Приїхали…

Чутки, які серед тижня почали курсувати обласним центром щодо припинення руху маршруток, матеріалізувалися в суботу, 4 квітня. Піша прогулянка з центру до Критого ринку засвідчила повну відсутність звичних жовтих «конячок», які за інших обставин шмигали містом у безперервному режимі. Втім, маршрутний колапс починався поступово, хоча транспортна хвороба розвивалася стрімко…

«Температура» в маршрутках почала наростати з дією Постанови Кабінету Міністрів України № 211 про обмеження кількості пасажирів в транспортних засобах – 10 осіб в автобусах-тролейбусах і 7 осіб в маршрутках. Потрібно зазначити, що водії останніх спочатку якось не особливо переймалися ні кількістю, ні наявністю в пасажирів засобів індивідуального захисту, хоча й були налякані розмірами штрафів, які почали виписувати в інших містах. Тому рух здійснювався в обмеженому режимі, можна сказати, за бажанням перевізників, але з 2-го квітня ситуація загострилася, що на собі відчула значна кількість громадян, тобто маршруток стало явно менше.

До того часу й міська влада відреагувала на скарги перевізників та комунальників транспортного сектору міста та тимчасово скасувала пільговий проїзд у всіх видах пасажирського транспорту. Але, незважаючи на це, маршрутки таки зупинилися, що можна було розцінювати й як саботаж!

Самі перевізники з цим не погоджуються й називають кілька причин припинення діяльності, зокрема фінансову складову, поведінку пасажирів, які не хочуть враховувати обмеження, і… дії поліції. За словами наших респондентів, поліцейські замість того, щоб вгамовувати особливо бажаючих їхати, тобто допомагати водіям навести лад, почали тупо виписувати штрафи в розмірі 17-ти тисяч гривень на одного водія. Наприклад, на водіїв лише одного підприємства склали три такі протоколи. Керівник «Олікса» Дмитро Вінницький так і каже: «Як працювати, коли й фінансова ситуація критична, так ще й штрафами клепають? Ми тягнули до останнього, умовляли водіїв, бо вони працюють в зоні ризику як по пасажирах, так і по контакту з можливими переносниками вірусу, тобто з грошима. Але у пасажирів своя думка, у міської влади своя, а у поліції своя. Як буде далі – не знаю, бо в Києві все стоїть».

Як і скільки буде жити місто в умовах припинення транспортного сполучення за допомогою маршруток, покаже час, але очевидно, що питання можна було врегулювати за допомогою розумного компромісу, тобто компенсацій з міського бюджету й суворого дотримання карантинних правил та розумних обмежень. Нам відомо, що таке питання обговорювалося, але компенсації не передбачені бюджетом, а по-друге, як кажуть чиновники, це «не на часі».

Що ми маємо? Маємо великі незручності, особливо в містах обласного підпорядкування. Зупинка руху маршруток обернеться втратами як для самих підприємств, так і для працівників, оскільки водії пішли в неоплачувану відпустку, але кажуть, що краще так, ніж отримати штраф у 17 тисяч гривень.

Насправді причина зупинки криється в урядовій Постанові № 255, яка внесла зміни до Постанови № 211. Пункт № 9 каже прямо: «Заборонити регулярні та нерегулярні перевезення… зокрема на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі», натомість ця постанова збільшила кількість пасажирів в електротранспорті, відповідно до кількості сидячих місць. Але не обійшлося й без винятків з правил, тому можна сказати, що частина відповідальності за встановлення режиму руху міського транспорту залишалася за органами місцевого самоврядування.

Начальник міського управління розвитку транспорту та зв’язку Віктор Житник теж каже, що причин зупинки маршруток кілька. Перша – економічна, бо навіть кількість «сидячих» начебто не забезпечувала самоокупності маршруту. Це трішки здивувало, бо «стоячі» взагалі-то поза законом і не повинні враховуватися в економічних розрахунках, але, виявляється, справа в такому професійному терміні, як «пересипка», тобто в кількості пасажирів, які міняються по ходу руху – більша «пересипка», більше пасажирів. До економічної причини слід віднести й фінансове забезпечення дотримання санітарних правил. Але схоже, що для роботи маршруток елементарно не набереться навіть семи пасажирів, бо Постанова № 255 взагалі зводить до мінімуму будь-яку діяльність усіх економічно активних закладів торгівлі, громадського харчування, культури, не кажучи вже про сферу навчання – їздити нікому та нікуди, плюс «суворий» режим самоізоляції для найактивніших пасажирів – людей старше 60-ти. Тому з 44-х мільйонів пасажирів на рік, які користувалися громадським транспортом в Кропивницькому, залишилися невідомо скільки працівників критично важливих та стратегічних підприємств. А от як транспортні обмеження позначаться на їхній роботі – покаже час, але в будь-якому разі карантин підкаже, чи правильно та в якому напрямку взагалі рухається міський пасажирський транспорт.

Фото Павла Волошина, «УЦ».