ЗНО: острахи та перестороги

13:18
703
views

Випускники шкіл готуються до вступної кампанії. Для того, аби вступити до омріяного вишу, необхідно успішно здати ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання). Успішність залежить не тільки від рівня знань, а й від спроможності логічно мислити. В цьому переконана мама одинадцятикласника Оксана Смоліна.

– В грудні минулого року всі виші розмістили на сайтах вимоги до предметів, які потрібні сертифікати для вступу на ту чи іншу спеціальність. Відповідно, кожна дитина визначилася, які предмети вона обирає. Цей рік має особливості: додався ще один предмет. Загалом випускники цього року здають сім екзаменів. ЗНО з української мови – це мова та література. Якщо це один предмет, чому в школі мова та література викладаються окремо? Те саме з математикою – це алгебра та геометрія. Вже чотири. Обов’язкові є на вибір іноземна мова або історія України. Й не важливо, чи потрібні ці предмети для вступу в університет. Це п’ять предметів. Шостий – профільний, але дитина може взяти два. Наприклад, медичний вуз пропонує хімію або біологію. Логічно, що учень бере два предмети, щоб подати сертифікат з кращим результатом. Тому сумарно сім предметів.

Зупинюся на українській мові та літературі, тому що це обов’язковий екзамен для вступу в будь-який вуз. Оголосили, що в цьому році пішли дітям назустріч, тому запропонували мову здавати окремо, без літератури. Він буде за версією ДПА. Гуманітарні та медичні виші вимагають повний «комплект» – мову й літературу. Виходить, що стати хірургом без знання біографії Сосюри не можна. Я нічого не маю проти письменника, але знаю приклади, коли дитина не вступила до мед університету через те, що не добрала всього три бали. При цьому профільні – біологію та хімію здала на відмінно, набрала близько 200 балів.

Що стосується тестів з укрмови та літератури, маю багато питань до авторів завдань. Це дуже складно. Насправді діти здають іспит з мови, якою вони не володіють, якою не спілкуються, якої, в принципі, не існує. Поясню. Коли діти йдуть до магазину – вони чують одну версію української мови, вмикають телевізор – іншу. Навіть на уроках вони не чують академічної мови, тому що вчитель, наприклад, математики говорить «симЕтрія», тоді як потрібно «симетрІя», й у тестах є завдання на правильний наголос.

Вважається, що читання художньої літератури автоматично підвищує грамотність. Але ті, хто читають, підтвердять, що в кожного автора своя українська мова. Взяти хоча б Куліша, «Чорну раду», де замість сполучника «і» або «та» в тексті явно російський «да». Таких прикладів можна наводити багато.

Всі діти мають право на вищу освіту, гуманітарії вони чи «технарі». Кожен може зробити щось велике й неймовірне в цьому світі. Але вважаю, що не кожен видатний інженер або містобудівник знає всі види підрядних речень. Але це заважає їм бути майстрами своєї справи. А ЗНО з української мови вимагає знання підрядності від дитини, яка збирається бути будівельником, й від такої, що планує стати журналістом.

Так, людина, яка вступає до університету, повинна бути грамотною. Але є варіант визначити, як у неї з синтаксисом, чи правильно вона розставляє коми. Можна надати текст, в якому треба розставити розділові знаки. Можливо, дитина це зробить інтуїтивно, тому що вона відчуває: перед «щоб» потрібна кома. Це нормально. А в ЗНО це подається по-іншому: пропонується речення, в якому вже розставлені розділові знаки. Завдання звучить приблизно так: чи у всіх реченнях обґрунтована наявність коми? А для цього учень повинен знати теорію мови: підрядність обставини, часу й таке інше. А це вже філологія. Погодьтеся, що люди, які пишуть грамотно, не замислюються над підрядністю. Й я не впевнена, що це повинні знати люди, які займаються будівництвом мостів.

Українська література. Тут взагалі «весело». Навіщо знати подробиці біографії того чи іншого письменника? Але ЗНО пропонує визначити, про якого письменника йде мова, судячи з висловлювання про нього іншого письменника. Тобто потрібно добре знати не просто біографію письменника, а ще й літературну критику.

До речі, деякі твори я своєму синові заборонила читати до тих пір, поки він не оволодіє літературною мовою. Щоб він не вважав, що правильно, наприклад, «цолуються». Ніхто не відміняв наочність. Ми знайшли сайт, який називається «На всі 200», де прекрасно подана вся програма з літератури: головні герої, події й таке інше. Це навіть допоможе, якщо дитина читала й забула.

Ще приклад. Надається опис пейзажу з пропущеним словом й варіанти цього слова: «видоколо», «видокруг», «горизон», «горицвіт». Зайвим є «горицвіт». Але скільки разів ви чули слово «видоколо», а тим більше «видокруг», який тягне на русизм?.. Навіщо такі складнощі? Що перевіряється цим завданням?

З віршами окрема тема. Вважаю, що напам’ять потрібно знати щонайменше сто. Інакше як можна правильно відповісти на наступне запитання. Надаються рядки вірша, в якому використаний розмір такий же, як в одному з запропонованих. Й приводяться не рядки кількох віршів, а їхні назви. Зрозуміло, що потрібно їх знати, проговорити, щоб визначити, ямб це чи хорей.

Це можна продовжувати безкінечно. Пропоную зацікавленим громадянам пройти тести. Дуже хочу, щоб ці тести пройшли колеги тих, хто їх складав. Не завадило б й вчителям української мови та літератури. Й ще хочу зауважити, що я знайшла завдання з української мови для бажаючих працювати на держслужбі. Питань всього 25, всі елементарні…