Станом на п’ятницю, 18 грудня, у стаціонарах №1 (на Валах) та №2 («трійка» на Паученка) Центральної міської лікарні обласного центру перебуває 348 пацієнтів.
Райкович одразу уточнює: далеко не у всіх госпіталізованих через запалення легенів виявлені COVID-19.
– Первинна діагностика проводилася не всім цим людям. Не всі йдуть діагностуватися, здавати ПЛР-тести. Вже коли в людей суттєво підвищилася температура, коли погано стало дихати, вони звертаються до лікаря, і їм діагностують запалення легень. Який характер воно має – чи воно вірусного походження, чи бактеріального, розбирається вже лікар стаціонару, і це зазначено в епікризі.
За даними, які має міський голова, наразі біля третини пацієнтів стаціонару ЦМЛ з пневмонією, 114 людей, мають підтверджений діагноз COVID-19, зокрема 8 медичних працівників. Ще 495 хворих на запалення легенів – на амбулаторному лікуванні, з них 35 – з діагнозом COVID-19. Ще 240 кропивничан хворіють на коронавірус, не ускладнений пневмонією.
За офіційною статистикою Міністерства охорони здоров’я, на 17 грудня в Кіровоградській області було зареєстровано 195 хворих коронавірусом на 100 тисяч населення, зазначає Райкович.
– Контрольний показник – 40 на 100 тисяч населення. Тобто в нас він перевищений майже в 5 разів. Охоплення тестуванням за сім днів – 126, контрольний показник – 24 на 100 тисяч населення. Тобто в нас тестуванням охоплена достатньо велика кількість людей, які його потребують. Завантаженість ліжок – трохи інша складова. У нас у терапіях завантаженість майже повна. І те, що кажуть люди, – що й у коридорах ліжка стоять, і знаходяться хворі, – це дійсно так, це має місце. Ми могли б розширити кількість ліжкомісць, але треба й відповідна апаратура, кисневі концентратори, апарати ШВЛ, лікувальна база. І лікарі, які вміють надавати допомогу людям з такими запаленнями легенів і хворим на COVID-19.
За оцінкою міського голови, місту наразі не вистачає як мінімум десятка фахових лікарів, зокрема інфекціоністів, терапевтів із відповідною спеціалізацією, анестезіологів… Проте відомий факт, що пацієнтів зі складними пневмоніями часто переміщують з міських стаціонарів до обласної лікарні, на переконання Райковича, як наслідок з минулого.
– Так була вибудована система охорони здоров’я, що лікарні третього рівня, до якого відносяться й обласні, в усі часи мали кращу матеріально-технічну базу, кращу фахову підготовку, вищу категорійність лікарів. Міські лікарні – це лікарні другого рівня. Але ми, як уже неодноразово було сказано, зараз прискореними темпами будуємо на Валах корпус легеневої терапії на 30 ліжок. Є відповідні рішення виконавчого комітету, сесії міськради про залучення кредитного ресурсу на придбання обладнання для нього. Там буде, зокрема, реанімація на шість ліжок, це буде найсучасніший медичний центр з обладнанням найвищого рівня.
Усе це має приїхати, стати й запрацювати наприкінці січня – на початку лютого. На заваді більш оперативному вирішенню питання стоїть, зокрема, бюрократична тяганина з фінансуванням.
– Кошти виділяються не з державних фондів, залучається кредитний ресурс. Ми глибоко вивчили це питання, прийняли сесійне рішення ще в серпні. Але потім вступили у передвиборчий період, до кінця листопада Мінфін не давав потрібного погодження. За цей час закінчився строк дозволу, наданого кредитним комітетом «Укрексімбанку». Треба було все перезапустити. Ми переробили, нам залишили ті самі відсотки, і 16 грудня на сесії вже нового скликання міської ради ухвалене рішення щодо кредитної лінії. У 2020-му ми вже не встигнемо її задіяти, це буде робитися в першій декаді січня.
Обладнання частково вже в Україні, адже працювати з постачальниками почали не сьогодні й не вчора.
– Мова йде, зокрема, про апарати ШВЛ – вони найдорожчі, про кисневий компресор. Ми будемо кисень виробляти з атмосферного повітря, а не привозити в балонах. Хоча можливість підключення балонів, як аварійний варіант, це обладнання має. Це гарантоване забезпечення відділення киснем, і це дуже серйозна, потужна техніка. Ціна тільки самого компресора – в межах 6 мільйонів гривень.
Прогнозована ефективність запуску нового відділення вимірюватиметься врятованими життями, тому її можна вважати максимальною, впевнений міський голова.
– Дуже багато людей сьогодні не можуть отримати високоякісне лікування. Бо наші медичні центри далеко не всі забезпечені обладнанням експертного класу. Бо всі наші лікувальні заклади, у тому числі – обласна лікарня, мають межу своєї потужності, обмежену кількість ліжкомісць, до якої ми в Кропивницькому додаємо ще кількадесят.
Головне питання на сьогодні, зважаючи на згадану нестачу медичних кадрів у Кропивницькому, – чи буде кому працювати з надсучасним обладнанням у нових приміщеннях.
– Я дуже на це сподіваюся, – каже Райкович. – На таке відділення, таку апаратуру, такий рівень технологічної досконалості треба ще й висока кваліфікація фахівців. Нам треба, як мінімум, чотири бригади, у кожній має бути два-три фахових лікаря з відповідним досвідом – терапевт-інфекціоніст, реаніматолог, анестезіолог… Звідси й виходить, що нам треба в межах 10-12 лікарів. Ми цим займаємось постійно – у нас є й квартири, які ми із задоволенням дамо, ми запрошуємо фахівців з усіх регіонів, постійно на сайті управління охорони здоров’я є про це оголошення. Ми запрошуємо людей на роботу й будемо використовувати всі, прямі й непрямі методи заохочення. У наступному році плануємо за рахунок бюджету міста застрахувати наших медпрацівників на випадок захворювання. Треба забезпечити їхні соціальні гарантії.
«Терра Україна»: кропивничан запрошують на серію інтерактивних лекторіїв з історії України...