«Самий кінець року для мене є часом надії. А про неї краще не казати вголос. Краще просто працювати, захищати, створювати, і тоді, можливо, через рік можна буде чимось похвалитися», – так вважає Андрій Бродський, керівник гірничодобувної компанії «Велта», яка спеціалізується на видобуванні та науковому пошуку технологій переробки титанових руд. Саме на таких питаннях й було зосереджено наше спілкування.
– Андрію Вікторовичу, як ви оцінюєте результати роботи компанії «Велта» у 2024 році? Що із намічених планів вдалося реалізувати, а що – ні?
– Зараз ще рано говорити про остаточні результати, але те, що не все задумане виконано, вже зрозуміло. По-перше, причиною цього є нестача електроенергії, викликана ударами росіян по нашій енергетиці. З початку року ми або стояли, або працювали на 2/3 потужності.
По-друге, вартість електроенергії за рік в середньому зросла на 35%, але маємо місяці, де ріст склав майже 100%. За всю свою кар’єру в бізнесі протягом 30 років я такого не пам’ятаю, щоб за рік майже на 100% збільшувалася вартість електроенергії. Ці обставини сильно вдарили по планам компанії, особливо з розбудови підприємства у Сполучених Штатах з виробництва титанового порошку та кінцевих виробів з металічного титану за нашою власною технологією. А чому це вдарило по цим планам? Тому що зараз «Велта» працює або в мінус, або в нуль. І ми не в змозі фінансувати й реалізовувати свої інвестиційні плани.
– Питання, яке цікавить усіх людей, які розуміють значення титану у світовій економіці: наскільки ваша компанія наблизилася до серійного виробництва деталей із титану?
– Ми вимушені були притримати наш проєкт зі створення заводу з виробництва металічного титану у Сполучених Штатах і змінити стратегію. Зараз ми вже отримали попередню згоду державного EXIM Bank на кредитування будівництва до 60 мільйонів доларів за програмою «Китай і трансформаційні експортні програми». Також ми завершуємо перемовини з рядом інвесторів. До цього часу ми не розглядали можливість брати сторонніх партнерів, але зараз вимушені зробити це, отже очікуємо на приєднання американських співінвесторів. Після отримання необхідного фінансування ми вважаємо, що попередні роботи з проєктування та отримання необхідних дозволів закінчимо до кінця літа та почнемо будувати підприємство, а будувати його – від 12 до 18 місяців.
– Не питатиму, як бере участь «Велта» у виконанні оборонних замовлень – це тема не для статей у газеті. Але хоча б із бронюванням співробітників вам держава йде назустріч?
– По-перше, ми не виконуємо ніяких оборонних замовлень. По-другe, ми визнані критичним підприємством і декілька разів вже проходили процедуру визнання критичності. Усе це ми пройшли, і, згідно з діючим законодавством і постановами Кабміну, 50% наших працівників є заброньованими. Я не можу сказати, що зробити це було легко, проте і перепон від держави ми не маємо. Я все розумію, зараз воєнний час, і можу констатувати, що могло бути набагато гірше. Наразі 80 працівників «Велти» вже служать у Збройних силах, на жаль, п’ятеро колег загинули при виконанні бойових завдань.
– Продовжуючи тему: чи знаходиться ваше стратегічне підприємство у привілейованому становищі в економіці воєнного часу чи ви отримуєте «гетьманщину», як і всі, за повною програмою?
– Ми не отримуємо ніякої підтримки від держави. Але за останні півтора, майже 2 роки ми не маємо й тиску від держави. Основні наші негаразди пов’язані з війною: енергетика, логістика, нестача працівників. Але це лише війна.
– З осені минулого року в пресі почали з’являтися публікації про колосальні перспективи нашої країни у сфері видобутку та переробки високотехнологічних матеріалів. Інтерес до цієї теми висловлював і Дональд Трамп. Що потрібно зробити Україні, щоб ці перспективи не залишилися тільки на папері?
– Я неодноразово говорив, що Україна має дуже серйозну мінеральну базу. Але в нас повністю провалена співпраця з інвесторами. У нас немає сприятливих умов для розбудови нових підприємств. Я би дуже радив керівникам нашої держави подивитися на приклади, як працюють з інвесторами в інших країнах, у тих же Сполучених Штатах, в Австралії, в Японії, у Південній Кореї. У законодавстві прописані такі фінансові умови, які спонукають інвестора обирати саме цю країну: це і кредитні стимули, пільгові стимули, гранти.
Наприклад, наша компанія в Сполучених Штатах розвивається саме завдяки такій державній програмі від EXIM Bank «Китай і трансформаційні експортні програми». Ця програма надає конкурентоспроможне фінансування, щоб допомогти американським компаніям протистояти глобальному впливу Китаю і забезпечити лідерство в критичних секторах, включаючи виробництво титану.
В Україні таких програм немає. Крім того, у нас немає точної інформації щодо ресурсів: вони не пораховані за міжнародними стандартами. Тому інвестори часто не розуміють, куди вони повинні вкладати гроші. Держава має змінювати підходи до співпраці з інвесторами та законодавство. Дуже сподіваюсь, що найближчим часом так і буде відбуватись.
– Як розвивається ваша американська холдингова компанія Velta Holding US?
– Наша американська холдингова компанія володіє всіма напрямками бізнесу, здійснює майже всю зовнішньоекономічну діяльність і займається трейдингом. Саме «Велта холдинг» є ініціатором проєкту, який ми створюємо в США.
– У становленні американської «Велти» беруть участь колишні високопосадовці США. Розкажіть, яке враження вони справили на вас, як ставляться до України?
– У нашому холдингу в Advisory Board працюють Мет’ю Мюррей та Веслі Кларк. Вони великі прихильники України, багато разів були в Україні, знають нашу країну. Враження від співпраці з ними в мене дуже добре. Ця співпраця буде продовжуватися й розвиватися.
– Останнім часом у ваших постах у Фейсбуці помітні сумні нотки – хочеться побажати вам та вашому бізнесу успіхів та почути, що відносно вашого песимізму я помиляюся.
– Саме життя не дає багато приводів для радості, але я оптиміст. Ми будемо створювати проєкт в США, про який я казав. Також можу сказати, що найближчим часом я буду публікувати й розповідати про дуже великий та перспективний проєкт, який ми будемо створювати в Україні, у Кіровоградській області. Це буде, як завжди, масштабно та дійсно цікаво.
За що платитимемо в лікарнях?