Велика фіскалізація

11:30
753
views

З нового року в Україні почали діяти норми законодавства про обов’язкове використання касових апаратів для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) майже всіх категорій. Тотальна фіскалізація здійснюватиметься за допомогою Реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або традиційних касових апаратів чи Програмних РРО, які забезпечують облік операцій на планшетах, смартфонах чи комп’ютерах, «зав’язаних» на податкову службу.

Ближче до Європи

Таким чином, з 1 січня Україна формально наблизилася до європейських чи світових стандартів фіскалізації підприємницької діяльності, які передбачають контроль за практично будь-яким рухом товарів чи наданням послуг за допомогою касових апаратів чи спеціальних програм. Для прикладу, у розвинутих країнах навіть таксі чи громадський транспорт обладнані відповідними програмами.

У нас же, попри декларування обов’язкового використання касових апаратів, існує маса винятків, зокрема, для ФОПів першої групи на єдиному податку, тобто без найманих працівників, які торгують на ринках чи надають побутові послуги, і вже тут виникає маса запитань, оскільки це й є найбільш тінізований сектор нашої економіки – ніхто не веде облік проданого й заробленого. Доводилося чути, як ще в «нашому» Криму підприємці декларували річний дохід на рівні… денного, з якого й платили податки. А ще дивує те, що до переліку «пільговиків» потрапили підприємці, які ведуть незалежну професійну діяльність, тобто айтішники, юристи й різнокаліберні консультанти, які отримують солідні доходи. До речі, свої послуги не будуть відображати в чеках і так звані незалежні журналісти, які іноді теж заробляють немалі гроші. Поки що фіскали залишили в спокої й підприємців, які ведуть роздрібну торгівлю в сільській місцевості, хоча в чому прикол – не ясно, адже й там обороти немаленькі.

З цього можна зробити висновок, що, як завжди, на кожне правило в нас існує маса винятків, які дозволять знайти безліч стежинок, щоб працювати «мимо каси», і саме через це країна ще тільки наближається до цивілізованого ведення бізнесу. Але, кажуть ініціатори тотального контролю, винятки – справа теж тимчасова, бо згодом усі підприємці, незалежно від обсягів операцій, повинні будуть відображати свою діяльність у чеках або відповідних програмах, але чи готові вони піти на таку самопожертву – це ще питання?

 

І хочеться, і колеться

Ми спробували дізнатися думку учасників процесу, тобто підприємців, але відзначимо, що ніхто не захотів говорити під своїм ім’ям. Люди, які працюють у торгівлі чи сфері послуг у, так би мовити, стаціонарних умовах, тобто мають чи орендують магазини, кажуть, що, швидше за все, будуть ставити касові апарати, правда, і тут існує виняток – від цього щастя звільняються підприємці з річним лімітом доходу менше мільйона гривень. Ця категорія підприємців у більшості свідома, вони думають про збільшення надходжень до бюджету, про необхідність контролю й порядку, але про стовідсоткову користь від касових апаратів говорити не наважуються. У тому числі й через проблеми з Інтернетом, причому вказують, що стара система касових апаратів начебто функціонувала непогано. Кажуть і про невдалий час – початок року й таке інше. Усе залежатиме від позиції підприємців, тому буде 50 на 50 – хтось вийде з тіні, або… взагалі закриється. Незадоволення викликає ще той факт, що ці люди самі знайшли собі роботу, самі створили собі робоче місце, самі заробляють на життя, ризикуючи при цьому власним майном і здоров’ям, а держава «віддячує» їм постійними ускладненнями. Багато хто каже, що з задоволенням пішов би працювати на когось, ніж продовжувати вести бізнес в таких умовах.

Одним з негативних чинників називають вартість касових апаратів чи програмного забезпечення – 10-20 тисяч гривень, хоча в Інтернеті ціни різних модифікацій коливаються в межах від 3 до 22 тисяч гривень, є навіть іграшкові касові апарати з усіма прибамбасами! Зрозуміло, що таке фінансове навантаження обов’язково вплине на здорожчання товарів і послуг, що зменшить обсяги продажів і відрахування до того ж бюджету. Не забувають підприємці й про таку складову діяльності, як неконтрольоване та непідйомне подорожчання оренди, енергоносіїв, зростання податків, що разом з витратами на касові апарати змусить багатьох вийти з реального сектору економіки. Можна торгувати через Інтернет, вести бізнес на дому, згадати про розповсюджувачів і взагалі перейти на підпільне виробництво. Хтось буде скорочувати найманих працівників, хоча б фіктивно, або реєструвати їх у своєму магазині ФОПами, але це ненадовго, бо мета податкової – 100% охоплення касовими апаратами малого та середнього бізнесу.

