Аортокоронарне шунтування – заради нової якості життя

09:54
1837
views
фото Ігоря Демчука, "УЦ".

Стосовно ролі лідера в освоєнні тієї чи іншої науки чи технології написані цілі томи. Та коли йдеться про медицину, і зокрема про кардіохірургію, усі оцінки значення лідера навіть не подвоюються, а множаться.

Уявіть, до досить успішної, але регіональної лікарні звертається фахівець із пропозицією робити унікальну операцію, яку ще не так давно робили лише в інституті Амосова. Досвід є, потрібне обладнання та команда теж. І керівництво лікарні має ухвалити рішення, ризикнути, довірити…

Йдеться про Кіровоградський обласний кардіодиспансер, про кардіохірурга Павла Кістругу та про найскладнішу, життєво важливу операцію аортокоронарного шунтування.

Лише місяць тому мені довелося пережити операцію АКШ із трьома шунтами (вона тривала 8 годин), процес реабілітації по суті тільки почався, але вже хочеться поділитися інформацією із сотнями таких самих, зовні здорових людей, чиї артерії на 80-90 відсотків забиті холестериновими бляшками.

Далі невелике інтерв’ю з Павлом Васильовичем Кістругою:

– Коли та де ви зробили свою першу операцію АКШ?

– Моя перша операція АКШ була виконана в 2007 році, коли я приїхав із стажування в клінічній ординатурі в Італії та прийшов працювати в обласну лікарню міста Одеси.

– Який шлях ви пройшли в освоєнні цієї важкої операції?

– Шлях був досить довгий. Кардіохірургія – це завжди тривалий період навчання. Я вчився в провідних клініках в Україні, у першу чергу – в інституті Амосова. Це дійсно альма-матір для всіх кардіо­хірургів у нашій країні. Потім була клінординатура в Італії, пройшов навчання там і повернувся в Одесу. Кілька разів їздив до відомої клініки Шиба в Ізраїлі, навчався та працював там, у тому числі з провідним кардіохірургом цієї клініки доктором Леонідом Стерником, який володіє практично всім спектром операцій в кардіохірургії. І таким чином освоїв не лише операцію аортокоронарного шунтування, але й усе те, що необхідно робити на серці.

– Скажіть, кому показана операція аортокоронарного шунтування?

– Пацієнтам, які страждають ішемічною хворобою серця, але, зрозуміло, після проведення діагностичних маніпуляцій, які називаються коронарографією. Коли виявили стеноз коронарних артерій досить великого процесу звуження та їх кількість більше двох-трьох, тоді ми приймаємо рішення за всіма канонами оперувати в такий спосіб, тобто проводити аортокоронарне шунтування. Ця операція потрібна пацієнтам із стенокардією, щоб уберегтися від інфаркту. Але й пацієнтам, які, на жаль, вже отримали інфаркт, також після коронарографії ми визначаємо місця звуження та причини цього інфаркту й також проводимо цю операцію вже для того, щоб попередити повторний інфаркт.

– У чому полягає технологія цієї операції?

– Технологічний принцип – накласти обхідний шунт повз ті атеросклеротично закупорені судини й перенаправити кров у сердечний м’яз нижче місця звуження в коронарній судині, тобто зробити так званий «об’їзд», «обхід», щоб те місце, яке страждає від звуження й нестачі кровотоку, отримувало його в повному об’ємі.

– Кардіохірурги часто використовують термін «поліпшення якості життя». Який сенс вкладається в цей термін?

– Поліпшення якості життя – це якщо ми порівнюємо людей, наприклад, однієї вікової групи, коли один пацієнт страждає від ішемічної хвороби серця, а інший – умовно здоровий. Приміром, є певне соціальне навантаження, яке пацієнт з ішемічною хворобою серця не може виконувати або виконує його з якимись обмеженнями. Тобто мінімальне навантаження, мінімальні емоційні сплески – і вже людину турбують біль за грудиною, якийсь дискомфорт і таке інше, на відміну від його однолітка такої ж вікової групи, який не страждає ішемічною хворобою серця й виконує ці роботи досить легко. Тобто сама операція АКШ спрямована на те, щоб покращити якість життя, щоб пацієнт соціально був адаптований і виконував усі соціальні норми, був корисний для себе в першу чергу та для своїх близьких.

– Зрозуміло. Ваша команда кардіохірургів і анестезіологів зовні нагадує спецназ. Молоді міцні хлопці. Як зібрали таку команду?

– Насправді ще до мого приїзду тут вже хлопці були досить навченими, підкованими, дехто з них вже працював на деяких операціях самостійно. І мені просто залишалося зробити так, щоб ми всі об’єдналися в одну команду та йшли до ще більших досягнень, більш складних операцій і таке інше. Тобто тепер нам у такому складі, в принципі, доступна більша кількість кардіооперацій. Звичайно, як їм, так і мені необхідно рухатися далі, щось пізнавати, щось вивчати, тому що медицина не стоїть на місці й завжди з’являється щось нове. Тому, незалежно від того, ти молодий фахівець або вже з великим стажем, завжди потрібно освоювати щось нове, вчитися й рухатися далі.

– У цьому сенсі чи можна сказати, що операція вже відпрацьована, вийшла на потік і хворі замість Києва або Ізраїлю можуть спокійно оперуватися в Кропивницькому?

– Звичайно. Ця операція є вже навіть у нашому місті досить потоковою. Взагалі вона є найбільш масовою серед усіх кардіохірургічних втручань у дорослої категорії пацієнтів, що страждають серцевими захворюваннями, оскільки ішемічна хвороба серця взагалі стоїть на першому місці. Тож ця група людей спокійно може оперуватися в Кропивницькому, оскільки тут дійсно все відпрацьовано. Тут застосовуються декілька методик – і на працюючому серці аортокоронарное шунтування, і з застосуванням штучного кровообігу.

– Останнє питання. Що ще, окрім шунтування, роблять сьогодні в Кіровоградському обласному кардіодиспансері?

– Ми можемо робити операції зі штучним кровообігом і на працюючому серці, як я вже казав, при ішемічній хворобі серця. Протезування пластики клапанного апарату при всіляких захворюваннях клапанів серця. Чи то ревматичні поразки, стенози або недостатності, чи вроджені аномалії у пацієнтів, що доходили до дорослого віку, але не звертали на це уваги, чи це інфекційна вада клапанного апарату, пов’язана з перенесеною на ногах застудою, вірусними інфекціями, приєднаною бактеріальною інфекцією на клапан. Це все пов’язане з подальшим протезуванням та пластикою клапанів. Також при поразках висхідного відділу аорти можемо проводити протезування ділянки аорти.

– Після важкої операції обов’язкова реабілітація. Вона у вас також відпрацьована?

– Звісно, є нюанси, але головний принцип один. Це максимально рання реабілітація з огляду на те, що пацієнт, який знерухомлений, схильний до ризику тромбозів, застійних явищ у легенях і в судинних басейнах, тому, якщо ситуація дозволяє й операція проведена планово та вчасно, без будь-яких супутніх проблем, то, в принципі, ми прибічники ранньої реабілітації пацієнта.

– Встань і йди!..

– Навіщо ж одразу встань і йди? Спочатку присядь, привстань, походи, постій, але все поступово, усе повинно бути в міру. Крок за кроком до нової якості життя.