Андрій Райкович: «Коли є конкуренція – все набагато прозоріше й краще»

Міському голові обласного центру Андрію Райковичу вдалося зруйнувати одну комунальну монополію, на черзі – інша. Він впевнений, що саме поява здорової конкуренції на ринку послуг зробить кращими відносини між містянами та обслуговуючими їх підприємствами. Напередодні другої річниці обрання говорили з очільником міста про конкретне й відчутне.

Біля цієї відмітки посилання на попередників і спадок десятиліть безгосподарності вже навряд чи знайдуть розуміння в співрозмовника, та це й не в правилах нинішнього мера міста. Хочеться матеріальних здобутків і перспектив, осяжних неозброєним оком. До того ж, сам Райкович зазначає, що можливостей для цього сьогодні більше.

– Децентралізація, зокрема фінансова, – це європейський шлях роботи місцевого самоврядування, – говорить міський голова. – Дає можливість сформувати бюджет розвитку, а не бюджет виживання, як це було багато років поспіль. Ми бачимо низький рівень наших комунальних закладів, цілий ряд недосконалостей, проблем у системі теплопостачання, водопостачання, транспортних комунікацій. Не через те, що попередники не працювали, а через те, що бюджет був практично «голий», не давав можливості системно працювати на розвиток місцевої громади.

Утриманці – на вихід

Сьогодні в міській казні залишається куди більше, ніж два-три роки тому. Щоб керувати зростаючим господарством ефективно, виконавчі органи міськради оптимізують. В управліннях, зокрема економіки, транспорту, власності, – нові керівники, за словами мера, «здатні працювати ефективно й мислити сучасно». Він зазначає, що в 2017-му також вдалося нарешті консолідувати навколо виконання спільних завдань і зусилля депутатського корпусу.

– І по першому, і по другому року є про що звітувати, – впевнений Райкович. – Прийняті стратегії по кожному напрямку господарської діяльності. Вони довгострокові, на 5 років. Для мене це досить, щоб виконати програму, з якою я йшов до людей. І депутатам дати можливість реалізувати свої програми по мікрорайонах. На поточний момент зробили, на мій погляд, достатньо, щоб прямо дивитися людям в очі.

Одними з найбільш помітних для містян стали зміни в сфері громадського транспорту. 20 нових тролейбусів, плюс 15 тих, які були, з інтервалом в 7-10 хвилин ідуть по місту. 20 нових автобусів працюють на проблемних маршрутах, кожен здатен перевезти 110 людей, а їхні двигуни відповідають сучасному екологічному стандарту Євро-5.

– Окремі депутати скептично відносилися – можливо, не для того, щоб нашкодити громаді, просто думали, що маршрутні таксі вирішили всі питання в нас, а це не так. Ми запустили великий транспорт. Важливо не лише те, що ми розвиваємо цю мережу, надважливо, надпринципово те, що ми зруйнували монополію, яка встоялася та була згуртована, – каже міський голова.

За його словами, якість стосунків між приватними підприємствами, які раніше здійснювали пасажироперевезення, комунальним підприємством «Електротранс» і власне міською владою найближчим часом кардинально зміниться.

– Вони блокують зупинки, не беруть пенсіонерів, вони незадоволені, – констатує Райкович. – Але це закінчиться в грудні-січні, коли ми будемо з ними заключати договори на наступний рік. Виставимо підвищені вимоги. Раніше ми просили: тільки ж ви пускайте транспорт, обслуговуйте людей, не хаміть, бабцю не виганяйте. Зараз, зруйнувавши монополію, ми можемо будь-кого поставити на місце в питаннях якості надання послуг, співпраці з громадою та міською радою, якості транспортних засобів.

Вже незабаром комунальний перевізник може зв’язати старий автовокзал з новим по вулицях Яновського та Кропивницького. Буде це тролейбусний чи автобусний маршрут – наразі розраховують. Однозначно міський голова впевнений, що в 2018 році в обласному центрі стане ще більше комфортного транспорту.

– Є підприємства, які співпрацюють з міською радою професійно. У них є база для обслуговування та технічних оглядів, вони підключилися до єдиної диспетчерської системи, обговорюють програму розвитку транспортної системи спільно з містом. Ті, які займають позицію утриманців, морально застарілі, програють конкуренцію, а нові, модернові, будуть працювати. Треба йти в ногу з потребами людей, відповідно до великої міської програми.

Арку буде збудовано

Втім, навіть найкращий транспорт не їздить без доріг. Цьогоріч на їхній ремонт та утримання витратили більше 28 мільйонів – більш ніж вдвічі від минулого року. Капітально відремонтовано дорожнє покриття майже в трьох десятках великих дворів.

– Не спрацювали певні тендерні моменти по вулиці Короленка, але 18 мільйонів гривень, які виділені на її капітальний ремонт, не дозволив міський голова перерозподілити, – підкреслює Райкович.

