Бобринецька лялька із душею

«Лялька – теж людина, якщо їй подарувати душу» – захід із такою назвою пройшов у Бобринецькій гімназії. «УЦ» відвідала його разом із міжрегіональною творчою группою вчителів зарубіжної літератури «Подорож у текст». Поїздку організував Центр методичної і соціально-психологічної служби управління освіти Міської ради Кропивницького.

Спочатку нас запросили до рай­онного музею імені Миколи Смоленчука. Там нам розповіли про дитячі роки Марка Лукича Кропивницького, його перше кохання та історію Бобринецького краю. Опісля повели до навчального закладу, на базі якого й проходив захід. Там нас гостинно зустріли директор школи Володимир Васильович Карпук, його заступниця Катерина Павлівна Бершадська, ініціатор заходу Ольга Григорівна Гетьман та начальник відділу освіти Бобринецької міської ради Вікторія Петрівна Літвінова.

Перед початком заходу директор провів нам екскурсію школою.

– Ця будівля з’явилася у 1987-му році, але історію закладу ми ведемо з 1874-го року. На сьогоднішній день у школі навчається майже 900 учнів. З 2016-го року ми перейшли в міську раду та створили комунальний заклад, а у 2017-му школа стала Бобринецьким НВО із двома філіями та опорним навчальним закладом. Ми не маємо змоги викладати деякі предмети у філіях, наприклад, такі, як фізика, трудове навчання чи інформатика, через брак технічного й матеріального забезпечення або ж спеціалістів, тому два дні на тиждень ми возимо цих дітей до основної школи на власних нових автобусах, які придбали спеціально для цієї мети.

Також третій рік поспіль у нас діє пілотна школа. У Кіровоградській області таких шкіл всього 4. Місцевий бюджет дає фінансування на забезпечення класів комп’ютерами, принтерами та проєкторами. Велику підтримку дає також Lego Foundation. Окрім цього, ми стали однією із 5 шкіл в області, якій запропонували взяти участь у проєкті розвитку онлайн-школи. Це дуже зручно, адже завдяки цьому проєкту ми зможемо перейти з паперових журналів на електронні з відкритим доступом батьків до оцінок, відвідування й домашніх завдань учнів.

З 2016-го року розпочалися суттєві зміни у внутрішньому вигляді школи та підходах до її оформлення. Це вже не та школа, що була раніше. Але це ще тільки початок. У нашій школі є також інклюзивна кімната для дітей з особливими потребами. Там є спеціальні тренажери та обладнання для зору й слуху. Таких дітей у нас 9. Усі вони навчаються в інклюзивних класах. Ми змінили спортзал, зробили в ньому другий поверх для перегляду змагань, встановили нові тренажери. У нас є мультимедійні класи, а також навчально-ігрова інтерактивна стіна, телевізор, на якому транслюються програми, які знімаються тут, у школі. У цьому році за кошти місцевого бюджету придбали також 3D-принтер. Зараз робимо реконструкцію в музеї бойової слави, що теж на території закладу. Із міською владою у нас дуже серйозна співпраця. У нашій школі немає батьківських кас. Міська влада взяла на себе повне забезпечення закладу, – пояснює директор Володимир Карпук.

Далі нас провели до актової зали, де й розпочався захід у форматі STEAM-освіти «Лялька – теж людина, якщо їй подарувати душу». STEAM – це освітній напрям, який охоплює природничі науки, технології, технічну творчість, мистецтво та математику. Саме в розрізі цих напрямів організатори заходу досліджували феномен ляльки. Говорили про ляльку у світовій літературі, музиці, балеті, театрі, художньому мистецтві, кінематографі, історії, географії, біології, соціології та навіть фізиці. У школі відкрили виставку ляльок радянських часів і сьогодення. За словами ініціаторки заходу, вчителя літератури та мистецтва Ольги Гетьман, цей проект виник завдяки відомій своїми авторськими ляльками кропивницькій майстрині Катерині Москаленко.

– Півтора року тому ми з моєю подругою Наталею Іллівною Романовською були на одному культурному заході у Кропивницькому, де побачили ляльки Катерини Москаленко й одразу в них закохалися. Я спитала Катерину, чи може вона приїхати в Бобринець до наших учнів і поділитися хоча б деякими секретами своєї майстерності. Вона сказала, що так. І от тоді я почала міркувати, як цю ідею можна було б реалізувати. Хочу сказати, що це була робота не одного місяця. Ми збирали матеріал більше року. І його вийшло так багато, що довелося більшу частину відкинути й залишити лише найголовніше та найцікавіше, – розповідає Ольга Гетьман.

– Для цього проекту було опрацьовано дуже багато матеріалу – як дітьми, так і вчителями. Спочатку ми навіть самі не могли зрозуміти, наскільки безмежні можливості дослідження ляльки. Я, фізик-математик, а у школі викладач інформатики, пошкодувала про те, що я не вчитель зарубіжної літератури, тому що це надзвичайно цікаво. Нам дуже сподобалося готувати цей проект, – каже заступниця з навчальної роботи й співорганізаторка заходу Катерина Бершадська.

– У Бобринці я вперше, але мене дуже вразили щирість і змістовність зустрічі. Хоча на перший погляд здається, що тема ляльки не дуже пов’язана з літературою, я почула дуже багато цікавого та корисного матеріалу. Окрім цього, тут чудові люди й прекрасні діти. У мене інколи просто перехоплювало подих, коли вони виступали. Також дуже вразила сама школа своєю сучасністю й тим, як вона розвивається. Думаю, що в неї дуже гарне майбутнє, – поділилася враженнями Тетяна Шпаченко, вчитель зарубіжної літератури НВК «Кіровоградський колегіум».

– Цей захід мені дуже близький, тому що я сама вчитель літератури, і дуже неприємно, коли спостерігаєш на вулицях в місті занепад культури, тому ми намагаємось докладати зусилля задля того, аби зробити наших дітей естетично розвинутими та грамотними, щоб вони, як і та лялька, мали перш за все душу. Знаннєвий компонент – це те, що дає будь-яка школа, а от духовний – ні… Лялька – це ніби погляд на себе зсередини. Вона – ніби наше відображення. Це те, що подібне нам. Вона або сувора, або добра, або щира, або бездушна. Це переосмислений погляд на внутрішній світ самих себе, – пояснює начальниця відділу освіти, молоді та спорту Бобринецької міської ради Вікторія Літвінова.

– Міжрегіональна творча група вчителів зарубіжної літератури «Подорож у текст» існує декілька років. З Бобринецькою гімназією та вчителями зарубіжної літератури Бобринця співпрацюємо вже давно, разом побували в Києві, Полтаві, Кременчуці, Дніпрі. Ми тут не перший раз, і вони не раз приїздили до нас на методичні заходи. Ми їм показували гімназію імені Тараса Шевченка, побували в театрі, а тепер вони запросили нас на літературно-мистецький захід «Лялька – теж людина, якщо їй подарувати душу». За такими проєктами – майбутнє, адже кожен учитель, кожен учень можуть реалізувати свої таланти, взяти участь у загальношкільному святі, яке надовго запам’ятається всім до нього причетним, – зазначає Наталя Романовська, методист Центру методичної і соціально-психологічної служби управління освіти Міської ради Кропивницького.