«Підійшли до президента з Діминим портретом»

Кропивничанин Олександр Шилов минулого тижня побував у Києві, де йому вручили орден «Золота Зірка» – атрибут звання Герой України, яке посмертно присвоєно його синові Дмитрові Шилову. Такі ж нагороди отримали рідні ще сімох загиблих Героїв України та шестеро військових, яких удостоєно цього звання. П’ятьом воїнам вручено відзнаки «Хрест бойових заслуг». Урочистості відбулися в День пам’яті Героїв Крут.

Наступного дня Олександр Шилов завітав до редакції «УЦ». Розповів, що брав участь у церемонії разом з дочкою Маргаритою, киянкою.

– Взяли на церемонію Дімин портрет. Нас зустріли військові. Вони запропонували нам, рідних загиблих Героїв, допомогу в оформленні виплат. А мені перед тим саме зателефонували з Кропивницького ТЦК і сказали, що з військової частини прийшли документи на Діму. Так збіглося. Нас завели в залу, де мали зустрітися з президентом. Урочисто. Почесна варта. А люди, які втратили рідних, – такі згорьовані… Зайшов президент. Говорив про Героїв Крут, про теперішніх Героїв. Вшанували загиблих хвилиною мовчання. Далі – вручення нагород. Ми з дочкою підійшли до президента з Діминим портретом. «Ви дружина Героя?» – запитав президент. Маргарита відповіла: «Сестра». Я сказав президенту, що наші захисники – цвіт нації. Потім отримували нагороди воїни. Деякі вручили президентові свої шеврони.

Після урочистостей ми з дочкою замовили таксі, поїхали на Майдан. Жінка, яка доглядає за територією, показала місце, де стоять прапорці й фото загиблих воїнів з полку «Скеля», в складі якого воював наш Дмитро. Поставили свій прапорець, постояли з Діминим портретом, з його нагородою. Прилетів голуб і сів поряд з прапорцем.

Дмитра Шилова пам’ятає багато кропивничан. Спортсмен, музикант, волонтер, пішов на війну добровольцем 2022 року попри давню травму (видалили нирку ще в 13 років). Взяв псевдо Саньда (назва бойового мистецтва). Воював безстрашно і відчайдушно.

У квітні 2024 року поблизу Красногорівки солдат Шилов зірвав спробу ворожого наступу та знищив двох загарбників. Забезпечив закріплення бойової групи та евакуював пораненого. Згодом допоміг евакуювати ще групу побратимів. Загинув 23 травня 2024 року, коли висунувся вперед, щоб прикрити відступ побратимів.