До неї повернуться в наступному році. Крім того, на етап практичної реалізації виходять ще два великих інфраструктурних проекти, яких містяни чекають багато років. Один з них – будівництво другої транспортної арки на колишній Колгоспній. Тут не тільки проектні та будівельні складності: існуюча споруда є пам’яткою архітектури, а зверху проходять рейки «Укрзалізниці».

– Цілий рік ми працювали над проектом реконструкції, вже в 2018 році приступимо до його реалізації. Зрозуміло, що це складна робота, узгоджувальна та таке інше, але арка буде збудована. Ми маємо ще модернізувати дорогу вище, по вулиці Левицького – розширити її максимально. Можливо, будемо доробляти в 2019 році дорожнє полотно. Арку почнемо в 2018-му, – запевняє Райкович.

Інша давня проблема – шляхопровід по провулку Об’їзному, між вулицею Полтавською та новим автовокзалом. Він в аварійному стані багато років. Але через міст або під аркою – єдині два шляхи зв’язку між двома великими частинами міста, закривати на реконструкцію обидва просто не можна.

– Зараз вдосконалюємо проект, технологічно працюємо над тим, щоб можна було зробити одну сторону, потім іншу. На Короленка стане на ремонт спочатку теж одна сторона, потім друга, – говорить мер.

Вчити, дбати, лікувати

За зрослих фінансових можливостей у 2017-му вдалося досягти зрушень у критично значущих і водночас хронічно недофінансованих галузях освіти, охорони здоров’я та «соціалки». На освіту пішла третина річного міського бюд­жету, більш ніж в три рази зросла сума профінансованої з нього соціальної допомоги. Зміни в міській системі охорони здоров’я відбулися взагалі безпрецедентні.

– У моїй програмі були прописані такі пункти, як інсультний центр, модернізація пологового будинку з функціями перинатального центру – вони відкриті, – звітує Райкович. – У центральній міській лікарні ми зробили хоспісний центр, на який приїздили дивитися з інших областей. Ми зробили інфекційне відділення для діток, яке було в незадовільному стані. Лабораторія, палати приведені до відповідності. Ми отримали можливість без посередників спрацювати з фірмою Fresenius, впровадити сучасну європейську технологію, щоб у амбулаторних умовах лікувати людей з хронічною нирковою недостатністю в новому гемодіалізному центрі. Були великі дебати відносно лікарні Святої Анни, де він тепер знаходиться. Говорили, це Іванов-Петров-Сидоров хоче вкрасти під бізнес. Ні, не вкрасти, а створити відповідні умови. На превеликий жаль, люди, які здійснювали управління, в силу тих чи інших причин довели цей медичний заклад до примітивного стану.

Найпомітнішим починанням стосовно підзвітної місту шкільної освіти стала війна, оголошена міським головою «благодійним внескам» у школах.

– У цьому навчальному році вийшли на принципову заборону так званих поборів. Я не скажу, що вони ліквідовані повністю, але стало набагато менше. Батьків перестали заставляти платити великі додаткові кошти. Це хвороба, її треба систематично лікувати, – впевнений очільник міста.

Заборону компенсували бюд­жетними вливаннями. Чималі суми були спрямовані на ремонти шкіл, їхню поступову теплосанацію – енергозберігаючі вікна, термоізольовані двері, системи управління теплопостачанням.

– У 25-й школі температурний режим був 12-13 градусів, діти сиділи у верхньому одязі. А це найбільша школа, там більше тисячі дітей навчається. На сьогоднішній день там паспортна температура – 18 градусів і вище, – констатує міський голова. – Де необхідно, в садочках і школах приведено до ладу харчоблоки, замінений посуд, організований системний кон­троль за харчуванням дітей. Ми виконуємо соціальний пакет, забезпечуємо безкоштовне харчування в молодшій школі. Це непросто нам дається. Ми живемо в державі, яка тільки йде до стабільного розвит­ку, працюємо й живемо в умовах війни фактично. Тому з кожним роком навантаження на місцевий бюджет зростає. Про це ми ведемо розмову на вищих щаблях влади, з Президентом, прем’єром. За два роки було три офіційних зустрічі з Президентом, була можливість спілкуватись, задавати питання, не просто слухати. З прем’єр-міністром – набагато частіше, я можу зателефонувати, переговорити про ту чи іншу ситуацію, і користуюся цією можливістю, – говорить Райкович.

Саме в освітній сфері, до речі, місту показала свій темний бік чи то білу пляму оцінена в цілому позитивно бюджетна децентралізація.

