«Швидка» вже не швидка…

09:31
1338
views

Чим глибше реформується наша медицина, тим більше відстань від лікарів до пацієнтів. Потрібно визнати, що значна частина нарікань на якість обслуговування викликана перепрофілюванням закладів охорони здоров’я під потреби лікування хворих на СOVID-19 та вірусні пневмонії, тому є сподівання, що труднощі зі спеціалізованим лікуванням тимчасові. Але руки реформаторів дійшли й до системи швидкої медичної допомоги, яка потребує не стільки реформування, скільки фінансової та матеріальної підтримки. Натомість, МОЗ просуває реформи, і тепер у нас буде не швидка, а екстрена медична допомога.

Задля початку – приклад реформацій. Так, ініціатори реформи визнають, що задекларований час прибуття бригади на виклик, тобто 10 хвилин в місті й 20 – у сільській місцевості, не відповідає реаліям через погані дороги та технічний стан автопарку служби, але в іншому пункті чомусь пишуть, що час прибуття на виклик має бути 8 хвилин, хоча б і у віддаленому районі. Досягати таких нормативів потрібно за рахунок впровадження технологій електронної навігації, що дасть можливість відправляти на виклик найближчу до місця пригоди бригаду.

Важливим нововведенням є ідея створення колл-центрів, це щось на зразок гарячої телефонної лінії, куди потрібно дзвонити в неекстрених випадках, щоб отримати консультацію чи пораду. Для чого це – неясно, але це пряме дублювання функцій диспетчера та сімейного лікаря одночасно. При цьому розробники запевняють, що реформа не призведе до скорочення кількості підстанцій швидкої, більше того, визнають, що їх таки не вистачає, проте нічого не кажуть про збільшення кількості підстанцій, що було б логічним. Одночасно реформатори стверджують, що кількість бригад повинна бути достатньою для регіону, але місцева влада повинна подбати про оптимізацію мережі підстанцій. Як ми знаємо, оптимізація в українських реаліях завжди означає скорочення. А ще місцевим громадам рекомендують подумати над створенням пунктів тимчасового базування екстреної медичної допомоги. Що це таке – не повідомляється.

Окрім наявної медичної мережі, реформатори пропонують і навіть наполягають на створенні в містах відділень невідкладної медичної допомоги, що було задекларовано ще в 2009 році. Це начебто потрібно для вирішення проблеми госпіталізації клієнтів екстренної допомоги на термін до 3-х діб. Наразі госпіталізувати вас можуть лише по електронному направленню від сімейного лікаря, якого у медиків швидкої просто немає.

Не обійшлося міністерство й без посилання на європейський досвід, наполягаючи на впровадженні міжнародних протоколів лікування, а оскільки це потребує відповідної підготовки, то вже розробляється програма перепідготовки для фельдшерів та лікарів швидкої медичної допомоги, з водіями карет «швидкої» включно.

Ну, і насамкінець скажемо про започатковану в рамках реформування швидкої допомоги програму «Перший на місці», яка в переліку реформ стоїть першою. Це програма для надання допомоги будь-ким ДО приїзду медиків. Іншими словами, ми повинні самі вміти надавати швидку допомогу, бо її можна й не дочекатися…

Разом з тим фінансування мережі швидкої допомоги бажає бути не те що кращим, а достатнім, натомість, лікарям швидкої зняли надбавки за особливий режим роботи, через що мережу очікує значний дефіцит кадрів.

Як бачимо, запитань більше, ніж відповідей, тому ми звернулися за коментарем до директора департаменту охорони здоров’я Кіровоградської обласної державної адміністрації Олега Рибальченка:

– Для людей, для населення, в новаціях, які стосуються діяльності швидкої медичної допомоги, нічого не змінюється. Просто вона тепер працюватиме чіткіше, але в цілому вони вже працюють на принципах екстреної медичної допомоги, запроваджених у 2012 році. Екстрений випадок – це випадок, який загрожує життю. «Швидка» приїжджає лише на випадок, який загрожує життю.

– А як це можна визначити?

– Відповідними станами, які визначає диспетчер, під час розмови по виклику. Диспетчер – це медичний працівник, який розуміє, які потрібно поставити запитання, а комбінація відповідей того, хто викликає «швидку», дає підстави працівнику диспетчерської служби визначитися.

– А що конкретно мається на увазі?

– Усі виклики розділили на 4 частини, тобто ті, що загрожують життю, так і залишаються екстреними. Потім ідуть невідкладні, але які можуть бути відтерміновані в часі й швидка може відреагувати протягом доби. Є виклики, які є непрофільними, хибні, які взагалі не можуть обслуговуватися. І 4-й варіант – це виклик, який має бути переданий на первинку.

– А ось такий нюанс, «швидка» не може відвезти в лікарню, в стаціонар, бо туди не беруть без направлення сімейного лікаря. Як це узгодити в важких випадках?

– Мова йде про те, що, маючи виклик «Загроза життю», «швидка» самостійно приймає рішення про транспортування людини, не питаючи згоди, бо загрозливий стан життю може бути й коли людина без свідомості. Тоді виклик буде виконано, і пацієнт доставлений у відповідну лікарню. Якщо ми говоримо лише про транспортування пацієнта, то це взагалі непрофільний виклик для екстренки, вони транспортуванням не займаються, але у випадку ковідного пацієнта – це планова госпіталізація. Пацієнт з ковідом підлягає госпіталізації саме бригадою екстреної медичної допомоги. Цей виклик може бути виконаний бригадою, оскільки вони у відповідному спорядженні, захисних костюмах, і вони роблять це, але протягом дня, коли їм зручно, поміж викликами екстреного характеру. Зрозуміло, вони запитують про направлення сімейного лікаря, бо це планова госпіталізація.

– Тобто нічого страшного в плані, що «швидка» припинить виїздити на виклики, не станеться?

– Нічого такого, нічого не змінилося, ми просто чіткіше виписали стани, які підлягають негайній госпіталізації, ті стани, які підлягають госпіталізації, але на розсуд бригади швидкої медичної допомоги, і ті стани, які не є приводом для виклику «швидкої», а також ті, що мають бути передані на первинку.

– А які стани дають підстави для виклику «швидкої»? Температура, біль, ще щось?

– Зазвичай, лише температура до 39 градусів без інших супутніх станів не є підставою, оскільки «швидка» і не призначає лікування, і не проводить лікування, тому, відповідно, консультації вона не забезпечує, це не їхня функція. Тому тільки моносимптом, тобто лише темпертура чи високий тиск до відповідних цифр гіпертонічного пацієнта, який просто забув випити таблетки, які він приймає щодня, і немає ніяких ускладнень, – це не є підставою для виклику «швидкої».

– А час реагування на виклик змінився?

– За нормативами, на екстрений стан, який загрожує життю, доїзд складатиме до 15 хвилин, але зараз для всіх інших випадків час збільшено до 20 хвилин. Населення має розуміти, що кількість бригад екстреної медичної допомоги розрахована на людей, які знаходяться без свідомості, або в судомах, або упали на вулиці – ці виклики будуть обслуговуватися першочергово, як і інфаркти, інсульти, кровотечі, травми, опіки – усе, що загрожує на даний час життю й не може бути відтерміноване. Усі інші стани, в принципі, мають спокійно обстежуватися сімейними лікарями. Мова йде про те, що, у зв’язку зі складнощами доступу до первинки, люди намагаються підмінити її функції за рахунок виклику «швидкої», але це інший ресурс, і ми його упорядковуємо.