Цікаво, що підприємці не дуже розуміють, як буде здійснюватися контроль за рухом чеків. За ідеєю, податкова служба може контролювати роботу фіскальних гаджетів у віддаленому режимі, але хто зможе фізично контролювати ВСІ операції ВСІХ підприємців? Стосовно чеків теж незрозуміло, виходить, що підприємці мають їх раз на тиждень чи місяць просто відносити в податкову, а що там з ними робитимуть – невідомо, не рахувати ж кожен і звіряти з даними сервера? Хочу звернути увагу на таку деталь – у великих супермаркетах, це навіть можна назвати системою, часто трапляються випадки обману покупців, коли сума в чеку на касі значно перевищує вартість придбаних у різних відділах товарів, що вказує на існування подвійної бухгалтерії з використанням сучасних технологій.

Що відомо достеменно, так це те, що контроль буде здійснюватися за допомогою так званих таємних покупців – нічого нового, якщо згадати ще радянське: «контрольна закупка!» Прийде такий покупець, помітить порушення й випише штраф – у розмірі 100% вартості проданого з порушенням товару, при повторному порушенні – вже 150%, а може й не виписати, бо людський фактор ще ніхто не скасував…

 

За базар не відповідають

Але все це стосується більше, так би мовити, стаціонарних торговельних закладів, де й так був відносний порядок і контроль. Найбільш незрозуміла ситуація з торгівлею на ринках, де обсяги продаж практично не контролюються, бо майже всі продажі відбуваються в штучному або вкрай дрібному вимірі. Хоча справжні обсяги продажів окремих торговельних місць можна сміливо порівнювати з магазинною торгівлею. Для прикладу згадаємо історію боротьби міської влади з несанкціонованою торгівлею з тротуарів. Захисники такої торгівлі кричали про «нещасних бабусь з пучком кропу», а насправді товар для деяких «бабусь» вивозили автомобілями, і асортимент явно виходив за можливості присадибної ділянки. Те саме й з торгівлею в ринках, але жодного касового апарату ви не знайдете, при цьому кажуть, що продавці таки сплачують чималі податки, але в якусь «чорну касу»!

Самі продавці ринків аргументують неможливість впровадження касової торгівлі різними обставинами, у тому числі й продажем товару поштучно або дріб’язковими обсягами, мовляв, як я буду вибивати три листочки салату чи 50 грамів печінки? Хоча погоджуються, що практично всі продавці на ринках працюють, м’яко кажучи, не зовсім прозоро, мовляв, тільки почули про перевірку – зачиняють ятки й тікають. Майже всі кажуть, що в випадку примусового зобов’язання купити й встановити касові апарати швидше закриють свій бізнес, бо наш базар і касовий апарат несумісні!

Попри нарікання торгівлі, наміри уряду ощасливити всіх підприємців касовими апаратами цілком очевидні, багато хто вважає, що іншого шляху навести лад і зробити бізнес прозорим просто не існує. Не врятує навіть переведення найманих працівників у ФОПи – усіх поставлять на лічильник, тобто на касу, але виникає інше питання – якою буде торгівля після цього? Є інформація з Гайворона, де в магазині працювало троє, і всі – фізичні особи-підприємці, яким всім приписали мати касові апарати. У результаті – двоє ФОПів, які до цього сплачували хоч якісь податки, закрилися. Кажуть, що не хочуть працювати лише на касові апарати.

Касові апарати повинні стимулювати розвиток торгівлі, як і інші заходи уряду, але насправді все більше підприємців на ринках Кропивницького закривають свої «ракушки» та їдуть найманими працівниками за кордон, бо вважають, що робота в тіні – менше зло, ніж податковий тиск держави на підприємців. Менше, ніж підвищення вартості складових виробництва, таких, як оренда, вартість енергоносіїв і тому подібне.

Велика фіскалізація, як і будь-який бізнес-проєкт, передбачає якусь мету, у нашому випадку – у вигляді збільшення надходжень до бюджету через детінізацію бізнесу, але все, що вдалося знайти в коментарях фахівців, – це очікування «позитивної динаміки в детінізації економіки, посилення контролю й можливе збільшення надходжень до бюджету». Ніяких розрахункових цифр немає, хоча уряд й рапортує про збільшення в 2021 році кількості ФОПів на 85 тисяч, і тепер їх майже 2 мільйони. Цю цифру й потрібно запам’ятати, щоб мати можливість порівняти її з досягненнями 2022 року.

Насамкінець, трішки позитиву: працівники магазину, де касові апарати й програмне забезпечення вже використовують, заспокоїли: «Це зразу страшно, аж плакали, бо не могли розібратися, а через пару тижнів навчилися й зараз жодних проблем у роботі з касовим апаратом немає».