Футбольного відпочинку не буде

Дуже важкий, але надзвичайно цікавий футбольний сезон в Україні, майже, завершився. Майже – це тому, що залишилося зіграти перехідні матчі за право наступного сезону виступати в еліті. Сергій Ребров та Руслан Ротань оприлюднили свої склади національної та олімпійської збірної для участі в заключному етапі підготовки до Євро-2024 та Олімпійських ігор у Парижі. А в єврокубках визначився перший переможець, який виявився доволі сенсаційним.

Урок для Шабі Алонсо

Сталося так, що метр італійського тренерського цеха Джан-П’єроГасперіні дійсно видав таке повчальне дійство для свого молодого колеги, що наставник неймовірного в цьому сезоні «Байєра» запам’ятає цей вечір у Дубліні надовго. Леверкузенці перед фіналом Ліги Європи були беззаперечними фаворитами зі своєю серією без поразок у 51 поєдинок. Натомість «Аталанта», хоча й здобула таку бажану путівку до Ліги чемпіонів, але поступалася в фіналі Кубку Італії «Ювентусу» – 0:1. І якби Шабі Алонсо уважно дивився той матч, то він би зрозумів, як потрібно грати проти бергамасків. Але, мабуть, цей світовий рекорд розслабив не тільки наставника леверкузенців, але й   гравців. Та й дочасне чемпіонство Бундеслізі та ейфорія, яка після цього почалася, зіграли з «фармацевтами» злий жарт. Натомість бергамаски до останнього дня перед фіналом Ліги Європи перебували в максимальному ігровому тонусі, вирішуючи свої завдання з повним напруженням та навантаженням.

Ключовим фактором успіху “Аталанти” була чудова оборонна стратегія, що включає дисципліновану персональну опіку суперників, грамотне розташування гравців та агресивний високий пресинг. Через такий підхід гостей у суперників не виходило налагодити вихід із захисту, або модний зараз – білд-ап. Конкуренти змушені було робити більше довгих передач у напрямку своїх форвардів, що дозволяло “Аталанті” успішно боротися в повітрі, чинити активний тиск у центрі поля та швидко переходити від захисту до атаки.Ще однією прикметною особливістю стратегії персональної опіки “Аталанти” була готовність її захисників слідувати за гравцями, коли ті сідали глибоко на свою половину поля. Загалом захисники “Аталанти” впевнено та ефективно оборонялися в ситуаціях один на один, ефективно переслідуючи своїх опонентів, щоб заповнити будь-які проломи.

«Аталанта” створювала чисельні перевантаження в центрі, а потім намагалася агресивно пресингувати на флангах, щоб повернути собі м’яч.

Ключовий фактор перемоги над «Байєром»  – це високий пресинг упродовж усього матчу. ТеунКоопмейнерс і Едерсон проробили приголомшливу роботу в півзахисті, не дозволяючи гравцям «Байєра» налаштувати білд-ап, холоднокровний центральний захисник Ісак Хін завжди був готовий висунутися вперед і закрити простір позаду себе, передбачаючи переміщення нападаючих Леверкузена. Нечасто побачиш, що команді ХабіАлонсо довелося виконувати багато довгих передач. «Аталанта» зробила так, що суперники не мали іншого виходу.Бергамаски не дозволилилеверкузенцям намацати свою креативну гру. І Граніт Джака, і Флоріан Вірц зіткнулися з такою агресивною протидією, що так і не змогли вплинути на гру. “Аталанта” відібрала ініціативу в “Байєра”, а приголомшлива гра АдемолиЛукмана стала квінтесенцією прекрасного прояву атакуючої трійки команди Гасперіні. Три голи Лукмана, який став автором історичного першого хет-трику в фіналі Ліги Європи, знищили чемпіонів Бундесліги. Так що це беззаперечна перемога Гасперіні та його тактики. А до цього найбільш віковий 66-ти річний тренер переможець Ліги Європи свої три фінали в Італії програв. «Аталанта» була дебютантом фіналів і відразу здобула трофей. Востаннє ще Кубок УЄФА серед італійських команд здобувала «Парма» в сезоні 1998-99 років. Так що в Бергамо було велике свято. А Шабі Алонсо потрібно було ще налаштувати своїх хлопців на фінал Кубку Німеччини проти «Кайзерслаутерна». І наставнику «фармацевтів» це вдалося. Не без проблем, завдяки голу ГранітаДжаки в першому таймі та граючи весь другий тайм у меншості, «фармацевти» таки здолали клуб другої бундесліги – 1:0, оформивши золотий дубль. До речі, цього ж дня це не вдалося «Манчестер Сіті», який свій кубковий фінал програв землякам із «МЮ» – 1:2. Таким чином, Ерік тенХааг, який залишає посаду головного тренера «червоних дияволів», наостанок «гучно грюкнув дверима», здобувши для клубу найдавніший трофей в футбольній історії.

