Артем Ситник: «Справою “сотого округу” не задоволений»!

14:17
0
538
views

Кропивницький відвідав наш земляк (родом з Компаніївського району), директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник і зустрівся з журналістами, активістами і студентами. На відміну від більшості апаратчиків і працівників інших правоохоронних органів, Артем Сергійович відповідав на питання присутніх досить відверто. Відповів головний борець з корупцією й на питання «УЦ».

 

Ми з самого початку зустрічі поцікавилися: чи задоволений Ситник тим, як багато років тому розслідувалася так звана справа «сотого округу»? Саме Артем Сергійович був прокурором у цій справі масштабного фальшування результатів виборів президента України.

– Звісно, не задоволений! Фактично відбулася дуже груба спроба фальсифікації. В протоколах просто підмінили результати голосування за кандидата Ющенка й кандидата Януковича. Ющенко перемагав, а тут все перекрутили з ніг на голову. Ви ж були присутні, я пам’ятаю ваше обличчя. Що було після цього? Були допитані усі члени дільничних виборчих комісій – майже п’ять тисяч осіб було допитано! Ми вилучили та вивчили всі протоколи голосувань по місту, встановили, що переписувалися екземпляри протоколів, які опинилися в ЦВК. Експертизи показали, що всі сотні протоколів підписувало не більше сорока осіб, мало бути в кілька разів більше. Були отримані беззаперечні докази фальсифікації. Спочатку було притягнуто до відповідальності голову територіальної виборчої комісії, бо було доведено, що він самостійно проник до кімнати з протоколами та підробив їх. Потім взялися за всіх членів ТВК. Слухання відбувалися в Кіровоградському районному суді. Було допитано майже всіх свідків, довго все тягнулося, однак закінчилося все погано.

 Верховною Радою був прийнятий закон, який суттєво зменшив відповідальність по статті 158 Кримінального кодексу України. І за строком давності справу просто закрили в 2007 році. Втрутився так званий адміністративний ресурс. Можете пригадати, у яких складних умовах ми працювали. У 2006 році до влади повернувся Янукович, він став прем’єр-міністром. Був надзвичайний тиск на нас. Зусиль було витрачено дуже багато. І суддя виявився принциповим, мені відомо, як складно йому було. Однак у парламенті більшість була в людей Януковича, і вони зробили все, аби своїх молодших товаришів вивести з-під небезпеки та заслуженого покарання. Тому я незадоволений. Скільки було зроблено роботи, працювала велика група слідчих, і факт фальсифікації було доведено, а покарання ніхто не поніс. Не вийшло надавити на суддю, так вони просто в Раді змінили закон.

– Скільки справ ви розглядаєте зараз? І як визначається черговість їх розгляду?

– Громадяни приносять заяви, і ми починаємо. Точну кількість не скажу, ситуація дуже динамічно змінюється. Мова йде про тисячі справ, за рік – десятки тисяч заяв. Приносять дуже багато заяв, суть яких не є компетенцією НАБУ. Ми намагаємося це роз’ясняти, я сам це роблю на особистому прийомі. У нас маленька команда, ми всі питання в країні вирішити не можемо. А люди кажуть: «На вас остання надія».

Як проходить зазвичай процедура? У нас є відділ по роботі зі зверненнями громадян. Там аналізують зміст заяв, якщо вони не по нашому профілю, готується роз’яснення, а заява направляється до компетентного органу.

Є заяви, які дійсно дають підстави почати розслідування. Їх теж чимало, якби ми займалися усіма, то потонули би в паперах. У нас є аналітичний відділ. Він розглядає ці справи, якщо без сумніву це наша підслідність, детектив реєструє розслідування. Нас критикують за те, що ми не за все беремося, іноді навіть через суд зобов’язують нас почати справу. Ми виходимо із соціальної значимості справи, а також з рівня корупціонера. Якщо у вас вимагає хабаря, скажімо, губернатор, то ми будемо розслідувати. Якщо ж рівень не такий високий, то цим і поліція зобов’язана займатися.

– Чи знаєте ви про події, які кояться навколо державного підприємства «Червоний землероб» у Бобринецькому районі? Рейдерство набирає таких обертів, що страшно.

– Так, ми почали провадження по цій справі. Там фабула така: керівник за попередньою згодою зі сторонніми підприємствами виводив активи на сторону. Слідство завершено, та з’явилися ще додаткові деякі обставини. Я готовий обговорити цю проблему 6 квітня, коли буду вести особистий прийом громадян.

– Пане Артеме, усі чули про таку річ, як формула «Роттердам плюс», за якою в Україну постачається вугілля за захмарною ціною. Колись за цю формулу когось притягнуть до відповідальності серед найвищих посадовців?

