Імперія нанесла удар

13:43
595
views

У селищі міського типу Пантаївка, що входить до складу Олександрії, відбулася акція протесту проти дій Олександрійської міської ради (ОМР). Таким чином протистояння між містом і підпорядкованою територією вийшло на новий рівень. На задеклароване бажання пантаївських активістів вийти зі складу міста й утворити власну ОТГ, точнісінько як у «Зоряних війнах», «імперія нанесла удар у відповідь». Позачергова сесія ОМР прийняла рішення про припинення фінансування бюджетних закладів, які розташовані в селищі.

 

Нагадаємо, що гаряча фаза конфлікту сталася восени, коли в селищному Будинку культури мали відбутися слухання з даного питання, на які прибули й представники від Олександрії. Тоді «сепаратистські» настрої були настільки популярними, що місцеві мешканці взагалі не пустили до зали «чужаків» і навіть сталася бійка. Очевидно, серед тих гарячих пантаївчан були й ті, хто сьогодні вийшов на мітинг, щоб поскаржитися на дії міської влади. Людей можна й потрібно зрозуміти, бо іншої роботи, окрім як у дитячому садку, Будинку культури та музичній школі, у них немає й не буде. Селищу нізвідки отримати фінансування в розмірі близько 13-ти мільйонів гривень, а своїх надходжень місцевий бюджет має всього 4 мільйони. Цих грошей вистачить хіба що на зарплату апарату ради та селищному голові Ігорю Бульбі, який зараз каже, що місто їх не попереджало про таку прикрість.

Міський голова Степан Цапюк на сесії висловився в тому розумінні, що раз вони хотіли свободи, то нехай самі й платять за неї, в сенсі, шукають гроші на утримання цих закладів, хоча важко сказати, якими нормативно-правовими актами можна припинити фінансування закладів, які і де-факто, і де-юре перебувають в освітньому і культурному просторі міста? Це не що інше, як пряме порушення фінансового законодавства чи виконавської дисципліни, якщо хочете. З іншого боку, і селище не має жодного папірця, хоча б і без печатки, який свідчив би про його самостійний статус, не кажучи вже про фінансову спроможність.

Можливо, ми спостерігаємо ту фазу конфлікту, яка ще не призведе до наслідків, але якої можна було уникнути, якби всі проблеми та непорозуміння вирішувалися за робочим столом, а не на мітингах. Але, в усякому разі, потрібно розбиратися на місці, що ми й плануємо.