А неймовірна серія без поразок «Байєра» з 51-го матчу  назавжди увійде в історію. Але все коли- небудь, закінчуюється. Прикро, що ця казка закінчилася саме таким чином.

Важкий легкий вибір

Оскільки Євро-2024 вже зовсім скоро, то склад національної збірної нас хвилює в першу чергу. І тут Сергій Ребров не здивував якоюсь сенсацією. Наш наставник викликав на товариські матчі проти Німеччини (3 червня), Польщі (7 червня) та Молдови (11 червня) рівно стільки виконавців, скільки увійдуть до офіційної заявки – 26. При цьому поєдинок з Молдовою вже буде гратися після остаточного оголошення складу, який планується на 7 червня. У нас блискуча конкуренція на воротарській позиції (Анатолій Трубін («Бенфіка»), Андрій Лунін(«Реал»), Георгій Бущан(«Динамо» К)), де зіграє той, хто наразі буде знаходитися в найкращій формі. У центрі захисту поки що безальтернативно виглядають найкращий гравець англійського «Борнмута» Ілля Забарний та Микола Матвієнко («Шахтар»), а на флангах гравець англійського «Евертона» ВіталійМиколенко, який здається таки відновився від прикрого ушкодження, та Юхим Конопля, який провів чудовий сезон у «Шахтарі». У чергових контрольних матчах ми напевно побачимо в ділі центральних захисників Валерія Бондаря («Шахтар») та Олександра Сватка («Дніпро-1) й оборонця австрійського «Лінца» Максима Талаверова (найбільш суперечлива фігура в цій команді),латералей Олександра Тимчика («Динамо» К) та Богдана Михайличенка з житомирського «Полісся».

На позиції вінгерів оптимальний вибір – це Михайло Мудрик, який, попри всі свої проблеми в «Челсі», все ж найкращий на своїй позиції, та Віктор Циганков, який вніс суттєвий вклад в феноменальний злет «Жирони» в Примері. Ну в залежності від суперників наш тренерський штаб може зробити ставку на капітана київського «Динамо», наддосвідченного Андрія Ярмоленка та настирного та наполегливого хавбека «гірників» Олександра Зубкова. В опорній зоні вибір тренерів збірної суттєвий. Тут і київські динамівці Володимир Бражко, який чудово дебютував в останніх відбіркових матчах,і Микола Шапаренко, який здатен зіграти з глибини, так і ближче до нападників, а також досвідчені ветерани Тарас Степаненко («Шахтар») та Сергій Сидорчук («Вестерло», Бельгія). Головна роль в атакуючих  діях, скоріш за все, буде відведена поки що «гірнику» Георгію Судакову, якому трохи з глибини допомагатиме Олександр Зінченко з лондонського «Арсенала». А для підсилення є Руслан Маліновський (італійська «Дженоа») та той таки Микола Шапаренко, який вміє рухати м’яч і розганяти атаки, як ніхто інший. Ну й в нападі свіжеспечений найкращій бомбардир іспанської Примери Артем Довбик із іспанської «Жирони», за яку він забив 24 голи.  Артема завжди готовий замінити Роман Яремчук, який, схоже, повертається з «Валенсії» до бельгійського «Брюгге». Хоча не виключений варіант гри в два нападника. Що стосується третього нападника, то тут вибір був зроблений на користь більш різнопланового найкращого бомбардира та асистента УПЛ цього сезону, київського динамівця Владислава Ваната. А більш одноманітний, але дуже працьовитий,  форвард «Шахтаря» Данило Сікан, який також провів гарний сезон, відправився на підсилення олімпійської збірної.

Але до резервного списку, на випадок, якщо (не дай Бог) хтось зазнає ушкодження, Сікан, разом із воротарем «Шахтаря» Дмитром Різником, київськими динамівцями Денисом Поповим, ВіталіємБуяльським, Владиславом Кабаєвим та перспективним гравцем «Брентфорда» Єгором Ярмолюком, потрапив. Дивує відсутність в списку дніпровців Олександра Піхальонка та Олексія Гуцуляка, які залучалися під час відбіркового етапу. Але це справа Сергія Реброва, який вирішив, що на їх позиціях є більш корисні та сильніші виконавці.

