Саме так здебільшого відповідають сучасні рибалки, які сидять з вудками на березі Інгулу в центрі Кропивницького. Про це і фото, випадково зроблене автором, на якому видно, як від нудьги засинають не лише рибалки, але й їхні собаки.
Цьогоріч День рибалки припав на 12 липня, але це день працівників рибного господарства, а свято для любителів відзначали у Всесвітній день рибальства, 27 червня. Однак наші любителі звикли відзначати свою «днюху» саме в липні, і, за давньою традицією, будь-яке прфесійно свято потрібно зустрічати вагомими трудовими здобутками. У нашому випадку хотілося б очікувати рекордні вилови на Інгулі, але з цим проблема, бо «кльовність» знижується з року в рік. Місцеві ветерани рибальства розповідають, що ще на початку 50-х років в Інгулі виловили великого сома, але з того часу про сомів в межах міста не чути. Правда, і ловили тоді здебільшого не в центрі, а нижче Михайлівського (Кіровського) мосту, бо там було глибоко, і це були «от-такенні» коропи, карасі, окуні, щуки, причому дорослі користувалися здебільшого забороненими зараз «павуками».
Ситуація з ловінням риби на вудки почала погіршуватися після того, як річку вбрали в бетонні береги. Нижче мосту Інгул почав швидко замулюватися, потім його в різних місцях почали перегороджувати місцеві мешканці. Усе це разом унеможливило сезонну міграцію риби й знищило звичні нерестилища. Але й самі рибалки зараз ловлять рибу не для задоволення, а швидше для її знищення, застосовуючи заборонені снасті, одна лише «вбивця карася» чого варта. А ще вони беруть усю впійману рибу, не відпускаючи навіть мальків. А потім журимося, що не клює…
Зарахування до страхового стажу періодів навчання