– Я нагадаю витоки цієї справи, і вони не пов’язані з бюджетними грошима. У тариф закладаються дивні витрати… нещодавно по телебаченню показували, я дивився сюжет, коли просто лічильник на екрані показував, скільки за хвилину заробляє тільки компанія ДТЕК. Ми вже вилучили у ДТЕК чотири фури документів по цій справі. І ось що вам скажу. Це справи нової формації. Я думав, що справа «сотого округу» складна – п’ять тисяч людей треба було допитати, близько 300 експертиз. Так ось, у цій справи роботи просто на багато разів більше, схожою за обсягом є хіба що справа «ПриватБанка». Ми вже багато зробили по ДТЕК, це в межах України. Ми підготували запити до міжнародних органів, які мають допомогти в подальшому розслідуванні. Не вперше наголошую – більшість корупційних справ не закінчуються в Україні, на жаль. Ще один момент – щоб справа ця мала хід, треба експертним шляхом встановити збитки. Це є проблема. Де і хто той експерт, який зможе оцінити все це й поставити свій підпис під експертизою?

Поки я не хочу давати жодних прогнозів стосовно цієї справи, скажу лише одне: хлопці працюють. Прониклися. Мабуть, тому, що потерпілими в цій справі є всі навколо, вся країна, і детективи НАБУ також. І ця справа знаходиться під моїм особливим контролем. Через соціальну важність та складність.

– Вам не здається, що ниточки багатьох проблем, корупційних схем ведуть до міністра юстиції Петренка? Ваше ставлення до його особи? У нас в області до його представників купа претензій.

– Я не буду нічого обіцяти. І я б розділив питання на два. Діяльність місцевого начальства в управлінні юстиції – це одна тема. А діяльність міністерства – інша. От взяти тему рейдерства. Корінь зла цієї проблеми лежить не в Кіровоградській області. А ось комісія при міністерстві, з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації… Я дискутував з міністром юстиції, намагався довести, що ця комісія не може бути органом, який реєструє право власності. Вона задумувалася як антирейдерський заклад. Щоб явні та очевидні рейдерські схеми викривалися швидко, щоб людина не проходила десять кіл пекла в судах, доводячи свою правоту. Практика показала, що ніякого «анти-» там немає. Були випадки, коли невідома нікому людина зверталася до комісії з якимись виписками, і через комісію було подання на реєстрацію. А потім ти вже оскаржувати можеш роками, доводити правоту – що людина, яка звернулася до комісії, не має жодного стосунку до тієї землі. Дійшло до такого, що ми навіть зіткнулися з підробленим рішенням суду. Тобто ніякий суд нічого не розглядав, підробили печатку суду й подали документи в комісію. А потім внесли зміни до реєстру.

Також ми зустрілися і з тим, що з’явилися люди, які мають вхід до баз даних реєстрації. Вони взагалі не потребують навіть судів. Просто в один момент у реєстрі чиїсь законні гектари виявляються записаними на зовсім іншу особу. А реєстратор у той самий день звільняється – він вже заробив достатньо!

Та ми все ж боремося, як можемо, з цим. Я даю доручення керівнику Одеського територіального управління, якому підпорядкована ваша область, аби він розібрався детальніше з усім цим, зустрівся з активістами та постраждалими. Я чув про проблеми з землею у Бережинці, Злинці, «Червоному хліборобі». Будемо працювати, хоча це зовсім не наш профіль, це справа поліції. Однак до згадуваної комісії питання є і в нас.

– По телебаченню показують картинки та сюжети, з яких витікає, що нібито є протистояння НАБУ й ГПУ. Це правда? Ви ворогуєте з Луценком?

– Я працював в органах прокуратури. Ще в той час, коли вона мала повноваження по боротьбі з корупцією. На жаль, не справлялася. І тоді під тиском громадськості та міжнародних партнерів було створено Бюро. Ми за короткий час намагалися показати, що недоторканих немає в Україні, і здається, нам це вдалося. У тактичній перспективі, в стратегічній поки ні, тому що багато наших розслідувань роками лежать у судах без ходу.

Є певний елемент ревнощів, чи що, з боку Генпрокуратури. Розумієте, в нас 25 років прокурор вирішував, чи притягати до відповідальності іншого прокурора за, скажімо, хабар. А тут з’являється якесь НАБУ, яке одразу заводить справи на двох заступників прокурорів областей, Вінницької та Київської, раніше недоторканих осіб. У Київській взагалі ми спочатку затримали так званого діамантового прокурора, а замість нього призначили людину, прозвану «цукровим прокурором», і ми його з того самого кабінету забрали.

І це все не дуже подобається Генпрокуратурі. Тому що зруйнована монополія на протягування прокурорів, їх взагалі ніхто ніколи не чіпав. А зараз це звичайна практика, нажаль, у судах ці справи губляться, є справи, які лежать в судах вже два роки, і не було навіть попереднього розгляду! А це маразм.

Наостанок – цікавий момент. Прямо на зустрічі до Ситника звернувся зі скаргами на роботу нашого Центральноукраїнського національного технічного університету Павло Штутман, голова Федерації роботодавців області. За останні три роки на його підприємства «Ельворті» та «Гідросила» було прийнято лише одного випускника колишнього КІСМу. Навчальний процес у виші нібито наскрізь корумпований. Ситник прийняв документи, обіцяв розібратися, а на момент зустрічі він був абсолютно не в темі, тому коментувати ситуацію не став.

Фото Олега Шрамка, «УЦ».

Геннадий Рыбченков

Геннадий Рыбченков

Журналист «УЦ».