Війна язиками

Лише років десять тому українці по-справжньому познайомилися зі снукером – особливим різновидом більярду – і полюбили його. Як цю гру тільки не називають: і спорт для джентльменів, і гольф на столі, і шахи на більярді. Останнє порівняння, мабуть, найточніше.

Як і в шахах, у снукері важливі не тільки точність чергового ходу-удару, а й стратегічне мислення. Гравець має прораховувати ходи на кілька кроків уперед, щоб отримати можливість для успішного продовження серії. Це гра розуму, де кожен удар – частина великої стратегії.

Світова політика останнім часом теж стала нагадувати снукер із великою кількістю гравців, де кожна продумана заява дає шанс на продовження гри, а невдалий хід (кікс) ламає стратегію, віддає перевагу супротивнику. Це вже не класична дипломатія, в якій обов’язкова умова – дотримання протоколу, і не змагання інтелектів, а нескінченна сутичка, де ворожі сторони намагаються влучити одна одній у саме серце – язиком. За прикладами навіть іти нікуди не потрібно.

23 вересня Володимир Зеленський, виступаючи на засіданні Радбезу ООН щодо України, видав наступний пасаж: «Якби Китай справді хотів, щоб ця війна закінчилася, він би зміг змусити москву зупинити це вторгнення. Без Китаю путінська росія – це ніщо. Але Китай залишається мовчазним і відстороненим замість того, щоб діяти заради миру».

У снукері такий удар називається дабл пот. Прямий випад на адресу Китаю, який старанно позиціонує себе над сутичкою, дуже влучно й болісно зачепив росію.

Але й це виявилося ще не все – Дональд Трамп не захотів поступатися Зеленському лідерством у майстерності обміну заявами і повідомив, що «Україна може повністю відновити свою територіальну цілісність за підтримки Євросоюзу і потім піти ще далі». Ба більше, ДФТ зробив ще кілька влучних ударів, повідомивши, що росія путіна перебуває в стані економічного занепаду і схожа на «паперового тигра». За його словами, росія безцільно воює вже три з половиною роки, а «справжня військова сила» мала б здобути перемогу за тиждень.

Так путіна ще не принижував ніхто! Усі злі й дотепні випади Зеленського виглядали на тлі гарматного удару старого гольфіста дрібними укусами.

Путінський, голосом пєскова, удар у відповідь справив враження дурнуватого, у стилі популярної колись телепрограми «У світі тварин»: «Росія ніяк не тигр, росія все-таки більше асоціюється з ведмедем. Паперових ведмедів не буває. Росія – справжній ведмідь».

У снукері такий удар називають «залишити вихід» або «зробити підставу». Відповідь була чітка й очевидна: нинішня росія асоціюється не стільки з ведмедем, скільки з «ведмежою хворобою».

На тому снукер на полях ООН закінчився, і почалося його активне обговорення, розмахування кулаками після бійки, підрахунок набраних і втрачених очок, підготовка до наступного обміну оральними ударами.

Більшість політиків і коментаторів відзначає зміну позиції Дональда Трампа на користь України – це, звичайно, чудово, але є нюанси. По-перше, закінчилася не партія, а тільки її частина – фрейм. І до кінця партії (читай, війни) ще далеко.

По-друге, про послідовність Трампа дуже точно сказав експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон: «На щастя, але також і на жаль для нас, те, що Трамп говорить у понеділок, відрізняється від того, що він скаже у вівторок».

По-третє, за словами багатьох дресирувальників, ведмідь – це найнебезпечніший звір. Він, навіть якщо здається спокійним і дресированим, завжди залишається хижаком. Ведмідь надзвичайно злопам’ятний, кожна негативна дія щодо нього відкладається в його пам’яті і спрацьовує в найбільш невідповідний для вас момент.

І нарешті, останнє. Поки триває цей розпіарений усіма медіа обмін гострими заявами, в Україні щодня і щогодини гинуть люди! Цивільні та військові, дорослі та діти. І їм немає діла до уїдливості чи логічності слів світових лідерів. І для того, щоб на день чи місяць наблизити закінчення війни, потрібно заткнутися і точно прорахувати всі дії та наслідки, від цього користі буде більше, ніж від золотих медалей у політичному снукері та фехтуванні язиками.