Я ж замічу, що такого досвідченого з точки зору ігрової практики та талановитого складу ми ще ніколи не мали в нашій футбольній історії. І, якщо все буде гаразд, всі відновляться від ушкоджень, переналаштуються після важкого клубного сезону та зіграють так, як вони вміють, то з групи з румунами (17 червня), словаками (21 червня) та бельгійцями (26 червня) збірна України має всі можливості виходити. А далі –побачимо…

Олімпійський ротаньстайл

Що стосується олімпійської збірної, яка з 30 травня по 17 червня зіграє на міжнародному турнірі у Франції, то це скоріше будуть ще прикидки Руслана Ротаня. Поки що базовим клубом є львівський «Рух» (Сич, Дідик, Слюбик, Роман, Федор, Квасниця), який провів гарний сезон в УПЛ. Зрозуміло, що не залишив без солідного  представництва головний тренер і свою «Олександрію» (Єрмаков, Мартинюк, Скорко, Михайленко, Сігєєв), а також київське «Динамо» (Нещерет, Вівчаренко, Михавко, Волошин). Одеський «Чорноморець» (Салюк, Брагару), СК «Дніпро-1» (Рубчинський, Очеретько), ковалівський «Колос» (Фесюн) та «Оболонь» (Краснопір) теж не залишилися поза увагою тренерів олімпійської команди. Ну й легіонерів (Ярмолюк («Брентфорд»), Жалізко, Хлань (обидва польська «Лехія»), Кучерявий (шотландський «Сент-Джонсон») не забули.

Говорити про остаточний вибір складу, ще зарано. У змаганнях, згідно з регламентом, можуть узяти участь гравці, які народилися після 1 січня 2001 року. Крім того, кожна команда може внести до заявки трьох футболістів, які старші цього віку. І тут буде цікаво кого з досвідчених виконавців тренерський штаб візьме для підсилення.

А поки що подивимося на цей склад  у турнірі, де зіграють 10 збірних, розбитих на дві групи. На першому етапі українські олімпійці протистоятимуть Індонезії, Італії, Панамі та Японії. Думаю, що ми отримаємо деякі відповіді на питання про боєздатність цієї команди. А до Олімпіади, де команда Руслан Ротаня стартує 30 липня матчем проти Аргентини, ще багато може змінитися…

Логічно не логічний фініш

В Українській Прем’єр-Лізі володарі нагород визначилися за три тури до фінішу. Саме тоді «Шахтар» переграв «Динамо» в особистому двобої – 1:0 та виграв чемпіонське золото. Згодом, «гірники»  в фіналі Кубку України доволі легко здолали «Ворсклу» – 2:1, оформивши золотий дубль.  Хоча, чесно кажучи, чемпіонської яскравої гри в цьому сезоні ми від команди МаріноПушича не побачили. Та й перемога над головним конкурентом була досягнута, завдяки пенальті. Десь донеччанам сприяли суддівські рішення, як в грі з «Кривбасом» та «Зорею», а «Олександрія» припустилася технічної помилки, подарувавши майбутнім чемпіонам за нічийного результату три очки. А десь конкуренти самі втрачали турнірні бали. Кияни, після того, як Олександр Шовковський став головним тренером, програли лише цей єдиний матч саме підопічним Пушича. Але вирішальними, все ж, були прикрі нічиї в матчах проти «Вереса» та «ЛНЗ». Так, дуже багато було втрачено ще за Луческу, а Шовковському вдалося повернути команду до Ліги чемпіонів. У підсумку, «Шахтар» випередив киян на два очки. Ну це враховуючи економ- режим команди Пушича в нічийному поєдинку з «Дніпром-1» (1:1) і незрозумілої поразки від «Полісся» в останньому турі. «Кривбас» довго лідирував і в клубі говорили, навіть, про чемпіонство. Та в підсумку криворіжці посіли своє абсолютно заслужене третє місце. Юрію Вернидубу вдалося стабілізувати гру й склад. І цього вистачило навіть для того, щоб, після забезпечення третього місця, програти три матчі поспіль.

