Freedom Ballet – балет, далекий від класичних форм. І декого це напевно збентежить. Особливо, коли перед нами розкривається «Шафа» – вистава, що змушує напружитись, замислитись, зупинитись і дещо переосмислити. Як на мене, вона побудована за законом містерії – страждання, смерть, відродження. Такою її створили режисерка Олена Коляденко та хореографи-постановники Костянтин Гордієнко і Назар Дідик.
Минулого тижня у Кіровоградській обласній філармонії цей перформанс показували вчетверте за останні кілька років. Проте в залі знову був аншлаг. Сподіваюсь, інтерес до вистави викликаний не лише провокативністю більшості сцен і красою молодих майже оголених акторів. В її образах і картинах закодований певний зміст, а в драматургії – ціла епоха, де незмінними залишаються лише людські пристрасті.
Також сподіваюсь, що ті, хто має реальний культурний багаж (особливо мистецтвознавці, культурологи та естети), побачили тут певні відсилки або ж асоціації з життям таких великих актрис як Сара Бернар, Герт Валеска, Мерилін Монро, Лайза Мінеллі, або таких стильних танцюристів як Джинджер Роджерс та Фред Астер.
Усі ці образи і картини, що відбиваються у дзеркалі «Шафи» або ховаються за її дверима, настільки емоційно й динамічно переплетені, що здається, нібито час втрачає свій відлік і притаманний йому рух. Здається, що ти разом з героями живеш і гастролюєш водночас по тих меридіанах і паралелях, де розташовані Аргентина, Німеччина, Іспанія, США, Франція, Італія, Бразилія, Марокко – стилізовані костюми, танцювальні мелодії і пісні цих країн є складовими драматургії.
Але на першому місті, звичайно, хореографія. Вона просто шалена. Щоб показати наскільки красиве і пластичне людське тіло та як воно змінюється під час кохання чи смерті, ці 14 акторів зробили неймовірне. Вони були відверті до тих крайніх меж, де закінчується мистецтво і починається порно. При цьому актори використовували не тільки сцену. На запрошення до відомих традиційних танців глядачі в залі відгукувались без вагань.
Отже, по закінченні вистави незадоволених, здається, не було.
Лише в антракті мені довелося випадково почути розмову двох дівчат років двадцяти п’яти.
– Господи, я така розбурхана… Дай підкурити… Що це? Я нічого не розумію. Який тут смисл? За що такі гроші?
– Та нічого. Заспокойся. Подивимось, що далі буде…
На це запитання, шановні дівчата, є така відповідь: це сучасне постмодернове мистецтво, що створене на стику жанрів – театру, танцю та візуального мистецтва.
1 травня набули чинності нові правила надання пільг на ЖКП