоронити загиблих військових, коли не залишиться вільної території на Далекосхідному кладовищі. Був на двох засіданнях. Архітектор Володимир Рак детально розповідав, яким має бути сучасний цвинтар. Учасники висловлювали пропозиції стосовно розташування нового цвинтаря, зокрема й таку: облаштувати його за містом. Кропивницька влада – незгодна. Поки що не домовилися ні до чого. Процес – в’ялий. У мене склалося враження про подобу демократичного обговорення. Варто було б довірити визначення місця цвинтаря спеціалістам, архітекторам. Влада має виділити землю.. Захисники гинуть, а ми не можемо визначитися, де облаштувати цвинтар.
Тепер – стосовно місця розташування стендів з портретами загиблих військових. Вважаю, площа Героїв Майдану – цілком підходяще для цього місце. Там багато людей, сам часто проходжу через площу і зупиняюся біля портретів загиблих, декого з них знав особисто. Бачив іноземця, японця чи китайця, який поклав там квіти. Встановити ці портрети в іншому місці – їх менше людей бачитиме. А треба, щоб були на очах, щоб не давали нам забути про війну, яка триває. Переконаний, поки війна – портрети загиблих захисників мають бути в усіх на виду. І треба розуміти, що такі стенди – не навіки. А закінчиться війна – облаштувати меморіал в іншому місці.
Лариса Іванова, мати загиблого військового:
– Про громадські слухання, які проходили в міській раді четвертого липня, я дізналася постфактум. В робочу групу мене включили на прохання кропивничанок, які теж втратили синів через війну. Нас таких у групі – лише троє з двадцяти п’яти. Це – дуже мале представництво. На громадських слуханнях четвертого липня запропоновано декілька локацій для стендів з портретами загиблих героїв. Всі ті локації, які запропоновано, – більшість проти них. Ми – за те, щоб облаштувати місце пам’яті біля ЦНАПу, де пантери. Це – людне місце, поряд – ЦНАП, дитяча й стоматологічна поліклініки, музей. Спілкуюся з матерями, вдовами загиблих героїв, є у нас своя група «Родини Янголів (Далекосхідне кладовище)» у Viber’і. Нещодавно у нас відбулося голосування стосовно розташування місця пам’яті. 146 голосів, 77 відсотків, – за те, щоб облаштувати його біля ЦНАПу. На громадських слуханнях четвертого липня це місце не називалося. Чекаю запрошення на засідання робочої групи, щоб викласти наше бачення. А архітектори нехай розробляють детальний план.
Павло Олійник, архітектор:
– Поки робоча група не збереться, рано говорити, як уявляю її роботу. Нам треба зібратися і вислухати одне одного. Є рекомендації Українського інституту національної пам’яті, маємо ними керуватися. Важлива й думка людей, які через війну втратили рідних. Зауважу, інформаційні стенди – це одне, а місця поховання – інше, і концепції їх облаштування – різні.
Схиляюся до того, щоб стенди зі світлинами кропивничан, загиблих у російсько-українській війні, встановити у Ковалівському парку. Це місце – досить людне, затишне, майже в центрі, добратися туди нескладно. Там є стенди з портретами земляків, загиблих в АТО. Можна розширити це місце.
Віктор Іваненко, «УЦ».
Було гучно