На щастя, в заключних матчах цього сезону УПЛ майже обійшлося без гри в поддавки. Розчарував лише чемпіон і володар Кубку України “Шахтар”, який безбарвно поступився в Житомирі “Поліссю” – 2:0. Чи то “гірники” дійсно хотіли допомогти житомирцям, чи то рівень резерву в МаріноПушича такий заслабкий.Але наостанок присмак донеччани залишили неприємний. Адже всі інші зіграли так, як і годиться сильнішим. Київське “Динамо” резервним складом без збірників у Львові здолало “Рух” – 1:2. Хоча львів’ян улаштовувала нічия. При цьому «рухівці» майже весь сезон йшли в єврокубкубковій зоні, але на фініш їх не вистачило.  І саме динамівці«відчепили» молоду та дуже симпатичну команду Віталія Пономарьова від єврокубків.  СК «Дніпро-1″, який здолав кризовий “Чорноморець” – 0:2 в Одесі та фінішував четвертим, взагалі може залишитися без провідних виконавців та головного тренера. Кажуть, що фінансове становище дніпровського клубу, яке залежало від усім відомої людини, що перебуває в СІЗО, залишає бажати кращого. І подальша доля клубу дуже туманна.А “Полісся” поки спирається більше на амбіції президента клубу Геннадія Буткевича, ніж на якісну гру. Та й, чесно кажучи, тренерській рівень Сергія Щищенка, який по ходу сезону замінив Юрія Калітвінцева, не для якісного амбітного проекту. “Кривбас” нарешті “прокинувся” й, після трьох поразок поспіль, вдома розгромив “Минай”- 3:0. Таким чином, команда Желько Любеновича, яка, здавалося б “повстала із попелу”, нейтралізувала велике відставання й мала шанси врятуватися,відправляється до Першої ліги.  Ця ж доля спіткала й “Металіст 1925”. Команда просто “впала у прірву” в другій частині сезону після запрошення Віктора Скрипника. Харків’яни програли все, що можна було програти, попри, як кажуть, солідний бюджет і непоганий склад. Але щось там відбувалося в колективі на що один із найбільш високооплачуваних українських наставників не зміг вплинути. Підопічні Скрипника мали вилітати ще в передостанньому турі, але дивовижним чином на останніх хвилинах відіграли два м’ячі в «Полісся» – 3:3.

Але в найбільш інтригуючомудвобої останнього туру харків’яни майже без шансів поступилися “Вересу” – 1:2. При цьому «металістам» потрібна була лише перемога над прямим конкурентом. На жаль, Харків взагалі залишився на наступний сезон без великого футболу. А ось зміна тренера в “Вересі” принесла свої плоди. Олег Шандрук, який в міжсезоння змінив Сергія Лавриненка, завдання-мінімум виконав, відібравши очки в київського «Динамо» і вигравши ключові двобої. Тепер залишилося розібратися в перехідних матчах із “Епіцентром”.

“Олександрія”, коли вже нічого не було потрібно, провела гарний матч проти “Оболоні”. Беззера, Ковалець і знову Беззера забили тричі й зняли всі питання, стосовно того, хто повинен зіграти проти “Лівого берега”. “Оболонь” провалила кінцівку сезону й поставила своє перебування в еліті під питання.

А “Олександрія” фінішувала восьмою, випередивши фіналіста Кубку України – «Ворсклу», яка поступилася «ЛНЗ» – 0:1.  Та це був валідольний сезон становлення нової команди.

“Зоря” програла “Колосу” – 0:1. Ну це був такий собі поєдинок експериментів між командами, які посіли десяте та одинадцяте місця. Хоча для клубів, які ще недавно грали в Європі, такий результат можна вважати відверто невдалим. Найбільше здивував черкаський «ЛНЗ», який за якісної захисної гри від Олега Дулуба та не без долі фарту прорвався на сьоме місце.

А так цей доволі інтригуючий чемпіонат завершився доволі гідно. Тим більше, що в Першій лізі перемогу здобув петровській «Інгулець». Петрівці в останньому турі в ключовому двобої на останніх хвилинах здолали «Карпати» Мирона Маркевича – 2:1, які також наступного року зіграють в УПЛ. Наші земляки повернулися до еліти всього через один сезон. А наставник «Інгульця» Владислав Лупашко тепер має в своєму активі золото Першої ліги в якості гравця кропивницької «Зірки» і ось тепер ще як головного тренера команди з Петрового.

Тепер чекаємо перемоги “Реала” в фіналі Ліги чемпіонів над дортмундською «Борусією» для того, щоб “Шахтар” отримав можливість зіграти в груповому етапі Ліги чемпіонів. Київське «Динамо» стартуватиме з другого кваліфікаційного раунду чемпіонської ліги, маючи шанси ще й на групові турнірі Ліги Європи, або Ліги конференцій. «Кривбас» стартуватиме з третього кваліфайраунду Ліги Європи. Ну а «Дніпро-1» та «Полісся» розпочнуть єврокубкові змагання з другого раунду кваліфікації Ліги Конференцій. Нагадаю, що в цьому році формат проведення єврокубківбуде новим. Але це все вже відбудеться після завершення Євро-2024, до якого вже в червні буде прикута вся наша увага… А далі ще Олімпіада. Так що все найцікавіше тільки починається…