– Держава донавантажила нас утриманням професійно-технічних училищ, – зазначає мер. – Необхідно 50-60 мільйонів гривень на рік, але нам переданий лише фонд оплати праці та платежі. Чисельність викладачів, майстрів, навчальні програми, призначення керівників нам не дали можливості контролювати, контролює область. Основні фонди – на балансі міністерства. Все навпаки. Я не можу втрутитись у навчальний процес, а місту не потрібні оператори комп’ютерного набору, потрібні фахівці харчової, переробної, машинобудівної промисловості, слюсарі. Водіїв автобусів десь вчимо, перенавчаємо – чому десь, якщо можна тут? Ми повинні створити адаптований до місцевого ринку праці професійний навчальний процес за рахунок закладів, які в нас є. Нам це поки що не довірили. А тим часом за 60 мільйонів гривень можна побудувати значимий об’єкт для міста.

Про наболіле

Одними з найбільш «хворих» залишаються питання, пов’язані з системою опалення в цілому та теплогенеруючими підприємствами зокрема. Якщо в технічному плані місто увійшло в опалювальний сезон більш-менш штатно, то номінацій на споживання газу нам не видали до цього дня.

– Я підписав договір розстрочки платежу – це вперше така вимога лунала з боку «Нафтогазу України», – зазначає Райкович. – За всі попередні роки, десятки років, за які набиралися заборгованості. Є багато питань до того, наприклад, як переходили з власності у власність теплогенеруючі підприємства. ТЕЦ – теплоелектростанція, повин­на бути на балансі в енергетичної системи. Але ж ділки різного рівня, в тому числі які приватизували обл­енерго, хороше залишили собі, а те, що має шлейф великих проблем і вимог, повернули у власність міст. Сьогодні ми вперше розробляємо комплексну енергетичну стратегію, залучили теплоенергетиків найвищого рівня. У 2018-2019 роках вийдемо на серйозну оптимізацію роботи міської системи теплопостачання.

Засилля «автономок» у ній міський голова не схвалює – подобається це комусь чи ні. Вважає, що всі системи мають бути збалансованими і що до Європи нас в іншому разі не пустять і близько.

– Треба створювати локальні котельні, – впевнений він. – Будинок повинен мати свою систему опалення й виробляти тепло, це буде найбільший коефіцієнт корисної дії. Можна мати централізовану котельню та підключати декілька споживачів. Ми ідемо по цьому шляху, пілотні проекти вже зробили та отримали техніко-економічні результати. У цьому році ввели в експлуатацію котельню, яка забезпечує 17 школу та три дитячих садочка, які знаходяться поряд. У нас таких комунальних блоків багато.

А от щодо корупції при видачі дозволів на встановлення автономних систем опалювання «по 400 доларів», то винного, за словами Райковича, вже знайшли. Ним виявився один із колишніх керівників спеціалізованої комісії, в якого залишились старі бланки та печатки, і він продовжував «працювати».

Майбутнє

Саме теплу, точніше – тепломодернізації зокрема присвячена сьогодні робота оновленого управління економіки, яке очолив Андрій Паливода. Впроваджуємо енергоаудит, теплоаудит комунальних закладів, розробляються програми співпраці з європейськими та світовими інвестиційними фондами й фінансовими структурами.

– Ми вийшли на цей рівень, нас чують, – говорить Райкович. – Два проекти в нас на виході. Один з них з NEFKO (Північна екологічна фінансова корпорація. – Авт.) – тепломодернізація однієї з найбільших міських шкіл.

З того нового, що маємо побачити вже незабаром – перший пілотний модуль програми «Безпечне місто», – має стартувати наприкінці поточного року. Починаючи з двох центральних площ, територія буде поступово оснащуватись камерами безпеки.

– Буде певний допуск в онлайні, буде спеціальний і силовий блок. Спеціальний – там, де працюють тролейбуси, автобуси, швидка медична допомога, – бачити затори на дорогах і так далі. Силовий блок – це охорона, СБУ, національна поліція. Кожен буде мати свій режим допуску, першочерговість. Другий, третій модулі – головні напрямки виїзду з міста, потім будемо підключати всі комунальні заклади – школи, садочки, лікарні, амбулаторії, – пояснює міський голова.

А ще в наступному році може «посипатись» ще одна міська монополія – у царині вивозу сміття. Сміттєпереробне підприємство, яке планують побудувати з використанням хорватських технологій і грошей, зможе спожити мало не все «свіже» сміття в 100-кілометровому радіусі. Проектні строки – 2018-2019 рік.

– Поки (журналісти. – Авт.) пишуть: «можуть вкрасти землю», «можуть не те побудувати». Але коли це буде збудовано, люди отримають дві конкуруючі фірми, які будуть боротися за якість надання послуг. Будуть якісні контейнери, своєчасний вивіз, а ми не будемо чути брехні. Коли треба піднімати тариф, вони гарантії дають, а потім ці гарантії призупиняються, відтерміновуються в силу тих чи інших причин. Коли є конкуренція, все набагато прозоріше й краще.