Потрібне, як повітря

13:41
484
views

Поки перша хвиля епідемії COVID-19 потроху вщухає, у Кропивницькому готуються зустрічати нову. Підтримати проєкт створення додаткових лікувальних та діагностичних потужностей у лікарні на Валах буде пропонувати міськраді очільник обласного центру Андрій Райкович.

Чи справді треба нове відділення, яким і для кого воно має бути, ми запитали також у провідних медичних фахівців Кіровоградщини.

Друга хвиля

Міський голова наголошує: подальші послаблення чи посилення сьогоднішнього адаптивного карантину в найбільшій мірі залежить не від лікарів чи посадовців, а від свідомості людей.

– Якщо більшість сумлінно поставиться до вимог санітарії, дистанціювання, отримаємо довгоочікувану паузу між хвилями захворювання, – сподівається Райкович. – За прогнозами, восени ми отримаємо другу хвилю, до неї треба бути готовими. Ці прогнози базуються не на думці очільника міста, прем’єр-міністра чи іншого адміністратора, а на виснов­ках профільних фахівців – інфекціоністів, вірусологів…

У цілому з початку епідемії в Кропивницькому зафіксовано 16 летальних випадків серед інфікованих коронавірусом, майже усі пов’язані із вірусним запаленням легень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року пневмоній сьогодні на 30% більше. На момент запису інтерв’ю в інфекційному стаціонарі на Валах лишалося більше 30 хворих на COVID-19.

Що треба

Для лікування профільних пацієнтів у Центральній міській лікарні використовують дитяче інфекційне відділення, реконструкцію та обладнання якого місто встигло закінчити якраз вчасно.

– Виручили боксовані палати, що відповідають нормативам, вимогам до інфекційного відділення, – нагадує головний лікар Олександр Артюх. – Але ситуація з пандемією показала, що його замало. Ми з цим стикаємось вже багато днів, бачимо, що не все так добре, як хотілося б. Міський голова запропонував: чого нам, маючи готову проєктну документацію на капітальний ремонт першої терапії – однієї з найстаріших будівель у нашому місті, – не використати цей момент для створення умов, яких не вистачає?

Щоб зменшити ризики розповсюдження хвороби та зберегти людські життя, місту треба на території ЦМЛ сучасне спеціалізоване приміщення та експертного класу апаратура для лікування хворих із вірусним запаленням легень, впевнений міський голова.

– Це дасть змогу не направляти інфекційних хворих по інших лікарнях. Тестування надважливе, але це лише підтвердження, хвора людина на COVID-19, чи ні. Далі, через тиждень, треба діагностувати, як інфекція вплинула на організм кожного пацієнта. Тяжких хворих переводимо в обласну, там краща лікувальна база, це лікарня третього рівня. Але, на жаль, інфекцію вже винесли з-за меж закритої території… Саме через це високий відсоток зараження лікарів, – наголошує Райкович.

Експертно

Мова йде, зокрема, про інтенсивну терапію, укомплектовану усім необхідним для надання відповідної послуги. Це необхідність – з огляду на кількість пневмоній по місту й загалом по області, каже Олександр Йовенко, головний анестезіолог Кіровоградщини.

– Сенс відкривати відділення є для хворих з респіраторною інфекцією. Але це, на мою думку, має бути відділення загального профілю, – каже він. – Вірусні пневмонії – це в основному сезонне захворювання. А інтенсивна терапія – дуже дорогий проєкт, по обладнанню, по приміщеннях, по штату, який там має бути. Не може бути інтенсивної терапії сезонної. Для прикладу, хворі з цукровим діабетом, у яких наступає декомпенсація, які лежать у комах, – їм теж треба десь лікуватись у місті, а такого відділення немає…

У тому, що епідемія буде мати продовження, на думку Йовенка, немає сумнівів.

– Коли пандемія H1N1 або іншого грипу проходила, все одно грипи А, B, А1, А2 лишалися, ускладнювалися пневмоніями. Що пройде якесь коло і далі не буде хворих – такої надії не повинно бути, – впевнений лікар. – На майбутнє нічого не зміниться в позитивну сторону, хворих з вірусними пневмоніями буде досить багато.

З ним погоджується колега по обласній лікарні, головний торакальний хірург регіону Сергій Бондарчук.

– Імунітету поки нема в населення, – каже він. – Якщо буде щеплення, тоді (нових хвиль епідемії. – Авт.) може й не бути. Поки воно може затихнути, потім – новий сплеск. Цей вірус не любить високої температури та вологості, якщо зараз підуть дощі, буде спад.

Як і колега-анестезіолог, Бондарчук зважає на сезонність вірусних пневмоній.

– Серед року там зможуть лікуватися всі люди, від звичайної пневмонії, гастритів, сердечних патологій, у нормальних умовах, – наголошує фахівець. – Це ж не буде «спортзал» на 18 людей у кімнаті, а по три, чи по два, буде підведений кисень. Коли буде «пожежа», така ситуація, як зараз, – сердечних, шлункових повиписували, і лікуємо пневмонії. Ліжок по місту не вистачає – частину забирає обласна лікарня, але такого спеціалізованого відділення немає. У нас, коли COVID не було, взимку був «свинячий» грип, грип типу А – дуже тяжкі пневмонії, відсоток смертності високий. Це правильно придумав Андрій Павлович (Райкович. – Авт.), хай робить – треба підтримати.

Думку обласних фахівців розділяють їхні колеги з міських структур, від яких безпосередньо залежить наповнення проєкту.

– Зараз щодня в міському управлінні охорони здоров’я детально розробляється план цієї терапії. Працюють не лише медичні працівники, а й будівельники. Головне – щоб усе було оптимально та якісно, – розповів головний лікар ЦМЛ Олександр Артюх.

Ціна питання

За попередньою оцінкою все в сумі коштуватиме місту близько 30 мільйонів гривень, з них біля 20 – приблизна вартість обладнання. Та все це не спрацює без профільних медичних кадрів, яких у Кропивницькому зараз просто ніде взяти. На цьому наголошують опитані нами експерти.

– Зараз ні лікарня швидкої допомоги, ні перший стаціонар, інфекційний (у ЦМЛ. – Авт.), ні реанімація не укомплектовані анестезіологами. Їх не вистачає катастрофічно, як і медсестер. Наперед треба планувати крім апаратури й приміщень кадрове забезпечення, – каже досвідчений анестезіолог Йовенко.

Тому фахівців буквально «заманюють» у місто, в якості мотивації пропонуючи можливість отримати тут власне житло.

– Чотири квартири тримаємо, – каже Райкович. – Анестезіологів потрібно два, інфекціоністів – також один-два. У місті їх немає, тому запрошуємо ззовні. Мотивуємо наданням службового житла, яке стане приватним через 10 років – це нові квартири, не вторинний ринок.

Вільних коштів у міста також негусто. Міський бюджет два місяці покриває державні зобов’язання перед медиками – фонд оплати праці, преміальний фонд по госпітальній базі. Заборгованість за цими зобов’язаннями вже складає 14 мільйонів, «з’їдаючи» власні кошти міста, бюджет розвитку.

Проблеми держбюджету загальновідомі – дефіцитність, нестача надходжень, зовнішні позики. Потрібні 30 мільйонів нам ніхто не дасть. Тому очільник Кропивницького дуже сподівається на підтримку депутатів, щоб скоригувати програму розвитку медичної галузі та доповнити її необхідними видатками під час травневої сесії.